В Україні хочуть змінити правила для рибалок

Аграрні чиновники перейнялися наведенням ладу на українських водоймах – з'явився проект міністерського наказу про встановлення режимів рибальства на дніпровських водосховищах, в басейні Чорного і Азовського морів 2017 року.

У документі детально прописані всі загальні нюанси риболовлі. Наприклад, зазначено, що максимальна довжина сітки не повинна перевищувати 70 м, рибалити в темний час доби на суднах без бортових вогнів заборонено тощо.

Є уточнення і щодо окремих водосховищ:

-на Київському дозволять "полювати" на карасів сітками з плетінням в 50 мм до початку весняно-літньої заборони та після 1 вересня;

• -на Кременчуцькому водосховищі хочуть дозволити використання сіток з дрібним плетінням (5-10 мм) для вилову верховодки і тюльки навесні і влітку, а також тралами – в 500 метровій зоні насосних станцій і за 5-ти км забороненої зони Канівської ГЕС;
• -на Дніпродзержинському водосховищі можна буде використовувати на зарослих ділянках біля ряду островів (Крячек, Чикаловські, Успенські плавні та ін.) низькостінні сітки тощо.

Не менш детально прописані і заборони. Так, на водосховищах хочуть обмежити використання деяких видів сіток, заборонити виловлювати товстолоба і білого амура завдожки менше 60 см, щуки – менше 50 см, а сома – менше 80 см. В Азовському морі буде заборонено ловити осетрових риб, а тих, які потраплять до сіток, наказано випускати назад.

Також в проекті зазначається, що в разі погіршення екологічного стану водойми Держрибагентство може регулювати кількість знарядь лову, а якщо на рибалку складено понад 4 акти про перевищення норм вилову, перевіряючі мають право забороняти промисел на 10-20 днів.

У Мінагропроді пояснюють, що прийняття нових режимів має забезпечити баланс між природоохоронними вимогами і економічними інтересами рибалок, а також сприятиме збільшенню виробництва рибної продукції в Україні (зараз цей показник становить 11,1 кг/особу на рік, тоді як світовий показник – понад 20 кг ).

Посилення контролю за рибалками дозволить держбюджету отримати понад 4 млн грн як платежі за використання біоресурсів. Щоправда, при цьому доведеться витрачати майже 900 тис. грн на рік на оформлення документації (журнали обліку, квитанції, звіти тощо). Поки що незрозуміло, як нові режими змінять собівартість самої риби і в підсумку ціни на неї в роздробі.

За матеріалами Сегодня

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.