На думку авторів Концепції адміністративно-територіальної реформи, яка була підтримана Урядом Арсенія Яценюка 1 квітня, район тепер повинен мати від 40 до 70 тисяч населення. Слово «область» замінять на «регіон», але міняти їх ніхто не буде, бо всі області перераховані в Конституції України.
Держава вирішить тепер, який в кожному районі буде набір владних органів, начальників та секретарів.
Реформа потрібна, аби вирівняти економічний розвиток всередині району та між районами області, адже жодна реформа усіх багатшими не зробить: будуть громади багатші, де є заводи, і бідніші. Держава вирівнюватиме спроможності.
Адміністративно-територіальна реформа вплине і на медицину, і на освіту, і на культуру
Так, якщо мешканець порізав пальця, він іде у ФАП, захворів на ангіну – йде до дільничної лікарні, яка є в громаді, якщо запалення легень в нього – то це вже районна спеціалізація, а складна паталогія, лейкімія чи СНІД – це функція обласного рівня.
Такі формули будуть виведені і по освіті, і по культурі чи спорту.
Районні державні адміністрації будуть ліквідовані
Замість них будуть працювати виконкоми районних рад. Зараз районного голову призначає Київ, і скаржитися на голову доводитися Києву, що найчастіше все залишає без змін. Голова в основному робить те, що скаже Київ або область. А за новою реформою тепер самі громади обиратимуть депутатів райрад. Депутати – голову, і цей голова з ними формуватиме виконком. Той, кого обрали люди, буде змушений більше зважати на їх інтереси.
Автори концепції стоять на тому, що основну роботу по реформі мають здійснити працівники районного та обласного рівня. Прийняти рішення, як об’єднати села у громади, як змінити межі районів. Київ лише дасть методику, як обрахувати податкову базу, фінансову спроможність громад, штати рад громад і таке інше.
Новий територіальний устрій не передбачає розділення міст на міста обласного чи районного значення
Всі громади будуть мати однакові підходи щодо формування власних бюджетів, і всі ці громади будуть мати такі ж відносини з державним бюджетом, як сьогодні мають міста обласного значення. Що стосується таких категорій, як місто-район та місто-регіон, то цей статус надаватиметься лише тим містам, які можуть надати людям весь набір послуг, що передбачені як для громади, так і для району – місто-район; громади, району, області – місто-регіон.
Це сприятиме більш динамічному розвиткові другого на сьогодні міста в районі, якщо там є місто-район, або в області, якщо обласний центр отримає статус міста-регіону.
І району, і області потрібно мати власний набір інфраструктури для надання послуг населенню. Міста-регіони як розвинені індустріальні, наукові, культурні і т.п. центри отримають частину столичних функцій щодо надання дуже спеціалізованих, а відтак дуже високовартісних послуг. Наприклад, такий «Інститут Шалімова» має бути не лише в Києві, а і в цих містах-регіонах, аби таку вузькоспеціалізовану медичну допомогу людина могла мати не лише в далекому Києві, а значно ближче до місця свого проживання. Ці міста-регіони мають працювати не тільки на одну область, а й на сусідні області, з яких до цього міста-регіону ближче, ніж до Києва.
Голова Житомирської обласної ради Віталій Француз, який є членом Асоціації обласних та районних рад і входить в її правління каже, що адміністративно-територіально реформу потрібно негайно проводити, а не заговорювати її: “Українські представники місцевої влади багато бували в європейських країнах, переймали досвід, але нічого так і не впровадили протягом добрих двох десятків років. На жаль, не було політичної волі, аби наповнити місцеве самоврядування відповідними функціями.
Має бути прийнято ряд законопроектів, які дадуть можливість децентралізувати владу. Зобов'язання держави - скласти план економічного розвитку і допомогти фінансово територіальним громадам. Не потрібно винаходити велосипед, децентралізація влади була проведена в той чи інший час вже у більшості розвинутих країн. Ми дійшли до межі, коли немає куди відкладати.
Необхідно передати територіальним громадам частину загальнонаціональних податків. Чим більше власного ресурсу залишиться на місцях – тим швидше будуть вирішуватися нагальні потреби та проблеми громад, що в свою чергу сприятиме формуванні стабільності в державі.
Так, наприклад, у Великій Британії на місцях залишається 36%, у Німеччині – 47%, у Франції – 69%, у цих країнах і люди живуть інакше, і медицину, освіту, культуру мають іншу, а що в нас?
За матеріалами книги Анатолія Ткачука «Як розуміє територіальну реформу селянин...»
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 10 від 23 квітня 2025
Читати номер