У Житомирі перейменували чималу кількість вулиць. Журналісти «20 хвилин» продовжують проект, що присвячений топонімічним об’єктам, назви яких змінено. Цього разу як і завжди ми збирались проінспектувати одну вулицю, а вийшло – дві. Колишню вулицю Черняховського поділили надвоє, а от проблем менше не стало.

Завдячуючи декомунізації, вулиця Черняховського розкололась на дві: у проміжку буд. №№ 1-27 та буд. №№ 2-20 це вулиця Леха Качинського, а починаючи з буд.№  22 та буд. № 49 – вулиця Чуднівська. Місцеві жителі не розуміють до кінця, де починається і де закінчується їх нова вулиця. Вони вважають, що цей поділ безглуздий, адже з новими назвами можна довго блукати, шукаючи потрібну адресу.

Латаний асфальт не долатали

Чомусь чи не головною проблемою у нашому місті є полатані дороги та покинуте на призволяще сухе гілля. Складається враження, що «швидка», яка лікує тротуари та проїжджі частини, вже втомилась рятувати одних і тих самих вічно хворих. Нове покриття схоже там буде не скоро, бо і старі діри ще не залатані, тому у житомирян ще є можливість «поскакати», їдучи у маршрутці чи іншому транспорті.

Ми дуже довго шукали проблемні люки і, врешті, знайшли, вірніше деякі з них сховані під дерев’яним покриттям, що вже насторожує. Старими, майже гнилими дошками люки вкрили, а от металеву кришку забули. Прикро, але нічого, з ким не буває.

Дороги у дворах теж далеко не в ідеальному стані, вони занедбані та вкриті ямами. В деяких провулках хтось наче облаштував килим з камінців, тож на транспорті там далеко не розженешся. Вулицю перейменували, розділили, але майже жодного нагадування про нову назву ми не знайшли.

Щоб урятувати Кам’янку, потрібно її очистити

Прогулюючись вулицею, хочеться помилуватись красою річки Кам’янка, а бачимо лише невелику частину води, вкриту ряскою. Туди впустити можна лише качок, їм ця місцина ох як сподобається. На узбіччях сміття і сухостій. Яке майбутнє чекає цей мальовничий куточок можна лише здогадуватись.

Чистотою на цих вулицях навіть і не пахне, лиш де-не-де «пахне» гнилими яблуками

Підходячи до Гідропарку з правої сторони можна помітити невеличкі хащі, що займають чималу територію. Людям здається ліньки вивозити сміття в спеціально відведені на це місця, і тут вони створили смітники. Справді, ну а навіщо витрачати свій час і бензин у пошуках справжнього сміттєзвалища, все одно влада на це не зважає, а дивлячись на масштаби – давно.

Останній місяць літа багатий на фрукти, особливо на яблука. Тому і не дивно, чому недалеко біля паркової зони, де поруч немає ні одного фруктового дерева, мирно лежать купи гнилих яблук, що запах мають не найкращий.

На одній із зупинок на цих вулицях ми вирішили попоїсти. Наша команда поспішала, тому їли ми на ходу. Як виявилось потім, сміття викинути нікуди, сміттєвих баків не вистачає, через те майже по всій території вулиці валяються обгортки, пластикові пляшки, а на стовпах купи розклеєної реклами.

Мешканці цих нових вулиць незадоволені таким перейменуванням. Їм важко орієнтуватися у їх назвах, а міняти документи у них немає часу. Виходить, що поки доїдете до Гідропарку, можете отримати масу нових вражень, які, на жаль, не із приємних.

Марина Михальчук