Теми, які обговорювалися: «Право на справедливий суд – українські реалії»; «Громадський моніторинг судових засідань»; «Взаємодія суддів, адвокатури, прокуратури і громадськості».

Відкритість і доступність суду мають і зворотний бік медалі. Раніше безпеку судів забезпечували співробітники спецпідрозділу органів внутрішніх справ «Грифон». Зі створенням Нацполіції їх прибрали, і суди фактично залишилися без охорони. Там, де вона ще є, присутні всього один-два правоохоронці. Настільки слабка захищеність служителів Феміди змушує побоюватися злочинних посягань і небезпідставно. Велика кількість зафіксованих погроз і нападів як на обвинувачених, адвокатів, так і на самих судей не залишилася без уваги міжнародних організацій; всі відповідні порушення були зафіксовані у звітах МТПЛ і ОБСЄ. 

Праворадикальні угруповання зривають засідання суду, агресивно налаштовані бізнесмени, які приходять до суддів за «справедливим» рішенням, активісти, що приходять групами і викрикують погрози, – це ті чинники, які позначаються на незалежності судової системи, на прийнятті рішень суддями і на долях обвинувачених. Поки судді не будуть відчувати себе у безпеці, існує ймовірність тиску на них. Також гостро відчувається проблема нестачі кадрів. Суди закидають клопотаннями, і вони не справляються, що може призводити до затягування певних процесів. Наприклад, у тому ж Корольовському районному суді на даний момент тільки 4 судді мають повноваження з 15 необхідних.

Голова Корольовського районного суду Ю.І. Драч наголосив також і на позитивних змінах, які відбулися за останній час. Наприклад, камери утримання ув'язнених, які перебувають у будівлі суду, були приведені до європейських стандартів. Також він зауважив про відкритість до конструктивної критики і готовності суддів вдосконалюватися, йти на діалог, взаємодіючи з адвокатами, ЗМІ та правозахисними організаціями.

Журналіст Руслан Мороз зазначив, що існує велика кількість пресрелізів, що розсилаються для ЗМІ від поліції, прокуратури і СБУ, але немає нічого подібного від судів. ЗМІ хочуть бачити і показати роботу суду, але не мають достатньої інформації. Подібна нестача інформування призводить до відсутності хороших новин про дії наших судів. Журналіст закликав суддів опрацювати цей момент і поліпшити інформування ЗМІ. У відповідь голова Корольовського суду запросив його на зустріч для дискусії та обговорення даної проблеми.

Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області Наталія Радушинська розповіла про позитивні тенденції. Про те, що кожна справа є важливою і що правосуддя в Україні все ж існує. Так, є гучні справи, які на слуху у громадськості, але є і справи, про які мало хто знає, і велика кількість справедливих рішень, прийнятих судом, – заявила вона, закликаючи утримуватися від стереотипів про несправедливість суду.

Адвокат і представник швейцарської організації «Мережа Солідарності» Андрій Гожий розповів, що з точки зору європейських стандартів право на справедливий суд в Україні відсутнє.

Важливою темою для обговорення стала взаємодія ЗМІ та судів. Думки трохи розділилися. З одного боку, об'єктивне висвітлення подій, судових процесів, рішень суду – не є тиском на суд і приносять користь, надаючи публічності процесу. З іншого боку, існує проблема дезінформації. Деякі ЗМІ подають неповні або неправдиві відомості, спотворюють інформацію і вішають ярлики на людей, яких суд ще не визнав винними (або невинними). Подібні публікації можуть негативно налаштувати громадськість проти суду і учасників процесу, що є вкрай небажаним і може вплинути на судовий процес. Громадські працівники, активісти і радикальні організації починають чинити тиск на суддів, нападати на адвокатів, погрожувати обвинуваченим. Адвокат Андрій Гожий, спираючись на практику ЄСПЛ, висловив думку, що справедливий судовий розгляд може бути неможливим при «запеклій кампанії в пресі, спрямованій проти обвинуваченого». Подібні проблеми тиску, на жаль, мають місце в судовій практиці України та неодноразово фіксувалися спостерігачами моніторингових місій.

На жаль, на круглий стіл не прийшли представники прокуратури. Це одна зі сторін судового процесу, яку дуже хотіли бачити інші учасники заходу, але, за словами глави КДКА, вони практично ніколи не приходять на подібні заходи і не йдуть на діалог. 

Представники суду також звернули увагу на кадрові зміни, що відбуваються в органах прокуратури в зв'язку зі зміною влади після президентських і парламентських виборів. Це також могло стати причиною відсутності представників прокуратури на зустрічі.

Це тільки перший захід у регіоні у межах дворічного проекту з моніторингу судових процесів і зміцнення верховенства права в Україні. Представники МТПЛ дізналися про нові проблеми, підтвердилася інформація, отримана з моніторингів, в т.ч. були отримані рекомендації від учасників круглого столу з тих аспектів, на які спостерігачам необхідно звернути увагу у своїй роботі.

У вересні планується ще 5 подібних заходів в інших містах України. І ще два будуть проведені у Житомирі, на які ми обов'язково запросимо всіх тих, кого не встигли або не змогли запросити на цей захід.

Руслан Мороз