Хто – замість Герасименка? Зубко? Ляшко? Чи все ж таки – Шевченко?

Хто – замість Герасименка? Зубко? Ляшко? Чи все ж таки – Шевченко?

Розмови про майбутню політичну осінь не вщухають не лише на кухнях українців, але й тривають практично в усіх людних місцях.

Ознаки найближчих виборів чи то Президента України, чи Верховної Ради України люди шукають ледь не у кожній звістці, що надходить із величезних потоків новин. Щоб там хто не казав – країна чекає змін, а зміни, як і раніше, ми пов’язуємо великою мірою із виборами.

Поки ознаки або ж певні потужні та очевидні критерії наближення виборчих змагань шукаються, вгадуються і обговорюються, у різних містах і селах України виникають ситуації, які насправді приближують дочасні, або ж позачергові вибори. Скажімо, на Житомирщині початку літа 2021-го року помер голова Новогуйвинської селищної ради Сергій Крутій, що означає близькість виборчої кампанії у Новогуйвинській громаді. До того ж на середину літа 2021-го року цілком матеріальний вигляд має ще одна передвиборча перспектива. Тепер мова йде про Житомир. Якщо точніше, про народного депутата України Ігоря Герасименка, який начебто зібрався на роботу у Міністерство оборони України. Не варто пояснювати, що у таких ситуаціях Верховна Рада має призначити дочасні вибори в окрузі, де обирався І. Л. Герасименко. Якщо нардеп від житомирського В/О № 62 вже після завершення поточної парламентської сесії або ж навіть після відпустки перейде на роботу до Міністерства оборони України, то вже восени житомирянам світить перспектива позачергової виборчої кампанії. Те, що вибори до парламенту у Житомирі неминучі, засвідчують одразу декілька факторів. Раніше принишклі партійні апарати більшості партійних структур у Житомирі на початку липня 2021-го року раптом заметушилися, винаймаючи нові приміщення партійних офісів, замовляючи меблі та всіляку іншу атрибутику, яка буває необхідною під час виборів.

Але найбільше сигналів про наближення виборів надходить із табору правлячої партії «Слуга народу». Не так давно, 3 липня поточного року, у Житомирі обласна партійна організація «слуг» провела свою обласну партконференцію. Як і годиться провладній партії, конференція проходила у дусі новаторських підходів і всіляких піар-технологій. Щоправда, як і будь-яка із раніше відомих партій влади, «слуги народу» чомусь забувають про журналістів, яких зазвичай запрошують на подібні заходи хоча б на підсумкову пресконференцію. У Житомирі все сталося інакше, і 3 липня 2021-го року «слуги народу» проводили своє зібрання, як то кажуть, за зачиненими дверима. Хоча вже за кілька годин найбільш схильні та охочі до піар-супроводу своєї діяльності партійці від «слуг» розмістили у нині популярному фейсбуці фотографії головних персонажів партійної конференції. Скажемо так, жодних несподіванок чи сенсацій на території аеропорту, де проходила партконференція, не сталося. Якщо не рахувати відсутності на конференції того ж таки нардепа Ігоря Герасименка (усі інші нардепи  фракції «Слуга народу» від Житомирщини на конференції були присутніми). Чому нардеп від Житомира не прибув на конференцію, де обговорювалися найбільш важливі завдання та плани обласної партійної організації партії «Слуга народу», можна лише здогадуватися. Але на те, що партійна метушня Ігоря Леонідовича Герасименка більше не цікавить, вказує низка факторів. Адже якщо навіть сам нардеп не зміг прибути на партійну конференцію із цілком об’єктивних причин (всякого у житті буває), то його заступники-помічники мали б все ж таки на партійному зібранні бути присутніми. Тим паче, що про повну закритість партійного заходу, влаштованого «слугами» 3 липня 2021-го року, все ж таки не йшлося.

Відео дня
Ігор Герасименко

У такій ситуації, яка виникає із появою перспективи дочасних виборів у Житомирському виборчому окрузі № 62, на перший план виходить питання про те, хто взагалі візьме участь у передвиборчих змаганнях як представник від тієї чи іншої партійної організації. Насамперед питання до Житомирської обласної організації партії «Слуга народу». Кого «слуги» планують делегувати на вибори замість Ігоря Герасименка? Тут на обрії виринають постаті двох ймовірних персонажів. Першим таким кандидатом від «слуг народу» називають ректора «Житомирської політехніки» Віктора Євдокимова. Ще одним ймовірним кандидатом у кандидати в нардепи (даруйте за тавтологію) міг стати помічник І. Л. Герасименка, житомирський підприємець Юрій Опанасюк. Але і його на вищезгаданій партійній конференції не було. А це неспроста. Лідер обласної  житомирської парторганізації «Слуга народу» Арсеній Пушкаренко добре розуміє важливість постаті ймовірного кандидата у народні депутати, якого восени 2021-го року обиратимуть житомиряни. Хтозна, наскільки переконаний (і чи переконаний взагалі) партійний вожак обласної організації «слуг народу» у потенціалі ректора одного із найбільших вузів Житомирщини. Особливо якщо взяти до уваги невдалу виборчу кампанію у Віктора Євдокимова у боротьбі за крісло мера Житомира восени 2020-го року. 

Найімовірніше, осінь 2021-го року буде мало схожа на минулорічні вибори до місцевих рад. Особливо якщо врахувати, що на дочасних (позачергових) виборах у Житомирі захочуть взяти участь представники найбільш популярних в Україні політичних партій. Адже саме у Житомирі партія колишнього Президента України Петра Порошенка «Європейська солідарність» однозначно делегує на вибори колишнього віце-прем`єра Кабміну Геннадія Зубка. Геннадій Григорович вочевидь засидівся у тіні (чи то у запасі) політичних змагань і загалом політичного життя в Україні. Потрібний для виборчої кампанії ресурс, як у Геннадія Зубка, так і у його партії, однозначно знайдеться. Тим паче, що сам Геннадій Зубко охоче нагадає своїм друзям і так само суперникам-конкурентам про свій успіх на виборах до парламенту восени 2012 року.

Але ж якби ж то тільки Зубко? Житомиряни поки що навіть не здогадуються, що для участі у дочасних виборах у Житомирському окрузі № 62 готується і лідер Радикальної партії Олег Ляшко. У Чернігові у нього не вийшло, то, може, Житомир почує і зрозуміє головного радикала України? Але вже із Ляшком вибори набувають куди цікавішого сюжету. Не варто забувати, що ще одна партія на чолі із Ігорем Палицею та Валерієм Коломойським, яку житомиряни знають під назвою «За майбутнє», також шукає місце на килимі української політики, аби спровадити до Верховної Ради України свого посланця. І Житомир має стати таким місцем стартового стрибка у парламент для одного із важковаговиків партії «Майбах» – господаря Буковелю пана Шевченка. Так що восени 2021-го Житомир на місяць–другий може стати таким собі «супутником» популярного українського курорту.

Хто іще потягнеться і втрутиться у боротьбу за оголене у Житомирі парламентське місце? Ймовірних кандидатів ще декілька. Адже «Батьківщина» також має брати участь у подібних змаганнях. Навіть якщо без шансів на перемогу! Але ж не можна так, щоб про партію зовсім забули. Те ж саме стосується і «Свободи», і «Сили і честі». Адже без виборів, в обстановці мирного політичного життя, про партійців із осередків вищезазначених партійних структур ніхто у Житомирі або ж у Житомирській області загалом навіть і не згадує. Так що є шанс, і його слід використати якомога повніше та ефективніше.

Безумовно, партія влади зробить все можливе (і неможливе – також), аби Житомир і житомирян у парламенті і надалі представляв їхній однопартієць із рядів «слуг». Хоча можливий варіант пошуку друзів і соратників із інших партій. Дехто із фахівців вже зараз зауважує, що на вибори у житомирському окрузі може піти і сам мер Житомира Сергій Сухомлин. Як лідер обласного осередку партії «Пропозиція». Як потужна  постать на фоні інших кандидатів, які вважатимуться або ж варягами-зайдами, або ж другорядними діячами  виключно провінційного масштабу. Хтось скаже: а навіщо Сухомлину Верховна Рада? У відповідь можна знайти дуже багато надважливих аргументів. Адже всього, чого міг досягнути у Житомирі, Сергій Іванович вже досяг. Далі вже новому меру варто буде подумати, як жити в умовах велетенської кредитної заборгованості. Як налагодити хоча б задовільне водопостачання? Що робити із ЖТТУ і зокрема – із трамваєм? А у Верховній Раді (якщо Сергій Сухомлин зможе вже цієї осені туди потрапити) можна буде спокійно сидіти ще два роки. У гарному статусі і з непоганим прицілом на майбутнє. Яким воно буде аж через два роки, нам не скаже ні Байден, ні Путін, ні НАТО, ні ООН. Але що там казати? Що Бог дасть, те й буде. Поки що нам усім доводиться запастись ще місячним терпінням і почекати. Бо десь у середині серпня 2021-го року у Житомирі вже таке розпочнеться, що в інших містах нам лише позаздрять. А, можливо, – й пожаліють житомирян.

Микола Корзун

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

Коментарі

keyboard_arrow_up