Щодо реорганізації бюджетних установ та закладів

Відповідно до схваленої Урядом у 2014 році Концепції реформування місцевого самоврядування максимально можливий перелік послуг, що стосуються освіти, соціального захисту, культури, фізичної культури і спорту повинен надаватися органами місцевого самоврядування базового рівня, тобто сільськими, селищними, міськими територіальними громадами.

Однією з основних вимог реформи – є територіальна доступність таких послуг, що передбачає їх надання на території громади, де проживає особа. Тобто, кожен житель повинен бути забезпечений можливостями для отримання базових соціально-культурних та інших послуг на території тієї громади, де від проживає. 

Відповідно, на обласному рівні повинна бути сформована мережа установ та закладів, які надають послуги більш вищого – регіонального рівня, які не можуть бути надані громадами на базовому рівні з огляду на відсутність чи недостатність відповідної інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення або кадрового потенціалу. Це загальноприйнята світова практика функціонування місцевого самоврядування та системи надання публічних послуг громадянам. 

Зважаючи на ці принципи в області уже тривалий час відбувається побудова нової системи надання публічних послуг. Ми поступово переходимо до системи фінансування послуг, а не утримання якомога більшої кількості бюджетних установ, які внаслідок фізичної зношеності та моральної застарілості уже не здатні забезпечувати сучасні потреби населення у соціально-культурних, освітніх та інших послугах, які необхідні для постійного розвитку особистості і підтримки повноцінного життєвого середовища.  

Загалом, питання необхідності оптимізації установ обласного рівня не нове і активно обговорюється уже впродовж останніх 8-10 років. І певні заходи щодо оптимізації бюджетних установ вживалися і раніше. Водночас, війна, яка розпочалася наприкінці лютого, кристалізувала цілий пласт проблем, пов’язаних із функціонуванням цих установ, вказала на серйозні прогалини в системі управління майном комунальної власності і таким чином стала каталізатором багатьох змін організаційно-управлінського характеру. 

Слід наголосити, що проведена реорганізація установ шляхом їх приєднання до інших закладів, по-перше, не передбачає їх ліквідацію, по-друге, основний мотив такої реорганізації – це організаційно-управлінське упорядкування установ з метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів та формування потужних обласних закладів, які надаватимуть ті послуги і на тому рівні, на якому їх не можуть надавати територіальні громади на своїх територіях. 

Більш конкретно щодо установ, відносно яких прийнято рішення про реорганізацію. 

Музеї. З обласного бюджету, наразі, фінансується 5 музеїв. Розрахункові витрати обласного бюджету на 1 відвідувача в середньому по музеях становлять 180 гривень. Однак, вартість відвідування окремих музеїв є набагато вищою. Зокрема, за підсумками 2021 року статистика свідчить, що Житомирський обласний літературний музей відвідало 3100 відвідувачів, тобто орієнтовано по 12 відвідувачів у день. За таких умов вартість 1 відвідування, яке фінансується коштом обласного бюджету, складає 809 гривень. Щодо Кмитівського музею образотворчого мистецтва ім. Й.Д.Буханчука, то середньорічна кількість відвідувачів становить 2500 осіб, або в середньому по 10 відвідувачів у день, а  витрати бюджету становлять 1 569 грн на 1 особу. Для порівняння, кількість відвідувачів Краєзнавчого музею становила 100 000 у рік, Національний музей космонавтики у 2021 році відвідало 70 000. Відвідуваність музеїв є головним індикатором їх мистецької цінності, популярності та привабливості. З огляду на це, для підвищення ефективності функціонування музейних закладів, забезпечення максимальної доступності з огляду на логістику та центри туристичної привабливості доцільним є створення на базі Краєзнавчого музею потужного мистецького закладу, який буде організаційним та координаційним центром для проведення культурно-просвітницької роботи в області і який матиме можливість більш ефективно використовувати наявні експонати та музейні цінності.

Фізична культура і спорт. За рахунок обласного бюджету утримується 8 ДЮСШ комунальної власності, з яких лише 3 забезпечені власною спортивною базою – це ДЮСШ "Авангард", ДЮСШ з боротьби та спеціалізована ДЮСШ олімпійського резерву з легкої атлетики. Інші школи не мають власної матеріально-технічної бази, а використовують орендовані спортивні споруди, у тому числі обласних ДЮСШ. Окремі види спорту (легка атлетика, вільна боротьба, бокс, футзал) дублюються та мають відділення як в обласних комунальних ДЮСШ, так і в ДЮСШ фізкультурно-спортивних товариств. 

Необхідно зазначити, що розвиток дитячо-юнацького спорту повинен здійснюватися на рівні територіальних громад, а на обласному рівні повинні проводитися регіональні заходи та утримуватися спеціалізовані спортивні заклади, які забезпечують розвиток спортивної майстерності учнів та молоді, які уже досягли відповідних спортивних результатів (мають спортивні розряди, є переможцями та призерами обласних та республіканських змагань тощо). Натомість, більшість обласних ДЮСШ виконують функції спортивних секцій або закладів позашкільної освіти. 

Інший аспект. Поточний формат роботи ДЮСШ дає можливість працювати тренерам-викладачам у різних закладах спортивного профілю без урахування максимального навантаження – часто тренери мають години в різних школах та приватних клубах, сумарна кількість годин складає до 3-4 ставок, що фізично неможливо, і означає, що заняття фактично не проводяться.

Відповідно, головним мотивом об’єднання ДЮСШ є упорядкування їхньої діяльності і формування закладів саме обласного рівня з належною матеріально-технічною базою, кадровим потенціалом та з визначеними пріоритетними для області видами спорту.  

Медична галузь. В охороні здоров’я продовжується реформування системи надання медичних послуг і здійснюються заходи щодо трансформації наявної мережі закладів. Відповідно до прийнятого 1 липня цього року Закону надання медичної допомоги буде здійснюватися лише багатопрофільними лікарняними закладами, які надаватимуть медичну та реабілітаційну допомогу. Іншими словами, існуючі сьогодні поліклініки, діагностичні центри, центри реабілітації та інші заклади не матимуть можливостей функціонувати і отримувати фінансування від НСЗУ. Тому, уже зараз необхідно проводити роботу щодо приведення мережі медичних закладів у відповідність до нових вимог. І проведена обласною радою реорганізація – це лише початок тривалого процесу переформатування медичних закладів.

У процесі обговорення та прийняття обласною радою рішень щодо реорганізації комунальних закладів досить часто виникало питання – чому саме зараз, під час війни, необхідно проводити реорганізацію. Відповідь очевидна – окрім уже перелічених вище аргументів, зараз ми входимо в активну фазу підготовки обласного бюджету на 2023 рік. Відтак, у нас має бути чітке розуміння щодо кількості установ, які функціонуватимуть у наступному році, їх штатної чисельності, а також обсягу видатків необхідних на оплату праці, енергоносії та на інші потреби.      

 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.