У Житомирі продовжують не допускати журналістів на судові засідання та легалізують схеми «віджимання» лісів через оформлення сервітутів

Вже досить тривалий час у Житомирському районному суді розглядається справа № 278/3372/18 по цивільному позову ТОВ «Аскона-Південь» до приватного підприємства «Єва-інфо», яке було видавцем газети «20 хвилин Житомир». Суть позову у тому, що в газеті «20 хвилин Житомир» було оприлюднено нібито недостовірну інформацію стосовно діяльності ТОВ «Аскона-Південь». Зараз стає дуже модним подавати на ЗМІ до суду, але при цьому не доводячи в законний спосіб свою правоту. 

Перешкоджання журналістській діяльності

25 січня 2021 року у приміщенні Житомирського районного суду відбулося чергове засідання по даній справі. На попереднє засідання нашого журналіста не було допущено всупереч діючому законодавству України. Тож журналісти нашого видання не змогли бути присутніми на судовому засіданні, яке стосувалося безпосередньо їхнього видання. Головуюча суддя І. Зубчук вирішила, що не може допустити журналістів бути присутніми під час засідання, посилаючись на розпорядження голови Житомирського районного суду. Апелювання до рішення Ради суддів України за № 63 від 30 жовтня 2020 року, в якому висловлювалося занепокоєння тим, що «до пресслужби органів суддівського самоврядування надходить інформація, що окремі суди з посиланням на вищезгадані рекомендації Рад суддів України (йдеться про рішення № 19 від 17 березня 2020 року, яким було затверджено Рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України) взагалі припинили допуск представників ЗМІ до залів судових засідань. <…> Належна, оперативна, визначена законодавством та іншими нормативними актами комунікаційна робота зі ЗМІ залишається одним з найважливіших напрямів діяльності судової гілки влади. Така практика не відповідає раніше наданим рекомендаціям Ради суддів України про роботу судів в умовах карантину, суперечить статті 55 Конституції України та неодноразово висловленим позиціям Ради суддів України про те, що суддівська спільнота в Україні є соціально відповідальною, а органи судової влади продовжують здійснювати розгляд справ, у тому числі і тих, що пов'язані з порушеннями правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм». 

Також цим рішенням зазначалося: «З метою врегулювання питання допуску представників ЗМІ на відкриті судові засідання звернути увагу судів та суддів на те, що доступ представників засобів масової інформації в судові засідання здійснюється з дотриманням всіх карантинних заходів та санітарних норм у зв'язку з епідемією COVID-19, а саме: використанням засобів індивідуального захисту (рукавички, медична маска) та дотриманням соціально безпечної дистанції.

Рекомендувати судам та суддям організовувати онлайн-трансляції засідань резонансних справ задля забезпечення реалізації принципів доступності та неупередженості здійснення правосуддя та принципу гласності судового процесу.

Пресслужбам судів з метою дотримання принципу гласності судового процесу своєчасно та детально анонсувати і висвітлювати перебіг судових засідань у резонансних справах на веб-сторінках судів, у соціальних мережах та забезпечувати онлайн-трансляцію судових процесів.

Пресслужбам судів підтримувати зворотній зв'язок із ЗМІ з метою надання додаткової, важливої інформації, роз'яснень та уточнень».

Жодного з цих пунктів Житомирським районним судом виконано не було. Навпаки, 25 січня 2021 року знову, повторно не допустили журналістів до судового засідання. Це є прямим порушенням діючого законодавства України. Представники суду відмовилися спілкуватися з журналістами газети «20 хвилин Житомир» і обґрунтувати свою позицію. Саме тому до приміщення Житомирського районного суду було викликано наряд патрульної поліції, який зафіксував правопорушення ст. 171 Кримінального кодексу України, а саме перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. У подальшому юристи газети «20 хвилин Житомир» відішлють скаргу до Ради суддів України, а заяву про злочин вже подано до Національної поліції України, Генеральної прокуратури України, Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому. Відповідно до діючого законодавства саме Державне бюро розслідувань повинно займатися справами стосовно неправомірних або злочинних дій суддів. 

Але в редакції та журналістській спільноті викликає стурбованість те, що значно почастішали випадки тиску на ЗМІ та журналістів з боку зацікавлених посадових осіб, різноманітних комерційних структур, депутатів різного рівня за допомогою певних суддів, які виносять досить парадоксальні рішення. Наше видання вже писало про спробу вчинити тиск на редакцію через незаконні судові рішення, які навіть не вступили в силу, через блокування рахунків редакції, подання безглуздих позовів та ін.

Так, у Житомирському окружному адміністративному суді напередодні виборів було винесено рішення про те, що нібито директором та власником нашого видання є зовсім стороння особа. З яких міркувань суддею було оголошено подібне рішення – взагалі залишилося таємницею. Але часом це також нагадує спробу інформаційного рейдерства відносно редакції газети «20 хвилин Житомир».

То чия земельна ділянка? 

Повертаємося власне до судового засідання у Житомирському районному суді, де у понеділок було завершено дослідження доказів. Наступного разу засідання відбудеться 12.02.2021 о 14-й годині. Сподіваємося, що цього разу Житомирський районний суд виконає букву закону та допустить журналістів на судове засідання.

Майже одночасно у тому ж суді у тому ж складі слухається справа № 278/2883/18 стосовно усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про що власне йшлося у матеріалі газети «20 хвилин Житомир». Це вже справа «зворотного напрямку». І, напевно, щоб краще зрозуміти претензії до журналістів газети, варто поцікавитися матеріалами саме цієї справи, тому висвітлення в газеті «20 хвилин Житомир» предмету розгляду даної справи і було причиною позову до редакції.

У провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа № 278/2883/18 за позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Житомирське лісове господарство», товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь», товариства з додатковою відповідальністю «Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які перебувають в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. 

Згідно з ч. 1 ст. 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Відповідач(і), з огляду на протиправні дії (ТОВ «Аскона-Південь», ТДВ «Житомирський ДЗНУ») та недбалість (ДП «Житомирське лісове господарство», Житомирська ОДА), обмежили публічне право Позивача на користування землями лісового фонду внаслідок огородження та забудови земельної ділянки, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846.

Частинами 2, 4 ст. 23 Лісового кодексу України передбачено, що громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом. Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача – володіння, користування.

Частиною 1 ст. 66 Лісового кодексу України  встановлено, що громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.02.2017 р., за товариством з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» зареєстровано право користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їхніми окремими частинами, що належать товариству з додатковою відповідальністю «Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування», а саме комплексом загальною площею 4322,5 кв. м. 

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області внаслідок проведення перевірки було встановлено, що між ДП «Житомирське ЛГ» та ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» укладено договір про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 року і на поверхні вказаної земельної ділянки влаштовано бетонну стяжку, огорожу та змонтовано тимчасовий навіс для зберігання продукції. 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За загальним правилом ч. 4 ст. 376 ЦК України самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню особою, яка його здійснила, або за її рахунок.

Відповідач 3, 4 самочинно забудував та протиправно використовує земельну ділянку лісового фонду в промислових цілях. А тому з метою відновлення права Позивача на лісокористування потрібно зобов’язати Відповідачів усунути перешкоди користування земельною ділянкою лісового фонду, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846, шляхом відновлення її попереднього стану та знесення самовільно побудованої огорожі і будівель.

Крім цього, ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» у наданій в користування ділянці на умовах земельного сервітуту незаконно вирубав дерева, штраф за заподіяну шкоду відшкодувало ТОВ «Аскона-Південь», проте ліс не відновлено – 7045,5 кв. м. 

Згідно з п. 5.6 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 липня 2012 року N 502, визначено, що при використанні корисних властивостей лісів не допускається пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та ґрунтів, засмічення та забруднення виділеної лісової ділянки та прилеглої до неї території. У п. 6.3 вказаних Правил йдеться, що господарська діяльність, яка може здійснюватися тимчасовими лісокористувачами на виділених лісових ділянках, не повинна суперечити цілям використання лісів, що визначені у договорі або лісовому квитку.

Згідно з п. 1.1 Договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 року (надалі – Договір) вказано, що земельний сервітут встановлюється на право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних.

Відповідно до п. 4.4 Договору Сервітуарій – Відповідач 4 зобов’язаний: належно використовувати встановлений земельний сервітут відповідно до виду; не передавати будь-яким способом сервітут іншим фізичним і юридичним особам; не допускати порушення лісового законодавства, аварії та інші події, що погіршують стан земельної лісової ділянки. У разі виявлення таких порушень протягом доби письмово повідомити ДП «Житомирський ЛГ», вживаючи негайних заходів щодо встановлення лісопорушників та/або усунення негативних наслідків порушень.

Також п. 4.5 Договору вказано, що Сервітуарію заборонено: здійснення самовільних вирубок та пошкоджень наявних на даній земельній ділянці насаджень; використання земельної ділянки в цілях, не пов’язаних з умовами цього договору та законодавства. 

З огляду на вищенаведені обставини Сервітуарій порушив умови користування сервітутом на право проїзду, зокрема: порушив лісове законодавство (забудував земельну ділянку лісового фонду, перешкоджає публічному землекористуванню), фактично передав її в користування Відповідачу 3; використовує земельну ділянку в цілях, не пов’язаних з умовами цього договору та законодавства; здійснив самовільну вирубку лісових насаджень.

В цьому разі також варто звернути увагу на важливе і преюдаційне рішення Європейського суду з прав людини по справі «KAMINSKAS v. Lithuania», прийняте 04.08.2020: «Суд не поспішає надавати захист тим особам, які свідомо, порушуючи законні заборони, будують житло на екологічно охоронюваній ділянці. В іншому разі Суд буде заохочувати незаконні дії на шкоду захисту екологічних прав інших членів суспільства».

Так на запитання адвоката стосовно забудови ділянки лісу, яка була надана на підставі договору сервітуту, представник ДП «Житомирське лісове господарство» відповів наступне: «У матеріалах справи є документи, які зазначають, що це є тимчасові споруди».

Далі тривав також досі цікавий діалог між нашим адвокатом та представниками ДП «Житомирське лісове господарство».

Адвокат: Чи можливі тимчасові споруди в лісі?

Представники ДП «Житомирське лісове господарство»: Якщо землевласник не заперечує, так. Заборонено зводити капітальні споруди. А тимчасові споруди, які розбірні, дозволені.

А: Тобто МАФи можливо будувати в лісі? Ви вважаєте паркан з двох боків, яким огороджено ділянку лісу, розбірною конструкцією? 

ЖЛГ: Ну якщо це розбірна конструкція і є прохід, то чому ні?

А: Але довіритель не може потрапити на цю ділянку лісу! І це перешкоджає публічному користуванню лісом.

ЖЛГ: А які у вас є докази, що потрапити неможливо? Які документи ви складали, що вас не пускали на територію?

А: Тобто у вас є допуск на ділянку?

ЖЛГ: У нас є!

А: А у громадян є?

ЖЛГ: Я думаю, що також є. Які є докази, що вас не пустили на ділянку?

А: Порушено кримінальну справу по самоуправству. Ви також є стороною по даній справі. Тоді наступне запитання: чи є вільний доступ на земельну ділянку, яка надана під сервітут?

ЖЛГ: Вільний доступ є.

Ми пропонуємо подивитися на фото, на якому видно триметровий паркан, який у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначений як «Огорожа 1». А за парканом також видно так званий «навіс», якій розкинувся аж на площі у 1744,8 кв. м. Крім цього, зазначена ділянка лісу була вирізана та забетонована. На площі у майже сім тисяч квадратних метрів також був вирізаний ліс і ділянка відповідно також була забетонована. Це найшло відображення в реєстрі як «Вимощення 1» та «Вимощення 2».

Крім того, на табличках чітко можна побачити надпис, що прохід обмежено. Важко назвати це розбірними конструкціями, а ще важче побачити там можливість без перешкод потрапити на спірну територію. 

А між тим, один гектар землі промисловості, за нашими підрахунками, у цій місцевості коштує близько 4 мільйонів гривень, що за умови законного його використання може принести в бюджет місцевої громади понад 400 тисяч гривень щороку завдяки орендній платі. 

Таким чином, на нашу цілком суб’єктивну думку, ми зараз спостерігаємо легалізацію схеми використання ділянок громадського лісу, які надані на підставі договору сервітуту для постійного комерційного виробничого використання. Причому за документами там залишається ліс, якого насправді вже немає.

З огляду на те, що справа в суді слухається з 2018 року, тобто майже четвертий рік, схема досить гарно працює. І чи вдасться громаді міста та району відстояти в суді свої права, ми зможемо дізнатися тільки згодом, після рішення Житомирського районного суду.

Тож чекаємо… 

Руслан Мороз 

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.