Про це повідомляється на сайті Українського інституту національної пам'яті. 

Документ доповнено новою категорією – «Міжнародні дні», куди включені, серед інших 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним).

Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря.

Разом з тим, Інститут дослухався до побажань громадськості та включив до проекту традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

Також вноситься як традиційне свято – Різдво Христове за юліанським календарем, що відзначається  25 грудня (не є вихідним днем).

Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за григоріанським календарем, 7 січня).

День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).

Законопроектом упорядковано скорботні дні й запропоновано День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.