Сенсації – не вийшло, але інформації для роздумів – скільки завгодно

Сенсації – не вийшло, але інформації для роздумів – скільки завгодно

У вівторок, 28 березня 2023-го року, у Романові сталася подія, яка стала предметом цікавості ледь не у масштабах всієї Житомирщини.

Весняний паводок, який у цьому році має дещо вищий потенціал, аніж у минулі роки, зруйнував шлюз, і вода із величезної (за мірками Романова) водойми ринула із річки Виспи до русла річки Лісної. 

Прорив стався  надвечір, а за ніч води у Виспі не стало. Таку інформацію поширили усі ЗМІ Житомирщини, представники яких приїздили на місце події. Кажуть про 118 тисяч кубометрів води, яка утримувалася тепер понівеченим шлюзом. У Романові із приводу аварії на річці і проривом води було багато розмов. Більшість людей завзято коментували надзвичайну подію і здебільшого іронічно, а часом – навіть із гумором. Розповідали історію про бобрів, які, мовляв, нагатили мінігреблі, де й зосередився надмірний водний потенціал. Історія (або ж версія) про активність бобрів сприймається у народі із песимізмом, а дехто взагалі каже, що на бобрів намагаються спихнути відповідальність за те, що сталося.

Відео дня

Насправді у тому, що сталося, треба предметно і детально розібратися. Люди, громада дуже хворобливо реагують на звістку про те, що шлюз, який прорвала весняна вода, ніде не був на балансі. Адже це не просто водний об`єкт, а такий, що становить певну небезпеку і впливає на довкілля, на самопочуття багатьох жителів, які живуть поряд із колись повноводним водоймищем. І на баланс його треба все ж таки брати вже найближчим часом. Щоправда, поки що йдеться про те, як відновити загату-шлюз. Аби зберегти потенціал весняного паводка, який поки що триває. Адже якраз у ці дні, вже цілий тиждень після неприємності, що сталася на Виспі, у Романові постійно дощить. Сьогодні тут, на місці понівеченого шлюзу, працюють будівельники підприємства «Вівад 09». Керівник цього підприємства і депутат Житомирської обласної ради Ігор Ходак чи не першим із романівчан висловився за негайне відновлення так званого водного балансу. Поки що йдеться про облаштування дерев`яної конструкції, що затримає ту воду, яка поки що прибуває і накопичується. Старожили, які пам`ятають випадки, коли воду у водоймі доводилося скидати, кажуть, що до рівня, з якого вода втекла 28 березня 2023-го року, треба буде чекати щонайменше рік. Тобто до наступної весни.

А поки що водойму, яка спорожніла від великої води, можна було б прибрати. Адже вода, яка пішла у напрямку Ясногорода, оголила багато неприємних сюрпризів, які тривалий час перебували під товщею води, і нікому до цього не було діла. А тепер на берегах обмілілої водойми виявились поклади сміття, які доведеться прибрати. До речі, після  надзвичайної події, до якої ввечері 28 березня призвів прорив шлюзової конструкції, на сміття і на неприємний запах, який запанував довкола спустошеної водойми, особливої уваги ніхто не звертав. Громада і чимало романівчан були більше обтяжені тим, як зловити рибу, яка попливла руслом річки Лісова. І якраз ця рибна сторінка надзвичайної ситуації зі шлюзом на Виспі потребує окремої уваги. У тому, що люди стрімголов кинулись на неочікуваний рибний потік, нічого незвичного немає. Адже далеко не щороку жителям Романова і деяких сіл випадає нагода наловити вдосталь дармової риби. Тим паче, що жодних варіантів організованого вилову ніхто не міг запропонувати у принципі. Надворі вирувала негода, а вночі полювати на рибу могли аж занадто фанатичні любителі рибного промислу. Щоправда, вже на другий день у Романові розпочалася така собі рибна лихоманка. Епіцентр обговорення деталей прориву шлюза якось несподівано перемістився в інший вимір. Тепер в епіцентрі суспільної уваги виринули інші питання. Наприклад, хто і скільки наловив риби, яким чином проводилася така рибна кампанія, чиї автомобілі стояли біля русла річки Лісова, де добувалися чергові кілограми (кажуть, і центнери) рибного врожаю? На такому фоні згадка, а потім – і заклик зібратися у суботу, 1 квітня  2023-го року, на толоку із прибирання оголених берегів спустошеної водойми, потужного поширення не знайшла. Можливо, погода не була аж такою сприятливою, а можливо, народ справді чекав, що на прибирання сміття насамперед прийдуть чиновники Романівської селищної ради. Принаймні такі і подібні висловлювання неодноразово лунали у всіляких фейсбуках, а також у розмовах на базарі, на автобусних зупинках і  т. п. Все, як завжди, – «дамбу (насправді шлюз) прорвало, то винувата влада», і аж ніяк не інакше. Адже на бобрів, які начебто нагатили гребель вздовж меліоративних каналів, списати прорив шлюзу насправді неможливо. Або, як мінімум, несерйозно. Але те, що на толоку, щоб прибрати купи сміття, з’явилося заледве два десятки осіб – це для Романова ганьба. Для влади – це сигнал, це стимул, це завдання і це, як би хто не сприймав подію, потужний виклик. Влада повинна знайти кошти, аби поступово виготовити шлюз достатньо надійної конструкції, який постане замість нині тимчасово встановленої дерев`яної загати. Але для громади, яка має у своєму середовищі низку громадських об`єднань, від всіляких «мисливців та рибалок» і «варт» до «антибраконьєрів», також має надійти певний сигнал, що, зрештою, треба щось і собі робити.

Тим паче, що подія, яка сталася 28 березня у Романові, має чимало передумов, на які досі мало звертали увагу. Йдеться не лише про воду, про старий і проіржавілий шлюз. Трохи осторонь, але якраз на берегах річки, які цими днями оголили свої сміттєві запаси, вже давно постала проблема збору та утилізації сміття у Романові. Тим паче, що якраз за чотири дні до прориву шлюзу, 24 березня 2023-го року, у Романові промайнула новина про затриману підводу із сміттям, яка прямувала до одного із стихійних сміттєзвалищ на околицях ближнього до Романова села. Мова йде про глобальну для Романова проблему. Її доведеться вирішувати так само терміново, як облаштовувати нещодавно зруйнований  шлюз. Але вирішувати цю давню проблему треба дуже рішуче, дуже наполегливо і послідовно. Можливо, якраз із вирішення проблеми збирання, вивозу та утилізації сміття у Романові станеться диво, на яке давно чекають, сподіваються, але ніяк не діждуться. Принаймні поки що.

Наталка Рисіч

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі

keyboard_arrow_up