Зокрема Ірина Костюшко, засновниця аграрної компанії «Зоря», депутат Житомирської обласної ради, зазначила, що для створення кластера потрібні три головні умови: географічна концентрація, об’єднання організацій та інститутів, а також ідея, що всіх об’єднає. Такою ідеєю є відродження льонарства й виведення галузі не лише на високий всеукраїнський рівень, а й на міжнародний.

Відтак було створена ГС «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України». До неї ввійшли виробники й переробники льону та конопель, а також науковці. Учасники новоствореної спілки одразу обговорили практичні питання розвитку льонарства. Зокрема вони наголосили на тому, що агрокомпанії матимуть вигоду від розвитку льонарства.

«Вирощування олійного льону має низку переваг: це гарний попередник для озимих колосових та інших культур, сівба – одночасно або відразу після зернових, короткий вегетаційний період, рано звільняються поля, збирання врожаю відбувається наприкінці липня – у серпні, це посухостійка і страхова культура в разі загибелі озимих зернових, із нескладною агротехнікою вирощування», – наголосила на перевагах льонарства для агропідприємств Катерина Ведмєдєва, кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук.

Також науковці поділилися практичним досвідом вирощування льону. Вони назвали кліматично сприятливі регіони України для вирощування культури, методи досягнення максимальної врожайності олійного льону, рентабельності галузі. Представник ексклюзивного спонсора фестивалю ТМ «BAYTON», старший науковий співробітник Микола Сучек розповів про нове покоління засобів захисту рослини й презентував методи селекції льону олійного. Учасники конференції порушили питання відсутності національних виробників спеціалізованої техніки для вирощування культури. Ще одна вагома проблема, яка гальмує розвиток льонарства, – законодавча база.

Генеральний директор ТОВ «Просвітницька виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова Ради директорів ГС «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» Микола Шкурко порушив тему зовнішньо-економічних аспектів зростання українського льонарства та ініціював присутніх підписати важливий документ – звернення щодо першочергового включення до розгляду Верховної Ради України Законопроекту №4737 «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або неподрібненого, та рижію».