Георгій Буравков: Фальсифікації вже не допоможуть – влада приречена!

Цікаво, що кількаразові екскурси у зовсім недавню історію Житомира, які відбувалися в ході інтерв’ю із Георгієм Буравковим у лютому-березні 2019-го року, дали можливість нашим читачам (а з ними – десяткам тисяч житомирян) відповісти на цілий ряд запитань щодо вибору кандидата, за якого варто було б проголосувати 31 березня 2019-го року.

Важливо відзначити, що під час виборчої кампанії у лютому-березні 2019-го року Георгій Буравков  став головою однієї із дільничних виборчих комісій у нашому місті. І саме тому, як безпосередній учасник організації виборчого процесу напередодні 31 березня, а також – проведення виборів та встановлення їх результатів, Георгій Буравков знову погодився відповісти на цілий ряд наших запитань.

- Насамперед хотілося б зазначити, що два місяці тому мені, як я вважаю, випала честь очолити одну із виборчих дільниць у Житомирі, – розпочинає нашу розмову Георгій Буравков. – Це була звичайна дільниця № 180357 у центральній частині обласного центру, яка знаходиться по вулиці Старовільській, 7а. Так, це був перший мій досвід на такій посаді, але, повірте, він став для мене багато у чому повчальним і дуже важливим «кусочком» мого життя. Вважаю, що процес голосування важливо правильно і кваліфіковано організувати, але не менш важливо так само кваліфіковано і чесно встановити результати голосування, позбавивши будь-кого найменшого шансу на фальсифікацію підсумків виборів.

- Отже, Георгію Анатолійовичу, ви вважаєте, що фальсифікацій та зловживань у ході виборчої кампанії і на виборах 31 березня 2019 року не було?

- Той, хто читав мої матеріали у кількох виходах вашої газети, очевидно звернув увагу на мої кількаразові застереження щодо підготовки масштабних фальсифікацій. У принципі, про це говорив не лише я, бо того, що творилося з боку влади у плані масованого підкупу виборця через видачу компенсацій, монетизованих субсидій та індексацій якраз напередодні виборів Президента України, у нашій країні  ще ніколи не було. А те, що у лютому, а особливо – у березні 2019-го наша влада по суті купувала прихильність виборця – пенсіонера, вже не викликає жодного сумніву. Щоправда, масштабними фальсифікаціями виборів такі мільярдні грошові подарунки досі чомусь не вважаються. Але мені, як голові дільничної виборчої комісії, важливо було провести вибори і встановити їх результати без порушень і затримок.

- І наскільки це Вам вдалося?

- В цілому вибори на нашій дільниці пройшли спокійно. Кілька разів нам довелося реагувати на ситуацію, коли дехто із молодиків намагався фотографувати бюлетень з відміткою за кандидата у Президенти Петра Порошенка. Ми викликали поліцейського для встановлення такого порушення. Варто врахувати, що спалах під час фотографування виникав лише тоді, коли у приміщенні, так само, як і у кабінах для голосування, було мало сонячного світла. Але в цілому день 31 березня 2019 року був дуже сонячним, а тому сказати точно, скільки виборців скористалися фотофіксацією свого голосування, я не можу!

- Інші ознаки фальсифікації результатів голосування ви помічали?

- Те, що без фальсифікацій на виборах 31 березня 2019-го року не обійшлося, я переконаний. І ось чому. У себе на дільниці підрахунок голосів і встановлення результатів голосування ми провели достатньо організовано і швидко. Підготували, як і належить, усі екземпляри протоколів із підписами усіх членів комісії і спостерігачів. Потім, як і вимагає закон, поїхали здавати протоколи і всю документацію до окружної виборчої комісії (ОВК). Все це ми зробили достатньо швидко. Але важко було не помітити однієї цікавої особливості. Полягала вона у тому, що під час здачі протоколів у приміщенні ОВК комп’ютер центрального сервера начебто виявляв помилку. І хоча із цифрами та підсумковими результатами не було жодних розбіжностей, виникали неточності у трактуванні чи прочитанні того, що значилося у протоколах. Все це не призвело до повернення процесу перерахунку голосів, але всілякі дріб’язкові зауваження, які видавав комп’ютер центрального сервера, призвели до того, що прийом звітної документації від дільничних виборчих комісій було продовжено спочатку аж до ранку, а для деяких дільничних комісій цей процес затягнувся ледь не на добу! І все це робилося неспроста. Так звані неточності, на які вказував комп’ютер центрального сервера і суть яких треба було уточнювати упродовж годин, були передбачені заздалегідь. І все це було організовано для елементарного сповільнення процесу підбиття сумарних результатів голосування у масштабах усієї країни. Саме затримки, які були організовані штучно і навмисне, давали можливість центральному штабу одного із кандидатів у Президенти зрозуміти, які конкретно результати отримав їх кандидат у тому чи іншому виборчому окрузі. Неважко здогадатись, що таким штабом, який уважно стежив за процесом встановлення результатів виборів у конкретних округах, був штаб Петра Порошенка. І саме у той час, коли виникали затримки і зволікання із прийомом інформації від ОВК до ЦВК через центральний сервер, у деякі округи йшли вказівки, яким чином корегувати результати голосувань. Знову ж таки ці округи і конкретні виборчі дільниці, де можна було «корегувати» результати голосування, були визначені заздалегідь. Як правило, першою ознакою такої «корекції» результатів голосування на користь Петра Порошенка є високі показники виборчої активності громадян, яку у народі називають «явкою виборців». Дивно, але найвищою явкою виборців відзначились десятки виборчих дільниць у Донецькій та Луганській областях, де, навпаки, внаслідок складної прифронтової обстановки люди просто не могли зрівнятися за активністю у виборах із жителями центральних чи західних областей України. Ще дивніше, що найбільшу кількість голосів на таких дільницях із високою явкою виборців набирали два кандидати – Юрій Бойко та Петро Порошенко. Ось якраз на сході і частково – на півдні України Петро Порошенко і зумів отримати необхідну кількість голосів, які були потрібні для його виходу до другого туру президентських виборів. І навпаки, якраз на дільницях на сході та півдні України недоотримали належних і прогнозованих результатів Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко та Ігор Смешко. Якщо простішою мовою, то ці голоси у них були просто вкрадені.

- Тож виходить, що поки організатори фальсифікацій відбирали голоси у Тимошенко, Смешка чи Гриценка, Володимир Зеленський став беззаперечним лідером і фаворитом у першому турі виборів Президента України?

- Вважаю, що у Зеленського голосів не чіпали. Політтехнологи нашого Гаранта визначили для другого туру голосування найбільш сприятливим конкурентом Петра Порошенка саме Володимира Зеленського. Проте штабісти Порошенка прорахувалися в абсолютних показниках підтримки виборців, які отримав Володимир Зеленський. Вони навіть не уявляли, що підтримка Зеленського перевалить за рубіж 30 %. Зрозуміло, що тепер, за таких показників, зменшити чи скоротити розрив підтримки між Порошенком та Зеленським просто не вдасться. І дебати тут нині діючому Президентові України суттєво не допоможуть.

- Отже, Ви вважаєте, що найближча декада, яка залишається до 21 квітня 2019-го року, вже мало що змінить?

- Те, що ми побачимо і почуємо чимало цікавих і сенсаційних заяв та коментарів, можна не сумніватися. Адже одному із пари претендентів на найвищу державну посаду доводиться робити все, аби нівелювати майже двократну перевагу свого суперника, отриману 31 березня. Тому активнішим сьогодні стає нині діючий Президент України. За нього так само, як і раніше, агітують тисячі так званих «ботів», які жахають українців перспективою втрати державності та незалежності у разі перемоги Володимира Зеленського. Але перемога Зеленського виглядає вірогіднішою і реалістичною хоча б тому, що він отримав дуже потужну підтримку від цілого ряду кандидатів у Президенти України, які не потрапили до другого туру виборів. Погляньте, про підтримку Володимира Зеленського вже прямо заявив Анатолій Гриценко, а Юлія Тимошенко та Ігор Смешко хоча і висловилися дещо завуальовано, все ж таки чітко зазначили, що вони і їх виборчі штаби не будуть підтримувати Петра Порошенка за жодних умов. Ось така своєрідна коаліція кандидатів ще раз підтверджує висновок про те, що нинішню владу і нинішнього Президента треба відправляти на спочинок. Тим паче, що ніхто із серйозних людей не стане заперечувати першочергової відповідальності нинішнього Президента України за те, що в Україні процвітала і досі процвітає корупція, що саме за його керівництва державою українці стали найбіднішим народом Європи, а купка олігархів, навпаки, – зміцнила свої статки. Без сорому вони купують злиденний народ подачками у вигляді надбавки чи компенсації-індексації. Звісно, люди у більшості своїй хочуть позбутися такої влади. І я їх чудово розумію, бо також цього хочу. Ну а щодо приходу нового Президента і нової команди, то різні погрози та страхи, які нагнітають сьогодні проплачені «боти» від команди Порошенка, не можуть сприйматися всерйоз. Той же Володимир Зеленський має і гарну освіту, і досвід успішного підприємництва, і, що не менш важливо, – вміє швидко вчитися. Те, що Україні і українцям буде нелегко вибиратися із кризової ями, яку постійно поглиблювало нинішнє керівництво країни, – усім зрозуміло. Але вибратися із неї ми зможемо лише із новим Президентом. І ми його обов’язково оберемо! Вже зовсім скоро!

Інтерв`ю провів Василь Сташук