«Судові баталії»: жінка півтора роки судиться з сусідом за власну землю

Ще у січні 2008 року одна зі сторін спору, житомирянин Петро Польський придбав житловий будинок у селі Буки Житомирського району. В договорі купівлі-продажу зазначено: «На підставі довідки, виданої Виконавчим комітетом Буківської сільської ради Житомирського району та області 15.01.2008 року № 35, земельна ділянка площею 0,39 га в приватну власність не передавалась, знаходиться в користуванні, державний акт не видавався».

Протягом тривалого часу власник з якихось причин не міг оформити документи на землю, і лише 26 серпня 2009 року виграв суд першої інстанції проти сільського голови Буківської селищної ради, а 30 вересня 2010 року отримав ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, котра зобов’язала сільського голову підписати державний акт на землю.

У той же час, на сусідню земельну ділянку 6 квітня 2009 року був оформлений державний акт на право власності на ім’я Наталії Рябко, котра й стала другою стороною спору і позивачем у цій справі. На той момент, коли у позивачки були вже оформлені документи на землю, у її сусіда, фактично, земля була в користуванні.

Попри все, це не завадило Петру Польському в 2015 році встановити металевий паркан і відгородити не лише свою ділянку, а й частину сусідської.

Наталя Рябко звернулася до спеціалістів «ФОП Ткач О. Ю.», щоб вони виконали роботи щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі. В акті проведених робіт від 14 липня 2015 року зазначено: «При проведенні топографо-геодезичних робіт встановлено, що суміжним землекористувачем встановлено огорожу, яка знаходиться в межах Вашої приватної власності. Тому проведення робіт щодо відновлення меж Вашої земельної ділянки не мало можливості». Тож вже тоді жінка не мала змоги користуватися своєю власністю.

З огляду на це Наталя Рябко звернулася до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області стосовно порушень вимог земельного законодавства на території Буківської сільської ради.

«За результатами розгляду повідомляємо, що під час проведення обстеження земельної ділянки [...] встановлено, що гр. Польським П. П. зайнято шляхом встановлення паркану частину земельної ділянки площею 0,0964 га, яка належить гр. Рябко Н. М. на праві приватної власності відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 06.04.2009, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010920900160», – йдеться у відповіді сільгоспінспекції від 14 серпня 2015 року. Також у Державній інспекції сільського господарства повідомили, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

З огляду на це власниця «окупованої» земельної ділянки 19 серпня 2015 року звернулася до Житомирського районного суду Житомирської області з проханням «усунути перешкоди у користуванні належною їй ділянкою шляхом зобов’язання суміжного землекористувача Польського Петра Петровича демонтувати паркан (металеву огорожу) та привести вказану земельну ділянку в первісний стан, звільнивши від господарських споруд та речей».

Також правоту позивачки підтверджує висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21 жовтня 2016 року, де зазначено: «В фактичному землекористуванні Польського Петра Петровича перебуває частина земельної ділянки площею 0,1400 га, що належить Рябко Наталії Микитівні (згідно державного акту від 06.04.2009), в розмірі 961,2 кв.м (0,09612 га), яка в плані має форму наближену до прямокутника».

Своєю чергою, Петро Польський подав зустрічний позов з вимогою відмовити Наталії Рябко в задоволенні первісної позовної заяви, а також усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Наталії Рябко.

При цьому відповідач (а в даному випадку – вже позивач Польський) у позові зазначив: «Я продовжую користуватися земельною ділянкою площею 0,25 га в первісних межах, до цього часу жодна особа, в тому числі Рябко Н. М., яка проживає в м. Київ, не зверталась до мене з будь-якими спірними питаннями з цього приводу». Тобто чоловік офіційно визнав, що таки користується землю, яка не є його власністю.

У своєму позові Петро Польський посилається на те, що рішення про виділення земельної ділянки Наталії Рябко колишнім сільським головою Миколою Шпаком було підробленим. Однак у відповіді на інформаційний запит ГУНП в Житомирській області повідомили, що дана кримінальна справа була призупинена ще у 2012 році, тож дана інформація не має юридичного підгрунтя в даній справі.

А тим часом державний акт на право власності на земельну ділянку Польського досі не дооформлений і не зареєстрований належним чином (оскільки на ньому хоча і є підпис нового сільського голови, але все ж відсутня дата реєстрації).

У результаті судова тяганина триває з 2015 року, проте за цей час відбулося лише 3 повноцінні судові засідання, під час яких розглядали справу по суті. Весь інший час сторона відповідача (Петро Польський) всіляко затягує розгляд даної справи шляхом неявок на засідання та поетапного залучення всіх відповідачів у своєму зустрічному позові.

Коли ж врешті - решт «земельні баталії» припиняться, і жінка зможе вільно розпоряджатися належним їй по закону майном – невідомо. І лишається сподіватися, що компроміс з «жадібним» сусідом знайдуть уже найближчим часом.

Анна Сергієнко

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.