Вшанувати пам’ять героя прийшли  рідні, побратими, однокласники, учні та викладачі школи. Відкривав її син загиблого – Даниїл Ковєшніков разом з кращим учнем школи ЗОШ №7 Матвієм Коренівським.

Син героя розповів, що за словами побратимів, батько загинув через вибух танка з невеликої відстані, коли вони пересувалися колоною. Шансів вижити було небагато.  Поховати батька вони змогли через рік, коли його вдалося ідентифікувати за допомогою експертизи. «Я дякую керівництву школи за проявлену ініціативу. Ми декілька разів цікавилися щодо відкриття такої дошки. З нами зв’язалося керівництво школи та повідомило про те, що є можливість втілити нашу ідею в життя. В першу чергу, це - пам'ять, так як конфлікт рано чи пізно закінчиться і ми в цілому будемо пам’ятати, що була війна, гинули люди, це дійсно історія нашої сучасної країни. Дякую всім, що прийшли».

Директор школи №7 Валентина Чубінська пишається випускником і сумує за загиблим героєм: «Це наш учень і випускник Сергій Ковєшніков.  Він народився 29 грудня 1962 року. В серпні 2014 року він загинув в селі Червоносільське Донецької області, захищаючи нашу країну від окупантів. Я особисто не знала Сергія Івановича. Зі спогадів друзів та однокласників, він був людиною життєрадісною, щирою, щедрою і доброзичливою. У травні 2014 року пішов добровольцем в АТО і був зарахований до батальйону «Донбас». Йому було всього 52 роки, коли він загинув…»

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять всіх житомирян, що загинули під час проведення антитерористичної операції.

За словами  завідувача сектором державної служби в справах ветеранів та учасників АТО  Валерія Логінова, зараз у Житомирській області четверо загиблих до цих пір знаходиться на ідентифікації. Батьки та рідні у своєму горі не хочуть визнавати результати генетичної експертизи. «Вдихайтесь у повітря…в ньому немає запаху тротилу,  пороху,  крові,  поруч з собою ви бачите цілі будівлі, ми там бачили не просто спалені хати, селища, - ми бачили загиблих, ховали своїх загиблих. Вдивіться у своє майбутнє, радійте тому, що ви маєте вільно висловлювати свої думки, навчатися там, де ви бажаєте, маєте змогу виїхати за кордон, навчатися там і жити в країні, яку оберете, бо ви - вільні люди, а Сергій Іванович – це ціна за вашу свободу, свободу вибору, він є одним із тих, хто віддав своє життя.

Найстрашніше, це коли батько якоїсь дитини, наприклад, помирає в тебе на руках, а ти через 2 місяці тримаєш цю дитину, яку він бачив лише  протягом кількох місяців свого життя. Це ціна війни, ціна вашої свободи і майбутнього. Пам’ятайте про це», - поділився Валерій Логанов.

Меморіальну дошку освятив настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору отець Богдан.

Ярослава  Туктагулова