Паломництво до Летичівської Святині

  Щороку свято Летичівської Богородиці – “Ягідна”, що відзначається шостого липня, скликає значну кількість парафіян до Летичівського костьолу Успіня Матері Божої. У 1996 році Святіший Отець Іоанн Павло II встановив 6 липня днем літургійного святкування Летичівської Богородиці для Кам’янець-Подільської римо-католицької дієцезії. Цього року 6 липня розпочнеться ювілейний рік 400-ліття Летичівської Святині. З давніх часів до храму Летичева прибували католики і православні, українці та вірмени, євреї, молдавани – люди різних національностей та віросповідань, люди з різних куточків України та зарубіжжя, щоб поклонитися Чудотворній іконі Матері Божої Летичівської, попросити у Святої Покровительки Поділля та Волині благодаті та заступництва перед Богом. У 1993 році було відновлено прекрасну традицію – з Кам’янця-Подільського до Святині прийшло перше неофіційне піше паломництво. Зазвичай люди прибували пішки. З 1994 року, після відновлення Кам’янець-Подільської римо-католицької дієцезії, розпочалися офіційні паломництва. Перша група вирушала з серця дієцезії –кафедрального собору Кам’янця-Подільського, друга – з парафіяльного храму Томашполя, що на Вінниччині. Обидві групи йдуть п’ять днів, долаючи декілька десятків кілометрів. Кам’янецька група мандрує через Смотрич, Дунаївці, Ложківці, Зіньків, Дражню, Ревуху. Маршрут томашпільської групи є таким: з вихідного пункту група прямує до Чернівців, Копайгорода, Бару, Варенки – до Летичева. “Щороку святиня приймає понад три тисячі прочан. В цей день, на майдані перед Святинею відбуваються відпустові урочистості Летичівської Богородиці,” – розповідає вікарій Микола Мишовський. Божа Матір Летичівська вважається покровителькою Поділля та Волині не випадково: вона стала свідком всіх подій, всіх трагедій і випробувань, які випали на долю багатостраждального краю. Наприкінці другої світової війни Сестри Служебниці Панни Непорочного Зачаття потайки вивезли ікону до Любліна, де вона перебуває і по сьогоднішній день. Та хоч і був Летичів позбавлений чудотворної ікони, проте її образ залишався в серцях та помислах віруючих. Тепер у Летичеві зберігається її копія. Ікона Летичівської Богородиці написана на полотні, що натягнуте на дошку. Автор, що майстерно написав її олійними фарбами, залишився невідомим. Саме ця ікона вважається однією з найкращих копій ікони “Salus populi Romani”. Летичівська святиня – це храм готичного стилю з використаними протягом століть пануючих напрямів технічних та художньо-композиційних можливостей. Храм є найстарішим кам’яним храмом на Поділлі серед однопростірних домініканських споруд, враховуючи 1606 рік зведення. На сьогодні настоятелем парафії і хранителем святині є отець Адам Пшивускі. Історія паломництва до Санктуаріуму Матері Божої Летичівської сягає своїми витоками в глибину минулих століть. Ця традиція є символом відродження духовності та величних загальнолюдських чеснот. Жива віра, зміцнена добрими вчинками, чинить великі дива…

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.