Сміття, розібрана бруківка навколо пам’ятного знаку, поламані лавки - у центрі Житомира все більше слідів деградації і занепаду

Сміття, розібрана бруківка навколо пам’ятного знаку, поламані лавки - у центрі Житомира все більше слідів деградації і занепаду

У центрі Житомира — брудно. І це мало б не бути новиною: сміття в міських парках і на визначних місцях — явище, з яким багато міст пристосувалися жити.

Але те, що тепер відбувається навколо Замкової гори та Пам’ятного знаку на честь заснування міста, — вже не просто недбалість окремих відпочивальників. Це симптом системної деградації публічного простору, яку міська влада і комунальні служби мають негайно зупинити. Про скупчення сміття, розбиті пляшки, поламані лавки й гамаки, а також фотографії, де видно, ніби «відпочивальники» розбирають бруківку пагорба навколо пам’ятного знаку, повідомляють кілька місцевих телеграм-каналів і користувачі соцмереж.

На опублікованих кадрах — купи сміття навколо меморіалу, плями на плиті пам’ятного знака та сліди недбалого поводження з монументом. Це вже не «молодіжні пустощі» — це вандалізм і безпорадність міста. Коли громадський простір систематично перетворюють на звалище, це одразу дає кілька негативних наслідків:

• по-перше, безпека та гігієна: сміття залучає гризунів, створює ризики для здоров’я і погіршує умови прогулянок городян;

• по-друге, туристична репутація: центральні локації — вітрина міста; якщо там брудно і пошкоджено пам’ятники, це відлякує відвідувачів;

• по-третє, повага до пам’яті: пам’ятні знаки і меморіали — це не декорації, а історія, яку слід шанувати; розбирання бруківки навколо монумента виглядає як пряме зневага до міської спадщини.

Ті, хто ламає лавки, розбирає бруківку або залишає після себе купи пляшок, не обов’язково мають на меті справжній вандалізм. Часто це поєднання нехлюйства, браку культури поведінки і відсутності цивільної відповідальності. Але є й інша відповідальність — міська влада та комунальні служби, які повинні організувати превентивні заходи.

Відповідь на запитання «що робити з вандалами?» не має бути вульгарною — вона має бути системною. Ось що потрібно зробити вже сьогодні:

1. Посилити прибирання й контроль. Вихідні й вечірні чергування муніципальних бригад у центрі та на Замковій горі повинні бути регулярними. Сміттєві майданчики — мобільні баки й додаткові контейнери — мають стояти там, де люди зазвичай відпочивають.

2. Встановити відеоспостереження у вузьких місцях. Там, де фіксується систематичне руйнування інфраструктури, камери — не для «шпигування», а як інструмент запобігання ідентифікації правопорушників.

3. Провести інформаційну кампанію. Пояснювальні роботи серед мешканців і гостей міста: чому не можна залишати сміття, як правильно утилізувати відходи, яку шкоду завдають поламані лавки і розібрана бруківка.

4. Залучити поліцію і муніципальну інспекцію. За фактом умисного руйнування пам’ятного знака чи інфраструктури — складати протоколи і притягувати до відповідальності. 5. Запустити громадський врятівний проєкт. Волонтери, активісти, школи та бізнес можуть разом із міськрадою організувати прибирання, відновлення лав і віднову бруківки навколо пам’ятника. Це також спосіб виховати культуру поводження з громадським простором.

Питання до влади: де плани розвитку публічних просторів?

Замість декларацій про «комфортні міські простори» ми бачимо купи сміття й розграбовані пам’ятники. Невже в міських програмах нема пункту про регулярний сервіс, відеоспостереження, нічні патрулі та роз’яснювальні ініціативи? Чи гроші на інфраструктуру витрачають тільки на яскраві звіти, а не на реальні системні рішення? Місто, яке не піклується про свої місця пам’яті і відпочинку, втрачає свою гідність. І «питання, що робити з бидлом?» — це риторичне перепитування: відповідь повинна бути у відповідних органів, а не в соцмережах.

Заклик до дій

Редакція звертається до міської ради, комунальних служб і поліції Житомира з вимогою:

• дати офіційний коментар щодо ситуації на Замковій горі та стану Пам’ятного знака;

• терміново провести прибирання і відновлювальні роботи;

• організувати спільну зустріч з активістами й ініціювати план збереження центральних громадських просторів.

А мешканцям — не закривати очі. Якщо ви бачите, як руйнують пам’ятник або просто залишають купи сміття — фотографуйте, занотовуйте час і місце та повідомляйте у муніципальні служби. Суспільна небайдужість — перший крок до порядку. Місто — це не ринок анархії. Якщо ми хочемо жити у цивілізованому просторі, треба вимагати від влади системних рішень і не терпіти, коли центральний пагорб нашого міста перетворюють на сміттєзвалище.

 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі

keyboard_arrow_up