Журналісту Василю Муравицькому таки пом'якшили запобіжний захід

Відтепер домашній арешт в нічний період доби замінили на особисте зобов`язання. Журналіста, якого обвинувачують у нібито державній зраді, було заарештовано влітку 2017 року. Близько року він провів у слідчому ізоляторі і лише у червні 2018-го був відправлений під домашній арешт. І ось після кількох років боротьби домашній арешт рішенням суду змінили на особисте зобов'язання.

Важливо відзначити, що саме Муравицкий був одним з тих журналістів, який отримав реальний термін за свою професійну діяльність і перебував за гратами близько року. А почалося переслідування Муравицького ще у серпні 2017-го, тоді ж він і потрапив за грати. Журналіста звинувачували в тому, що він офіційно писав статті для російських сайтів. 

Нагадаємо, 3 серпня 2017 року секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) В. Макєєв виступив на захист журналіста Василя Муравицького. А 4 серпня 2017 представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір звернувся до тодішнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна зі зверненням і стурбованістю з приводу арешту і звинувачень журналіста і блогера Василя Муравицького і «попросив владу ретельно розглянути серйозність звинувачення, висунутого проти Муравицького, у повній відповідності до принципів верховенства права, а також у відповідності права журналіста вільно висловлювати свої погляди і думки». 

На захист і з вимогою негайно звільнити журналіста В. Муравицького виступили кілька міжнародних професійних журналістських спілок. Громадською організацією «Координаційний Центр Свободи Слова» (Україна) В. Муравицький визнаний політв'язнем. «Комітет захисту журналістів» (США) закликав українську владу «негайно звільнити Василя Муравицького і зняти з нього всі звинувачення». «Репортери без кордонів (RSF)» (Франція) закликали до «негайного звільнення журналіста медіа Василя Муравицького, затриманого українськими державними органами». Правозахисна організація «Мережа Солідарність» (Берн, Швейцарія) визнала В. Муравицького в'язнем сумління та вимагає його звільнення. 

Василь Муравицький визнаний в'язнем сумління міжнародною правозахисною організацією, лауреатом Нобелівської премії «Amnesty International». 23 депутати Європарламенту з 6 фракцій і 12 держав Європейського Союзу підписали відкритого листа з вимогою негайно звільнити журналіста Василя Муравицького. «Комітет світу» Фінляндії в своєму журналі «Rauhan Puolesta» («За мир») висловив стурбованість справою Василя Муравицького; на їхню думку, справа Муравицького є політично мотивованою і не ґрунтується на допустимих доказах. Сам факт переслідування Василя Муравицького, вважає міжнародна правозахисна організація «Фрідом Хаус», свідчить про погіршення демократичного клімату на Україні. У рейтингу «Фрідом Хаус» Україна опинилася в графі «частково вільних» країн, яки мають статус «HYBRID REGIME» (переклад: гібридний режим).

Справа Муравицького перебуває на постійному контролі і відстежується моніторинговими місіями ООН, ОБСЄ. 

Під час судового засідання у вересні 2018 року, прямо в залі житомирського суду, радікально налаштованими молодиками був скоєний напад на адвоката Василя Муравицького Андрія Гожого та вже покійного журналіста Андрія Лактіонова.

Сам Василь Муравицький на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook так прокоментував останні події: «Знімають електронний браслет. 2-го липня після двох років домашнього арешту і року СІЗО… Як тільки прокурор почав приносити експертизи, а не затягувати, Андрій Гожий подав три клопотання і я ... під особистим зобов'язанням. Все поступово виходить на Світ Божий. І всі звинувачення валяться. Але це тільки початок. Остаточна перемога ще далеко попереду, зміна запобіжного нічого до кінця не означає, і потрібна ваша підтримка. Спасибі, друзі!».

В особистому коментарі по телефону Василь Муравицький додав:

«Було чергове засідання. Протягом трьох років прокурор не надавав результати експертиз, які, на його думку, доводять провину. І ось це сталося. Як виявилося, текст експертизи не відповідає ні предмету дослідження, ні поставленим питанням. Сама експертиза проведена без урахування методики проведення експертиз. Взагалі одних порушень адвокат нарахував на дванадцять аркушів. За великим рахунком, це повна некомпетентність експерта, тобто все, що там написано, це особиста фантазія експерта. Він навигадував відповіді на ті питання, відповідати на які у нього не було судової компетенції. Ці порушення вже потрапляють під дію Кримінального кодексу. Тому судді після першого прочитання експертизи відправили мене під нічний арешт. Потім не було засідання по суті більше пів року. Після того, як судді почули другу експертизу цього експерта, вони відправили мене вже під особисте зобов'язання. Взагалі експертні висновки доходять до маразму. Так в одному місці експерт пише: «в тексті є посилання на офіційні джерела і авторитетних авторів, що є маніпулюванням громадською думкою».

Нагадуємо також, що з ініціативи депутата Бундестагу і спікера Міжпарламентської комісії з прав людини (IPMK) Waldemar Herdt, було направлено звернення до комісара з прав людини в Раді Європи пані Дуні Міятович щодо ситуації з правами людини в Україні в світлі останніх подій, пов'язаних з нападами праворадикалів на опозицію і журналістів.

«Шановна пані Дуня Міятович… Ви згадали, що Ви їдете в Україну 11 липня 2020 року. В цьому контексті я хотів би попросити вас звернути увагу на тему порушення прав людини і зростання насильства щодо опозиції і журналістів в Україні. Зі мною зв'язалися деякі представники опозиційних партій України, а також активісти-журналісти, які висловлюють занепокоєння і страх за своє життя і життя тих, хто постраждав після «мирної демонстрації проти насильства над журналістами», що відбулася 17 червня 2020 року у Києві. 

Я дуже стурбований цими нападами на представників опозиції. Ця тенденція вказує на посилення політично мотивованого насильства щодо громадянського суспільства, що також може дестабілізувати і без того крихку політичну ситуацію в Україні. Я прошу вас як комісара з прав людини Ради Європи та всіх членів Ради Європи приділити пильну увагу цій ситуації і захистити журналістів і представників громадянського суспільства. Буду дуже вдячний за вашу реакцію, допомогу і підтримку миру та стабільності і прав людини в Україні. Я сподіваюся, що ви можете використовувати візит в Україну, щоб обговорити цю проблему з українською стороною. Я хотів би ще раз підкреслити, що важлива мета – захист вільних засобів масової інформації та вільного вираження думок відповідно до міжнародних стандартів. У зв'язку з цим я готовий продовжувати вносити свій вклад в цю дискусію. Я прошу вас довести цей лист до відома всієї делегації, і цей лист буде опубліковано».