Загинув смертю Героя: у Житомирі попрощалися із Володимиром Верб’яним

Про прощання із Захисником повідомила міська рада.

ВЕРБ’ЯНИЙ ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ

06.10.1974 — 23.11.2025 рр.

Володимир Ярославович народився в м. Рогатині Івано-Франківської області. Закінчив загальноосвітню школу №1, після чого вступив до Рогатинського сільськогосподарського технікуму, який у 1994 році закінчив з відзнакою, отримавши червоний диплом за спеціальністю "Зооветеринарія".

У 1996 році продовжив навчання у Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького на факультеті зооінженерії, яку успішно закінчив у 2002 році.Протягом життя працював на різних посадах — як робітничих, так і адміністративних. Брав активну участь у громадському та культурному житті громади.

Він був творчою, всебічно розвиненою людиною: співав, малював, обробляв напівкоштовне каміння. Володимир Ярославович як талановитий музикант виступав на музичних фестивалях, долучався до концертних виступів.

На громадських засадах працював на радіо та телебаченні звуко- й відеооператором, зокрема на радіо «Лебідь», «Роксолана» та ТРК «Захід».

У 2007 році був обраний депутатом Рогатинської міської ради шостого скликання, де очолював комісію з питань житлово-комунального господарства міста.

У 2009 р. Володимир Ярославович одружився, у подружжя народився син.

У 2011 році родина переїхала на батьківщину дружини — до м. Житомира, де Володимир разом із дружиною займався підприємницькою діяльністю. Був люблячим батьком, турботливим чоловіком, доброю й світлою людиною. Умів усе — від домашнього ремонту до облаштування дитячого майданчика у садочку, який відвідував його син.

У перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну Володимир Ярославович без вагань став до лав ЗСУ. Проходив службу у різних підрозділах, був відзначений нагородами, зокрема почесною військовою відзнакою — нагрудним знаком «Піхота Збройних Сил України», медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій», медаллю «За оборону України».

Командування характеризувало його як мужню, щиру та чесну людину. Усі, хто знав Володимира, пам’ятають його добрим, світлим, усміхненим, з відкритим серцем і золотими руками. Він мріяв про Перемогу й робив усе можливе, щоб наблизити її.

23 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини Володимир Ярославович прийняв свій останній бій поблизу села Степанівка на Донеччині та загинув смертю Героя.

У скорботі залишилися син, дружина, батьки, брат, рідні, друзі та бойові побратими...

Світла пам’ять і вічна слава Герою-Захиснику!

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.