Українська оборонна промисловість: що змінилося за три роки?

Українська оборонна промисловість: що змінилося за три роки?

Три роки тому українська армія опинилася перед неочікуваним викликом – військовою загрозою з боку Росії. Анексія Криму і перші бої на Донбасі стали шоком для українських збройних сил і «оборонки» загалом. Не було ні сучасних гармат, ні дієздатних танків, ні елементарного захисту для бійців. Усі ми пам’ятаємо, як волонтери збирали гроші на обмундирування бійців, а громадяни купували державні облігації, щоб забезпечити армію зброєю.

 

На 2014 рік понад половина заводів оборонної промисловості були на межі банкрутства, а решта забезпечували своєю продукцію російський військово-промисловий комплекс. Російська агресія змусила Україну терміново припинити співпрацю з агресором і зосередити всі сили на те, щоб забезпечити успішний захист нашої держави.

Центр громадського моніторингу та контролю вирішив з’ясувати, у якому стані перебуває українська «оборонка» через три роки після початку війни на Донбасі. Як працює  військово-промислова галузь і чи вдається їй задовольняти потреби нашої армії?

Інновації замість російських деталей

Радянська система управління, застарілі технології та дефіцит кваліфікованих робітників були першими перешкодами, які довелося долати українському ВПК у 2014 році. Але вже у 2015 році Україна почала активно виробляти танки, бронемашини, бронетранспортери, навігаційні комплекси та різного виду гармати. За даними ДК «Укроборонпром», виробництво 30-мм автоматичних гармат зросло у 2,5 рази, а виробництво бойових літаків (Су-25/27, Л-39) було модернізовано до стандартів НАТО.

Наступним випробуванням української оборонки стала відмова від співпраці з російськими заводами. Українські виробники були змушені шукати нових партнерів та відкривати інші ринки збуту. Цей етап досі триває, але вже є перші відчутні результати. Наприклад, у 2016 році ДП «Антонов» представив транспортний літак АН-132D, повністю виготовлений без російських деталей. У березні цього року літак пройшов успішне випробування у повітрі.

Загалом минулого року, відповідно до звіту «Укроборонпрому», було розроблено близько 40 інноваційних проектів, більшість із яких були створені у відповідь на прямі потреби наших бійців на фронті. Це – безпілотник «Спектейтор М», системи динамічного захисту танків  «Ніж Л» і «Ракетка», а також системи активного захисту від протитанкових гранат «Заслін» і «Шершень». Також серед досягнень експерти називають безпілотний бронетранспортер «Фантом», бойові модулі «Тайпан», «Дуплет» і «Кастет», цифрову систему управління вогнем «Мисливець», міномети та багато іншого озброєння. 

Із заводів на передову

Цього року в державному бюджеті закладено на військову сферу 134,5 млрд гривень, з яких частка оборонного державного замовлення становить трохи більше 9 млрд грн. Це значна сума для українського бюджету і найбільші витрати на оборону за всю історію незалежної України. Але ця цифра все одно в десятки разів менша, ніж в Росії та навіть у сусідньої Польщі, яка ні з ким зараз не воює.

Потреби військових значно більші за кількість зброї, що її виробляють українські заводи. Причина банальна – Україна виготовляє стільки військової техніки, скільки можуть дозволити можливості держбюджету. Потенціал оборонних заводів значно перевищує обсяги державного оборонного замовлення.

У 2016 році про кількість переданої армії техніки офіційно відзвітував тільки ДК «Укроборонпром», частка якого в державному оборонному замовлені складає близько 35-40%. За їхніми даними, ЗСУ було передано 6986 одиниць військової техніки та озброєння, з яких 2139 – це повністю нові або модернізовані зразки і 1389 – відремонтована військова техніка.

Підвищити ефективність виробництва, на думку експертів, можна за рахунок приватизації непрофільних і неліквідних заводів. Хоча тут на заваді стоїть безпекова ситуація, і в розпал війни це зробити неможливо. Утім, можливо забезпечити законодавчу базу для приватно-державного партнерства в оборонному секторі. Як стверджують фахівці, це дозволить залучити зовнішні інвестиції в українську оборонку.

Зрештою, одним із найпростіших шляхів зняти тягар оборонного виробництва із власного бюджету фахівці називають збільшення експорту військової продукції. Адже потенційно українська оборонка має всі шанси перетворитися на одну з найбільших важливих дохідних статей державного бюджету, стверджують експерти.

Більше експортуємо – більше виробляємо

«Наша стратегічна мета – увійти у першу п'ятірку експортерів зброї», – прокоментував каталог продукції «Укроборонпрому» на 2016-2017 роки Президент України Петро Порошенко. І така стратегія, на думку експертів, виграшна для Україні з кількох причин.

По-перше, що більше замовлень на танки і БТРи отримають наші заводи, то більший прибуток отримають. Відповідно до інформації «Укроборонпрому», оборонні підприємства 2016 року продали за кордон озброєння на суму 769,5 млн доларів (на 25% більше ніж 2015 року). Як зазначає директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак, гроші від експорту заводи можуть реінвестувати у розвиток виробництва, зокрема у нові технології, а також створити кращі умови праці, підвищити зарплатню працівникам тощо. Більше того, у разі збільшення російської загрози, заводи вже матимуть запас і легко зможуть виготовити більше одиниць техніки.

По-друге, нарощуючи військовий експорт, Україна поступово витіснятиме з цього ринку росіян. В умовах гібридної війни з РФ це ще один фронт протидії агресору. До слова, Україна успішно продає танки «Оплот» Таїланду, вийшла на міжнародні ринки з БТР-4 та має пул контрактів на АН-178 та АН-132.

По-третє, закордонні замовлення дозволяють також запровадити більше інновацій для ЗСУ. Валентин Бадрак наголошує, що «ціла низка держав готова включати й оплачувати дослідно-конструкторські роботи в рамках експортних контрактів». Зокрема, у сфері авіабудування та авіаозброєння наша «оборонка» може використати можливості співпраці з Саудівською Аравією та Китаєм.  

Незважаючи на те, що український ОПК все ще бореться з радянською спадщиною, браком кваліфікованих кадрів та ресурсів, експерти одностайні: сьогодні Україна технічно здатна не лише захистити свої кордони, а й конкурувати на світовому ринку.

За рейтингом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2016 році Україна увійшла в десятку найбільших постачальників військових товарів у світі.

«Україна володіє інтелектуальним, науковим та інженерним потенціалом, чого цілком достатньо для того, аби стати провідним розробником зброї у світі», – вважає президент Фонду Потомак (США) доктор Філіп Карбер.

Центр громадського моніторингу та контролю

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Житомира за сьогодні
17:00 Як обрати стиглий і смачний кавун: 10 основних порад 16:55 «Добре здоров'я на Інтері»: 5 причин дивитися нове ток-шоу 16:29 Через недопалок ледь не згорів приватний будинок в Іванополі на Чуднівщині 16:00 У Житомирі на забезпечення шкіл засобами для безпечного навчання в умовах карантину спрямують 4,6 млн грн Від читача 16:08 Батько-депутат заплатив 429 000 грн аліментів!!! Стягнення заборгованості зі сплати аліментів залишається пріоритетним в роботі органів державної виконавчої служби Хмельницької області. 15:40 Київська митниця: щодо переміщення власного автотранспорту до інших країн через непідконтрольну територію 15:21 Сонце, білі хмари, шорти і капелюхи, - синоптик обіцяє нам чудову погоду на вікенд 15:01 Сезон полювання на пернату дичину стартує 8 серпня: правила і застороги 14:40 Овручанка викрала з кишені перехожої мобільний та потрапила в поле зору поліції 14:21 #Мандруй_Житомирщиною: туристичний маршрут “Єднання з природою” 14:15 Поліція розшукує безвісно зниклого житомирянина Миколу Корнєєва. ФОТО
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Житомирі Ваші відгуки про послуги у Житомирі
keyboard_arrow_up