Уроки толерантності: чи можна принижувати людину, якщо вона інша?

Чи можливо нападати на іншу людину за те, що вона інша? Довівши до істерики неповнолітніх дітей, чи можна відчувати задоволення від скоєного, навіть якщо вони розгулювали з «райдужним» прапором ЛГБТ?

Самі діти, за їхніми словами, не знали значення цього символу. Їм просто подобалося все яскраве та незвичайне. Але кремезні чоловіки стверджували, що дівчата займалися відвертою пропагандою.

Більш того, один з «активістів» почав у прямому ефірі у соціальній мережі пояснювали дівчатам, що вони проти пропаганди ЛГБТ-руху в Житомирі, й наголосили на тому, що воювали на фронті за збереження традиційних сімейних цінностей, а не за подібні збочення, які нав`язують з Європи.

Після розмови двоє «активістів», які вже потрапляли в поле зору поліції, незважаючи на те, що один з них повернувся з АТО, відібрали у неповнолітніх ЛГБТ-символіку та розрізали її навпіл, що викликало у дітей справжню істерику. Наостанок автор відео кинув дівчатам 300 гривень за зіпсований прапор.

Через день на Михайлівській було влаштовано флешмоб на захист потерпілих дівчат. Як і очікувалося, все закінчилося штовханиною та розбірками з представниками поліції, які намагалася спочатку зовсім не втручатися в події. Для них, треба зрозуміти, була майже патова ситуація: з одного боку – геї, з іншого – «активісти-атошники». З ким зв`язуватися було гірше, поліцейські довго не могли зрозуміти.

Зараз всі житомиряни розділилися на два протилежних фронти: є ті, хто підтримує насильство по відношенню до дітей, інші вважають, що неприпустимо таким чином поводитися з неповнолітніми та взагалі з людьми, які вважаються не такими, як всі.

Ми взяли коментар в активістки моніторингової мережі громадської організації «Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ» у м. Житомирі Олександри Семенової. Організація надає всебічну правову підтримку лесбійкам, геям, бісексуалам та трансґендерним людям (ЛГБТ) у питаннях захисту прав та основоположних свобод людини.

Р.М.: Якою була мета вашої акції?

О.С.: Мета – привернути увагу людей до події, яка трапилася 21 серпня, коли група чоловіків цькувала дівчат за те, що вони мали при собі прапор кольору веселки. Звернути увагу людей на порушення прав дітей, закликати бути толерантними, жити у правовій державі, демократичній країні і не боятися за своїх дітей, які ходять вулицями міста.

Р.М.: Ви та батьки дітей зверталися до правоохоронних органів із заявою?

О.С.: Наша організація звернулася до поліції із заявою про кримінальне порушення, передбачене частиною 2 ст. 161 КК України. Але станом на ранок 27 серпня нас намагаються «бортанути». Заяву не реєструють та взагалі уникають спілкування з нашими представниками. Є враження, що поліцейські просто не мають уяви, як з нами себе поводити, та бояться самостійно прийняти будь-яке рішення. Діти зараз вдома, за словами батьків, вони почувають себе добре, але на вулицю не виходять. Самі батьки відмовилися далі спілкуватися та подавати заяву до поліції. Вони намагаються «притушити» скандал.

Події також прокоментував Максим, учасник моніторингової мережі громадської організації «Наш світ»: «Насамперед я хочу наголосити, що дівчатка не зробили ніякого правопорушення – у нашій країні райдужна символіка не заборонена законом, а райдужний прапор в усьому цивілізованому світі вважається не тільки символом ЛГБТ, але й боротьби за рівні права для усіх. Їх нападники порушили не тільки багато статей УК України, а й, що найстрашніше, – вони роздмухують ненависть у нашому місті. Члени моніторингової мережі правозахисного ЛГБТ центру «Наш світ» щомісяця фіксують 20-40 випадків дискримінації та злочинів на грунті ненависті проти ЛГБТ. У Житомирі за 2018 рік було зареєстровано близько 50 таких порушень, у 2019 – вже 27. Людей б'ють, цькують, звільняють з роботи, іноді навіть вбивають через те, що вони не такі, як інші. Це не є нормальним у цивілізованій країні! І роблять це ті ж самі люди, які зривали флешмоб на Михайлівській. Подивіться на їх озвірілі від люті обличчя. Люди у нашій країні дуже неосвічені щодо ЛГБТ. Вони до сих пір вважають, що якоюсь «пропагандою» можливо збити дитину з пантелику, що через райдужні прапори вона почне практикувати одностатеві стосунки, хоча усі останні наукові дослідження довели, що це маячня. Орієнтація є вродженою, а не набутою ознакою. Але противники «пропаганди» домоглися свого – своїми дикунськими вчинками вони так розпіарили цю тему, що увесь Житомир та пів України обговорюють ці події. Попала бійка у Житомирі і в закордонні новини. На жаль, це погана реклама для міста, яке прагне бути європейським».

Громадський діяч Олександр Рошко про події у Житомирі має власну думку: «У певному сенсі це є ставлення до будь-якої неформальної течії. Коли в людей бачення однобоке, вони будуть завжди відстоювати свою думку. У них такій емоційний стан, в якому вони не погодяться ні на що. Вони вважають, що тільки в них правильна думка. Але є закон, який регламентує дію будь-яких громадських формувань. І тільки в законний спосіб можна вирішувати ці питання. Якщо людина радикально налаштована, вона не буде чути іншу думку. Радикалізація взагалі є в будь-якій країні. І тут питання не в тому, гей хтось чи не гей. Я висловлюю взагалі іншу думку, і завжди знайдеться людина, яка буде вважати мене ворогом саме тому, що в мене інша думка».

Наостанок думка психолога: «У науковому суспільстві досі існує розкол в думках щодо природи гомосексуальності. Вчені вважають, що тут має місце або фактор біологічної обумовленості, або суспільно-психологічний фактор. Клінічний психолог, професор Жешувського університету Мечислав Радохонський думає, що причиною виникнення гомосексуальних схильностей можуть стати гормональні розлади в період вагітності. Відбувається неправильний розвиток мозкового центру, відповідального за вибір статі, а в майбутньому у людини можуть виникнути проблеми зі статевою ідентифікацією».

До речі, Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров'я України, також підкреслює, що міф про гомосексуальність як відхилення давно був спростований наукою. Протягом історії його часто лікували жорстокими і принизливими методами (наприклад, шоковою терапією), що виявилося абсолютно неефективним. Супрун посилається на дослідження вчених другої половини ХХ століття, які доводять, що гомосексуальна поведінка зустрічається у 1500 видів тварин – від комах до ссавців. Це правда, але варто звернути увагу на те, що схильність до формування стійких одностатевих пар спостерігається у дуже невеликого числа тварин. У решти видів одностатевий секс зазвичай виконує соціальну функцію і служить для встановлення домінування. Сексуальна поведінка людини формується не внаслідок її способу життя або оточення, а ще до народження. Супрун погоджується із твердженням про можливе існування гена гомосексуальності.

Але все це є підставою подумати: чи дійсно ми від «совка» рухаємося в бік Європи, чи ще застрягли в середньовіччі?

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.