Українці за кордоном: як бути, якщо спливає 90-денний термін перебування в ЄС та чи можна його подовжити

Українці за кордоном: як бути, якщо спливає 90-денний термін перебування в ЄС та чи можна його подовжити

За даними ООН, через широкомасштабну війну, яку розв’язала росія, понад 6 мільйонів українців були змушені виїхати за кордон. Більшість із них попрямувала до країн Євросоюзу, з якими Україна має безвіз, зокрема до Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Німеччини та інших країн.

Однак, за правилами безвізового режиму, без оформлення статусу тимчасового захисту перебувати в країнах ЄС українці можуть 90 днів протягом 180 днів. Якщо цей термін перевищено, ви не маєте права перебувати в Шенгенській зоні без відповідного дозволу, – пише ТСН.

Правила безвізу для українців, які не оформили статус тимчасового захисту: що означають 90 днів перебування у Європі за 180 днів

Безвізовий режим дозволяє короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великої Британії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Незалежно від наявності посвідки на проживання в одній із країн ЄС, українці можуть залишати країну і перебувати в державах Шенгенської зони до 90 днів на кожні 180 днів. Тобто від дня перетину кордону необхідно відрахувати 180 днів назад і подивитися, чи були ви в ЄС понад 90 днів за цей період без наявності посвідки на проживання в тій чи іншій країні. Якщо цей термін перевищено, ви не маєте права перебувати в Шенгенській зоні без відповідного дозволу. За наявності посвідки на проживання, приміром, у Німеччині, перебування в цій країні до цих 90 днів не зараховується. Однак воно продовжує діяти в інших країнах ЄС, навіть якщо ви живете в Німеччині довгостроково.

Що робити, якщо 90 днів спливли

Так, українцям, які перебувають в ЄС понад 90 днів, необхідний дозвіл на проживання в окремій країні. У Німеччині, наприклад, після 24 лютого це правило було скасовано до 31 серпня, але зареєструватися варто заздалегідь, пише Deutsche Welle. Тобто українським  біженцям дозволили подавати заяви на отримання гуманітарного захисту безпосередньо на території ФРН, оминаючи посольство. Згідно з чинним законодавством, такі умови поки що діють лише до 31 серпня, зазначається на сайті Федеральної служби з питань міграції та біженців (BAMF). Таким чином, будь-який українець, що залишив країну через війну, перебуває у Німеччині легально до цієї дати.

Для того, аби перебувати в країні легально і після цього терміну, українці повинні подати заяву до міграційної служби за місцем тимчасового перебування на отримання гуманітарного захисту. Таку норму в німецькому законодавстві запровадили після ухвалення відповідної директиви на рівні всього ЄС. Усі інші країни Євросоюзу також імплементували рішення до свого національного законодавства.

Якщо не прийти цю процедуру до 31 серпня, перебування в Німеччині вважатиметься нелегальним. Варто зазначити, що важливий сам факт подавання заявки, а не видавання дозволу. Якщо до 31 серпня заявку ще не розглянуто, людина все одно перебуває в Німеччині легально – до рішення відповідної міграційної служби.

Є ще один варіант – після 90 днів поїхати до країн, які надають додаткові дні до європейського безвізу. Наразі таку можливість надають чотири країни ЄС. Серед держав, які надають можливість українцям перебувати в Європі додатково до 90 днів безвізу, – Хорватія, Болгарія, Кіпр, Румунія.

Так, якщо ви не плануєте оформити статус тимчасового захисту в одній з країн Європейського Союзу, можна переїхати до однієї із названих вище країн і перебувати там за біометричним паспортом ще 90 днів протягом 180 днів. Ці дні додаються до 90 днів перебування у країнах Шенгену. Тобто ви можете перебувати у Хорватії, Болгарії, Румунії, чи на Кіпрі 90 днів з туристичною метою, це рахується окремо від інших країн ЄС, які підписали шенгенську угоду.

Наприклад, ви мешкали 3 місяці в Чехії і наразі не хочете повертатися до України, можна поїхати ще на 90 днів до Болгарії. Термін перебування українців з біометричним паспортом у Хорватії, Болгарії, Румунії, на Кіпрі не буде враховуватися під час підрахунку періоду в 90 днів, а правило 90/180 днів працює для кожної держави окремо. Тому, наприклад, можна перебувати спочатку 90 днів в Хорватії, потім 90 днів у Румунії, а звідти поїхати на три місяці до Італії, що не буде вважатися порушенням термінів перебування за кордоном, оскільки за цим принципом враховуються тільки поїздки до країн шенгенської зони.

Повторний перетин кордону: чи впустять назад до ЄС, якщо після 90 днів повернутися до України

Чимало українців, які вже перебували в ЄС понад 90 днів через війну, хочуть короткотерміново поїхати на батьківщину, але мають побоювання із повторним перетином кордону. Більшість із них перетинають кордон саме у Польщі, тому за роз’ясненням Посольство України у Польщі звернулося до Kонсульства України в Гданську. Там пояснили, що відповідно до ст. 2 п. 1 Закону Республіки Польща “Про надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави”, перебування всіх громадян України, які прибули на законних підставах на територію Республіки Польща у зв’язку з воєнним діями в Україні після 24 лютого 2022 року та під час прикордонного контролю задекларували намір залишитися в Польщі, вважається легальним протягом 18 місяців від 24 лютого 2022 року (отримуючи т. зв. статус прихистку).

Такій категорії співвітчизників для своєї легалізації рекомендують оформити спеціальний номер PESEL UKR у місцевій адміністрації за місцем проживання/перебування.

Такі особи мають також право виїздити з Польщі та повернутися за умови, що термін виїзду становить не більше ніж один місяць (30 днів). Водночас виїзди на менший проміжок часу до уваги не беруться, незважаючи на їхню кількість чи тривалість.

“Якщо громадянин України декларує, що прибув до Польщі, утікаючи від війни в Україні, то в разі позитивного рішення повноважної особи прикордонної служби Польщі (у більшості випадків так і стається) він отримує право на в’їзд та статус”, – кажуть у посольстві.

Водночас, якщо українці їдуть до Польщі не через війну, а їхній в’їзд має ознаки регулярного прикордонного руху, такі особи підлягають прикордонному контролю на принципах, визначених у Шенгенському кодексі про кордони (наявність біометричного паспорта та дотримання коридору перебування до 90 днів протягом 180 днів).

 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі

keyboard_arrow_up