Плюс 14,5 млрд грн: перші результати фінансової децентралізації у 2017 році

Подвійне зростання доходів  

Результати бюджетних надходжень січня-квітня цього року показують, що місцеві бюджети зросли за всіма джерелами доходів. Найвищі темпи росту експерти спостерігають за єдиним податком – 2,4 млрд грн, або 48,5%, податком на доходи фізичних осіб – 9,1 млрд грн, або 41%, акцизним податком з роздрібної торгівлі – 1 млрд грн, або 33,1%.

Водночас, Галина Маркович, координатор напрямку «Місцеві бюджети» проектного офісу секторальної децентралізації, зауважила, що темп росту доходів об’єднаних територіальних громад (ОТГ) є вищим як у цілому, так і в розрізі податків.

За підсумками чотирьох місяців 2017 року доходи загального фонду бюджетів 366 ОТГ з урахуванням міжбюджетних трансфертів складають 5,5 млрд грн. Частка власних доходів у цій сумі – 2,58 млрд грн, що вдвічі перевищує торішній показник. Таке помітне зростання Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ пояснює тим, що цього року 60% надходжень від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до своїх бюджетів вже отримали нові 207 ОТГ. За словами очільника Мінрегіону Геннадія Зубка, власні ресурси цих 207 громад у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли в 3 рази.

Тим часом, бюджети об’єднаних громад, створених 2015 року, також не припинили зростати. «А темпи зростання доходів 159 ОТГ, які вже у 2016 році отримували зарахування 60% ПДФО до своїх бюджетів, склали +45%», – зауважив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. Як наголосив очільник відомства, цей результат перевищує середній показник по країні на 10%.

Статистика бюджетних надходжень свідчить, в основному стрибок відбувся за рахунок податкових відрахувань. Відповідно до урядових даних, за єдиним податком темп росту в ОТГ складає 63%, за податком на доходи фізичних осіб – 52,8%, за акцизним податком з роздрібної торгівлі – 41,3%.

Експерти зазначають, що перевагою децентралізованого фінансування є те, що гроші тепер не роблять величезне коло від регіонів до центру і назад, а одразу йдуть у місцеву казну. «Це означає, що в громадах є ресурс на реалізацію інфраструктурних проектів, ремонт доріг, відбудову соціальних об’єктів та вирішення наболілих проблем», – підкреслив Геннадій Зубко.

Бюджет на розвиток власних територій

Аналіз торішніх витрат 159 об’єднаних громад свідчить, що близько третини бюджетних коштів вони спрямували на розбудову власних територій. За даними профільного міністерства, найбільше грошей об'єднані громади витратили на розвиток соціально-культурної сфери – 3,9 млрд грн (60-70% бюджету). На реалізацію інфраструктурних та інвестиційних проектів пішло 1,9 млрд грн (25-30% бюджету).

Для прикладу, Глобинська ОТГ на Полтавщині минулого року збільшила свій бюджет у 4 рази – до 83 млн грн. Ці гроші громада змогла використати на 63 інфраструктурні проекти (побудувати очисну систему, відремонтувати школу і сільські клуби, прокласти дороги тощо). Загалом минулого року ОТГ змогли втілити 1383 інфраструктурні проекти.

Водночас, як свідчить статистика, на утримання органів місцевого самоврядування в об’єднаних громадах пішло близько 0,5 млрд грн (в середньому 15% власного бюджету). Найменше на службовців витратили коштів у Слобожанській ОТГ (Дніпропетровська обл.) – 4% та Калинівській ОТГ (Вінницька обл.) – 5% від власного бюджету. У порівнянні зі старими місцевими радами цей показник дуже низький. За словами координатора з фінансової децентралізації Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Яніни Казюк, більшість сільських/селищних рад «проїдає» понад 80-90% бюджету. За ці гроші можна побудувати водогін в одному із великих сіл або відремонтувати дорогу.

Не змарнувати шанс

За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслава Негоди, одним із головних завдань уряду на цей рік є прискорення формування базового рівня місцевого самоврядування – спроможних громад.

Сьогодні на фінальному етапі об’єднання перебуває ще 102 потенційні громади. Решта сільських та селищних рад також мають шанс збільшити свої фінансові ресурси. Однак, попри дотаційність майже половини старих місцевих рад, вони не поспішають децентралізуватися.

Експерти пояснюють спротив тим, що, з одного боку, багаті громади не хочуть ділитися коштами із бідними, а з іншого, керівники старих громад не хочуть втрачати свої посади (які для багатьох є джерелом нелегальних доходів). Для частини громад проблемним є також питання переформатування районів, тому експерти закликають владу ухвалити закон, який би унормував порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж районів у рамках децентралізації.

Фахівці підкреслюють, що більші можливості громади можуть отримати лише якщо об’єднаються. Ключовим фактором для успішної об’єднаної громади, наголошує Яніна Казюк, є  її «спроможність», тобто економічна доцільність об’єднання.

Визначальними для спроможності громад є такі аспекти: кількість населення та частка дітей, площа ОТГ, економічний потенціал, обсяг фінансового ресурсу та мережа соціально-культурних закладів. Якщо громади об’єднують невелику кількість мешканців, то мають недостатні фінансові та людські ресурси для успішної реалізації отриманих повноважень.

Як бачимо із цифр, фінансові результати перших чотирьох місяців роботи місцевих громад у новому році є цілком позитивними. На початку року Президент України Петро Порошенко висловив сподівання, що у 2017 році місцеві бюджети зростуть на 30 млрд грн. За чотири місяці половина цієї суми уже пройдена.

«Тримаючи курс на децентралізацію, ми користуємось європейським компасом. Децентралізація – це ключовий момент до членства в ЄС», – підкреслив глава держави.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.