Вшануймо героя: 2 листопада - День пам'яті учасника АТО Олександра Павлюка

Виховувала дітей лише мама Тетяна Леонідівна, і діти змалечку розуміли, як важливо допомагати і підтримувати один одного. Зі слів мами, Саша був головним її помічником, як по господарству, так і по дому  та завжди тішив  своїми справами та поведінкою. На нього завжди можна було покластися. Навчався та закінчив Горбулівську ЗОШ І-ІІІст.

Протягом шкільних років Олександр виявив свої найкращі якості такі, як дружелюбність, ввічливість, порядність та героїзм, врятувавши життя ровеснику, при цьому надавши кваліфіковану першу медичну допомогу. Після школи  - строкова служба у Збройних Силах України, 169 – й навчальний центр «Десна». Після служби хлопець почав здобувати професію «Газоелектрозварювальник» у Головинському вищому професійному училищі нерудних металів. Працював за фахом на Лезниківському кар’єрі.  Дуже любив грати у футбол і навіть будучи дорослим та маючи сім’ю не залишав це хобі.

У 2011 році Олександр зустрів свою другу половинку – дружину Наталію, яка подарувала йому донечку Злату, яку любив понад усе на світі. Зі слів дружини, він був хорошим чоловіком і найкращим батьком, спокійним, з хорошим почуттям гумору.

У березні 2014 року Олександру прийшла повістка про мобілізацію, і з червня він вже перебував в зоні АТО. Олександр Павлюк,як згадують побратими, був сміливим і хоробрим,справжнім патріотом та ніколи не скаржився на обставини. Завжди носив із собою, біля серця, прапор України.

Загинув 2 листопада 2014 року , коли екіпаж Олександра,  доставляючи продовольчі та військові запаси на позиції наших армійців, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду поблизу с. Дмитрівка Новоайдарівського району Луганської області.

 Герої не вмирають!

Довідково:

Дата народження: 18.03.1984р.

Місце народження: с.Свидя  Черняхівського р-ну Житомирської обл.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.