Віталій Бунечко: В області відновили майже 80% об’єктів, пошкоджених унаслідок російських атак. ІНТЕРВ’Ю

Житомирщина – хоч і тиловий регіон, але він теж відчуває війну через обстріли, загиблих, поранених та руйнування цивільної інфраструктури.

Ще один виклик – тут проходить ділянка українсько-білоруського кордону. Кореспондентка Укрінформу поспілкувалася з начальником Житомирської ОВА Віталієм Бунечком про наслідки війни, підготовку до зими, проєкти, які реалізовує Естонія, підтримку ВПО та чи відчуває очільник області втому від роботи.

ПОСТРАЖДАЛА 31 ГРОМАДА

– Віталію Івановичу, розкажіть про наслідки російських обстрілів Оліївської громади та Бердичева, які сталися 10 вересня. Скільки об’єктів зруйновано, пошкоджено і як триває відновлення?

– Житомирщина потерпає від обстрілів постійно. Ті події, про які ви говорите, сталися не так давно, тому вони зараз у людей на слуху.

У Бердичівській громаді пошкоджено близько 40 будинків та два навчальних заклади – професійно-технічне училище №4 та професійний будівельний ліцей. Здебільшого пошкоджені вікна.

В Оліївській громаді внаслідок ракетного удару пошкоджено близько 150 домоволодінь, шість будинків зруйновані й не підлягають відновленню. Загалом розселення потребували сім сімей. Їм одразу запропонували оселитися в готелі, проте ніхто цим не скористався. Одна родина залишилась у літній кухні, інші – у родичів.

До робіт із ліквідації наслідків ворожого удару в громаді підключились фахівці обласної військової адміністрації, що мають досвід таких робіт в інших населених пунктах регіону. Наразі майже завершене вивезення будівельного сміття, надається консультативна допомога задля прискорення внесення заяв та актів до електронної системи «єВідновлення».

Місцева влада у громадах забезпечила надання постраждалим будівельних матеріалів для першочергових ремонтних робіт, вирішується питання матеріальної допомоги.

На державному рівні давно відпрацьований механізм дій в таких ситуаціях. Усі місцеві органи влади з ним ознайомлені. Є чіткі завдання і зобов’язання, які мають голови громад і депутатський корпус перед своїми жителями. Якщо вони з чимось не справляються, необхідно звертатися до ОВА по допомогу.

– Які загалом наслідки повномасштабної війни для Житомирщини? Скільки зафіксовано російських ударів, яка кількість загиблих і поранених, зруйнованих будівель?

– Від початку нападу Російської Федерації на території області зафіксовано 671 обстріл, унаслідок чого загинуло 46 людей, серед яких шестеро дітей. Постраждали 172 людини, з яких 11 – діти.

На Житомирщині пошкоджено 5504 будівлі, із яких 4500 житлових будинків (із них повністю зруйновані 179), 152 навчальних закладів (із них два – зруйновані), 43 медичних закладів (із них один зруйнований повністю), 809 промислових об’єктів та інженерних споруд (із них повністю – 82).

Серед 66 територіальних громад пошкодження фіксуються у 31. Найбільше – у Житомирській, Малинській, Народицькій, Коростенській та Овруцькій громадах.

ЕСТОНІЯ РЕАЛІЗОВУЄ НА ЖИТОМИРЩИНІ П’ЯТЬ ПРОЄКТІВ

– Як триває відновлення області? Скільки жителів скористалися програмою «єВідновлення»?

– На ліквідацію наслідків збройної агресії та відновлення спрямовано близько 600 млн грн, а саме 180 млн грн – із державного бюджету, понад 110 млн грн – із обласного, майже 300 млн грн – за програмою «єВідновлення».

Загалом за ці кошти, фінансування від благодійних організацій, бюджетів територіальних громад відновлено 3522 об’єкти, що становить майже 80% від загальної кількості.

У межах програми «єВідновлення» громадяни подали 1557 заяв на отримання компенсації для відновлення житла, яке має незначні пошкодження, та 265 заяв – на відшкодування за зруйноване житло. Використавши житлові сертифікати, придбали 62 квартири, 23 приватні будинки, три садові будинки і три садиби, на що витрачено 130 млн грн.

Ще 13 власників зруйнованих будинків почали на власних земельних ділянках відбудовувати житло на загальну суму 12,3 млн грн.

– Багато коштів у відбудову області спрямовує Естонія. Які проєкти до кінця цього року за її підтримки планують завершити на Житомирщині?

– Тривають роботи з реконструкції будівлі Малинської дитячої школи мистецтв, яка була пошкоджена у 2022 році під час ракетного обстрілу. Відновлення відбувається за сприяння Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV). Загальна вартість проєкту – понад 41 млн грн.

За сприяння Естонії проводиться реновація житлового будинку в Овручі задля створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб на 36 квартир.

ESTDEV також розпочав будівництво сучасного укриття для Центру соціально-психологічної реабілітації «Сонячний дім» вартістю близько 25 млн грн.

Окрім того, стартував перший етап великого проєкту з реконструкції Бердичівської міської лікарні вартістю понад 40 млн грн.

Реалізація ще одного проєкту запланована на 2026 рік. Йдеться про будівництво модульного житлового будинку для ВПО у селищі Брусилові, на що буде спрямовано майже 120 млн грн.

ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЖИТЛА ПІСЛЯ ВИБУХІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТРЕБА 300 МЛН ГРН

– Яка нині ситуація в Глибочицькій громаді, що постраждала внаслідок вибухів на підприємстві? Де розмістилися люди, які втратили житло, і коли вони зможуть отримати компенсацію?

– Одразу після вибуху людям, чиї будинки постраждали, було запропоновано місця для розміщення, але цією можливістю скористався лише один іноземець, а всі інші знайшли прихисток у родичів та друзів.

Перші дні були найскладнішими. Нам вдалося організувати роботу правоохоронних органів, спеціальних та соціальних служб, забезпечити максимальне сприяння під час відновлення втрачених документів та прав власності, а також організувати взаємодію з військовими, які виділили важку техніку для дослідження епіцентру вибуху і багато іншого.

Що стосується компенсацій для відновлення зруйнованого та пошкодженого житла, то в цьому випадку є певні особливості. Ситуація нетипова тим, що механізм «єВідновлення» не може бути задіяний. Необхідно йти за процедурою отримання фінансування з резервного фонду державного бюджету. Ми свого часу проходили це у випадку з будинками, які у 2020 році знищили лісові пожежі.

Головне завдання полягало в тому, щоб максимально прискорити підготовку документів. За процедурою, вони відправляються єдиним пакетом. Зокрема, 23 вересня відповідний лист про фінансування виплат власникам постраждалих будинків ми адресували до Кабінету Міністрів.

Загалом до Глибочицької сільської ради надійшло 308 заяв від громадян, чиї домівки постраждали внаслідок вибуху. Близько 20% обстежених об’єктів підлягають демонтажу, 56% – потребують капітального ремонту, 24% – поточного. Для відновлення житла постраждалих потрібно майже 300 млн грн, і це будуть гроші з резервного фонду державного та обласного бюджетів.

Глибочицька разом із іншими громадами області спрямували понад 14 млн грн на виплату матеріальної допомоги, також видавалися будматеріали, продукти харчування, ліки тощо.

Щодо постраждалих комунальних закладів, маємо попередню домовленість із громадами нашої області, що вони допоможуть із відновленням.

Медичну або психологічну допомогу надали всім, хто її потребував, а діти з постраждалих під час вибуху родин за сприяння обласної адміністрації оздоровились у Міжнародному дитячому центрі «Артек».

КОРДОН ПРОДОВЖУЮТЬ ПОСИЛЮВАТИ

– Що зараз відбувається на українсько-білоруському кордоні в межах Житомирщини? Скільки коштів спрямували на облаштування фортифікацій, у якому вони стані, чи всі роботи завершені? Прокоментуйте інформацію, яку публікували ЗМІ, про нібито фіктивні фірми, що були підрядниками під час виконання робіт на кордоні.

– Ситуація на кордоні з Білоруссю перебуває під постійним контролем військового командування та спеціальних служб. Ми продовжуємо посилювати наші оборонні й спостережні можливості на кордоні. Постійно підтримуємо військові підрозділи та прикордонників, які несуть там службу. Загалом від початку повномасштабного вторгнення область спрямувала понад 3,1 млрд грн на посилення обороноздатності.

Додатково на створення глибоко ешелонованої системи оборони Житомирщини в минулому році виділили з державного та обласного бюджетів, а також громад майже 2,5 млрд грн.

Усі проєкти та схеми розташування фортифікаційних споруд нам надало військове командування. За процесом будівництва постійно здійснювався авторський і технічний нагляд. Фортифікаційні споруди передані Державній службі спеціального транспорту.

За наявною у мене інформацією, на Житомирщині не було зафіксовано випадків завищення вартості робіт на будівництві фортифікацій.

У сюжеті, на який ви посилаєтеся, йшлося, що підрядна компанія брала на субпідряди інші організації. Це не заборонено умовами договору. Вони вчасно інформували про свої наміри наш Департамент регіонального розвитку як замовника. Роботи пройшли перевірку авторським і технічним наглядом, об’єкти узяли на баланс представники військового командування. До того ж економія бюджетних коштів виконаних робіт цією компанією становить 1,5 млн грн.

– Яка в регіоні ситуація з укриттями?

– Фонд захисних споруд цивільного захисту області налічує 2905 об’єктів.

Ми активно співпрацювали з міжнародними партнерами для поліпшення укриттів. Зокрема, спільно з ЮНІСЕФ покращили укриття у 29 школах та 18 садочках області.

На цей рік заплановано будівництво шести захисних споруд цивільного захисту, двох споруд подвійного призначення, а також облаштування та приведення у готовність 14 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Уже введено в експлуатацію протирадіаційне укриття в Звягельській гімназії та споруди подвійного призначення в Озерному й Бердичеві.

Також триває будівництво у Глибочицькій громаді, у ліцеї №8 Коростеня та ліцеях №7, №8, №21 Житомира.

Загалом, починаючи з 2022 року, на облаштування споруд цивільного захисту в 25 закладах соціальної сфери з обласного бюджету спрямовано майже 402 млн грн. У 21 закладі роботи вже завершені.

АКЦЕНТ – НА ВІДНОВЛЮВАНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ

– На початку року ви інформували в соцмережах про збільшення кількості мобільних вогневих груп. Із огляду на посилення російських обстрілів, чи є потреба нарощувати їхню кількість й чи є на це ресурси?

– Ця робота ведеться постійно у тісній взаємодії з військовим командуванням. Мобільні вогневі групи несуть бойове чергування. Їх діяльність координується Повітряними силами України. Впроваджуємо й інші технології та засоби, що можуть підсилити захист повітряного простору Житомирщини.

– Як область готується до зими і можливих блекаутів? Які реалізовуються проєкти з відновлювальної енергетики?

– Готуємося одразу за кількома напрямами. У містах і громадах ремонтують котельні, тепломережі та житловий фонд. Дитсадки і школи готові майже на 90%, лікарні – на понад 70%. Комунальні підприємства забезпечені паливом та резервними джерелами живлення.

Окремий акцент разом із міжнародними партнерами та бізнесом області ми робимо на резервній генерації, зокрема когенераційних установках. Загалом маємо обладнання потужністю близько 30 МВт. Частина з цих установок уже працюють, решту встановлюють та підключають до мережі.

Водночас Житомирщина робить ставку на розвиток відновлюваної енергетики. В області вже працює сонячна та гідрогенерація, біогазові комплекси загальною потужністю понад 200 МВт. Більше ніж 1600 сімей встановили сонячні панелі на дахах, що дає змогу генерувати ще близько 44 МВт енергії для власних потреб і частково – для мережі.

На перспективу заплановане будівництво нових об’єктів: сонячних станцій, біогазових установок, малих гідроелектростанцій, вітрових турбін.

ВТІЛЮЮТЬ П’ЯТЬ ПРОЄКТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ ВПО

– Скільки переселенців прийняла Житомирщина і чи є можливість прихистити ще людей? Які проєкти із забезпечення їх житлом втілюються в області?

– На початку повномасштабної війни Житомирщина прийняла 126 тис. внутрішньо переміщених осіб. Нині в області фактично проживають 51,6 тис. ВПО, серед яких 13,3 тис. дітей, 2,9 тис. осіб з інвалідністю, 356 багатодітних родин. Більшість із них мешкають у приватному секторі.

В області функціонує 20 місць компактного проживання, де знайшли прихисток 473 ВПО. У 12 інтернатних установах проживають 290 ВПО, витрати з утримання яких повністю бере на себе область.

У найкоротші терміни ми можемо прийняти близько 500 переселенців. Якщо буде необхідність, маємо план щодо розгортання додаткових місць.

Щодо житла для переселенців, то в області реалізовано три проєкти. У Звягелі реконструювали будівлю під гуртожиток на 47 смартквартир, де вже мешкають 100 людей, а також облаштували гуртожиток на сім смартквартир. У селі Вереси створили модульне містечко з 56 будинків, де проживають 159 ВПО. Окрім того, за кошти державного бюджету придбано вісім квартир: шість – у Новій Боровій, одну – у Звягелі та одну – у Житомирі.

На етапі реалізації – ще п’ять проєктів, щоби забезпечити житлом близько 500 ВПО. У Житомирі будується комплекс із декількох багатоквартирних будинків на 116 квартир, а також реконструюється гуртожиток. В Овручі триває реконструкція багатоквартирного будинку, щоб надати житло ще 36 сім’ям. У Брусилівській громаді виділили землю під будівництво житла за участі Естонії. В Андрушівці розпочалося будівництво модульного містечка на 20 будинків.

Ми також визначили 11 об’єктів для реконструкції під житло для ВПО, п’ять з яких уже мають проєктно-кошторисну документацію. Червоненська селищна рада прийняла у власність гуртожиток на 14 кімнат для подальшого ремонту.

– Яка кількість парафій УПЦ МП з початку повномасштабної війни перейшла до ПЦУ?

– Обласна військова адміністрація не втручається в цей процес жодним чином. Усі переходи релігійних громад в області відбуваються за рішенням парафіян.

За час повномасштабної війни 135 парафій, які раніше належали до УПЦ МП, ухвалили рішення приєднатися до Православної церкви України.

НА ЗАВЕРШЕННЯ РЕМОНТУ ТРАСИ ЖИТОМИР – ЧЕРНІВЦІ ТРЕБА МАЙЖЕ 800 МЛН ГРН

– Що з ділянкою траси Житомир – Чернівці за Чудновом, яку мали відремонтувати в межах «Великого будівництва»? Чи плануються там роботи? В якому стані перебувають три мости, якими через вимушений об’їзд уже кілька років спрямований великий потік транспорту?

– Усе це проєкти Служби відновлення та інфраструктури. На ділянці Житомир – Чернівці біля Чуднова є незавершений шляхопровід через залізницю, а також під’їзди до нього.

Будівництво зупинили через повномасштабне вторгнення. Там зроблено близько 12% під’їзних шляхів та 70% шляхопроводу. Дефіцит коштів великий – майже 480 млн грн.

Є ще одна недобудована ділянка у напрямку Чуднів – Любар, на якій планується звести новий міст. Там роботи також зупинені, дефіцит коштів – понад 300 млн грн.

Через об’їзд значна частина транспорту йшла місцевими дорогами. Там мости не витримали навантаження і цього року їх визнали аварійними. У серпні розробили нову схему об’їзду, погоджену з поліцією, та встановили попереджувальні знаки. Капітально відремонтувати їх поки що немає можливості через брак коштів.

У планах Служби відновлення – до кінця 2025 року завершити коригування проєктів, сформувати запит на отримання коштів із держбюджету з урахуванням співфінансування від громад, провести тендери і відновити будівельні роботи.

– Ви відчуваєте втому за шість років роботи на посаді начальника ОВА? Були думки звільнитися?

 – Інколи втома, безумовно, відчувається, але в такий момент достатньо взяти в руки телефон і продивитися повідомлення від колег із прифронтових областей. Про те, із чим вони стикаються щодня: обстріли, загиблі, поранені, руйнування. На тлі цього швидко розумієш, що не так ти вже й втомився.

Чи зможу я під час війни написати заяву на звільнення і кудись піти? Напевно, що ні. По-перше, як людина військова, я не можу собі уявити такого в умовах війни. По-друге, на мою суб’єктивну думку, я досить непогано справляюся зі своєю роботою. Тому за всі шість років я жодного разу не зайшов до адміністрації боковими сходами, завжди йду центральними, мені немає чого соромитись. Тепер кожен на своєму місці має викладатися на максимум задля нашої перемоги, справедливого миру, задля майбутнього наших дітей в Україні. Тож працюємо далі…

Джерело: Укрінформ

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.