У Житомирі розпочалися обговорення щодо перейменування парку Гагаріна і скверу на проспекті Миру

Для міського парку на бульварі Старому пропонується назва “Шодуарівський парк”.  Сквер на проспекті Миру, 9. можна обрати назву з-поміж двох пропонованих — сквер «Незламних житомирян» (назва відображає стійкість житомирян у складний час)  або  сквер “Незалежних”.

Про старт громадських обговорень повідомили у міській раді. Громадське обговорення пропонується провести у формі електронної консультації.

Житомиряни можуть визначитися щодо назв зазначених топонімічних об’єктів через опитувальники. 

• Визначитися з назвою для скверу можна ТУТ.
   
• Підтримати або ж не підтримати нову назву для міського парку на бульварі Старому можна ТУТ.

Після входу в опитувальник — потрібно зареєструватись.

Департамент містобудування та земельних відносин міської ради надає інформаційну довідку про Івана Максиміліановича де Шодуара, посилаючись на Житомирський обласний краєзнавчий музей.

Народився у 1859 р. у маєтку родини де Шодуар в селі Івниця Житомирської області. Навчався в другій київській гімназії, закінчив Ризький політехнікум. Працював на держслужбах, був почесним мировим суддею…

За рахунок власних коштів підтримував у Житомирі релігійні, культурні, наукові та спортивні заклади. Був одним з найбільших вкладників у справі розбудови громадського бульвару в м. Житомирі. Згодом власним коштом обгородив бульвар кованою огорожею. У 1892 р. надав 25 тисяч карбованців на будівництво будинку дитячого притулку та його ремісничих майстерень. Створив Товариство покровительства тваринам, у 1897 р. облаштував першу у місті метеостанцію, надав матеріальну підтримку багатьом товариствам, лікарським закладам міста.

У 1903р, після паралічу нижньої частини тулуба, Іван Максиміліанович переїхав до Житомира в двоповерховий будинок на околиці Старого бульвару та перевіз з івницькі колекції: родинну бібліотеку, картинну галерею та нумізматичну колекцію.

У 1905р. поруч з будинком (між сучасним Четвертим  бульваром та вулицею Шляхетною розпочав будівництво триповерхового палацу з флігелем. У садибі було висаджена колекція дерев з усіх континентів, встановлені скульптури. Серед них — відома у Житомирі бронзова статуя, копія Діани Версальської (Артеміда). Іван Максиміліанович передав частину своєї колекції - 92 цінних старослав’янських стародруки в Державний історичний музей.

Восени 1918 року маєток барона було націоналізовано, а його самого перевезли до лікарні Червоного Хреста. Згідно з  останнім заповітом барона більшість його статків мала перейти до різних благодійних та просвітницьких товариств та громадських установ.

Помер Іван Максиміліанович де Шодуар 5 квітня 1919 р. через параліч сердця. Був похований у родинному склепі на Лютеранському кладовищі. Зараз місце поховання невідоме: у серпні 1919 р.  могила була порушена.

Після смерті барона усі його колекції перейшли в провадження  Волинського губернського комітету з охорони пам’яток мистецтва і старовини і розпорошені між музеями Житомира, Києва та Харкова; частково втрачені в період II Світової війни.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.