Не тренд, а необхідність: чому важливо сортувати відходи

Не тренд, а необхідність: чому важливо сортувати відходи

Сортування сміття та кольорові баки у дворах комусь нагадують квест чи гру, в якій ти береш участь, але правил достеменно не знаєш. Здавалося б, колись було все простіше – зібрав сміття, вийшов у коридор та спустив у загальний сміттєпровід всі відходи в одному пакеті.

Було простіше, але водночас небезпечніше. Згідно з даними статистики, щороку кожен українець генерує від 300 до 500 кілограмів сміття. Якщо говорити масштабніше та про усі відходи, то шороку, за даними держстату, загальна сума сягає понад 350 мільйонів тонн сміття, а загалом на сміттєзвалищах накопичено 12,44 мільярда тонн. З усіх відходів, які там зберігаються, можна переробити близько 20% – метал, папір, скло, деякий пластик, а ще є органіка, яка складає до 50%! Проте зараз на переробку потрапляє лише 3-5%.

Весь інший обсяг сміття потрапляє на звалища ТПВ (тверді побутові відходи). Такі цифри дозволяють уявити, скільки сміттєзвалищ є у нашій країні, а саме – 6 тисяч легальних, загальна площа яких складає 9 тис. га. Але це не все, адже є ще й нелегальні. Мова йде про ділянки землі, на яких безконтрольно зберігаються найрізноманітніші відходи. За приблизними підрахунками, по всій території України є близько 30 тисяч нелегальних сміттєзвалищ, які утворюються біля кожного села.

Культура сортування у Житомирі

З січня 2018 року у Закон «Про відходи» було внесено зміни, які суворо зобов’язують сортувати сміття та забороняють захоронення на полігонах неперероблених твердих відходів. Водночас у Житомирі також з’явилися контейнери та штрафи. Але на цьому контроль закінчився. Зараз можна побачити, як у цих контейнерах вперемішку різні відходи, зовсім не сортовані. Та і у сміттєвіз вони зрештою підуть усі разом.

Також у дворах та інших спеціально відведених місцях ми бачимо не один загальний бак, а кілька – для змішаних відходів, пластикових пляшок. Це, здавалося б, чудовий крок для формування свідомого поводження з відходами. Але у той же час хтось робить все за правилами – сортує відходи, миє упакування, сушить та розподіляє у відповідні контейнери, інші ж кидають загальне сміття туди, де було більше місця, не читаючи маркувань, з думкою, що потім все одно все це піде в одну купу. Проблема у недостатній обізнаності житомирян.

Важливим кроком до зменшення сміття у місті стало будівництво сміттєпереробного заводу, який планують завершити до кінця поточного року.

«Це черговий крок до покращення екології міста, тому що це підприємство не буде забруднювати атмосферу, акцент зроблений виключно на переробці сміття. З відходів будуть робити компост,  RDF-пальне, вторинну сировину», – зазначав мер Сергій Сухомлин.

Це буде перший завод в Україні, технологія якого передбачає не спалювання, а переробку сміття.

Хто у світі успішно переробляє сміття і в кого вчитися?

Швейцарія вважається однією із найчистіших країн світу, яка переробляє практично 100% своїх відходів. Додатково країна імпортує ще 800 тисяч тонн сміття. У Швейцарії сортують все, що тільки можна. У цій системі не передбачаються винятки ні для кого. Всі громадяни зобов’язані розподіляти сміття по різних контейнерах. Якщо людина не згодна з цим законом – платить штраф. У Швейцарії навіть існує так звана сміттєва поліція, яка за допомогою сучасних технологій аналізує сміття, залишене не в тому місці або без оплати податку, знаходить і штрафує порушника.

Швеція переробляє понад 90% всього сміття, з якого отримують паливо та сировину для виробництва. Країна настільки успішна у сфері сортування та рециклінгу, що теж імпортує сміття з інших держав.

У Німеччині переробляють 67% відходів. Ще 31% використовують для виробництва електроенергії та лише 2% – захоронюють на полігонах. У 2005 році у Німеччині заборонили вивозити на сміттєзвалища невідсортоване сміття. Відходи відвозять на полігони, якщо перед тим їх визнали непридатними для переробки чи спалювання.

Вторинна переробка: що, куди і на що саме

Найбільш розповсюдженими видами вторинної сировини є різновиди пластику, папір та картон, склотара й склобій, жерстяні та алюмінієві банки.

Після ретельного сортування, пресування та інших видів обробки вторинна сировина стає матеріалом для створення великої кількості товарів народного вжитку. Такий процес переробки відходів називається рециклінгом.

Основними характеристиками поліефірного волокна є гнучкість, міцність та здатність пропускати повітря. Саме такі властивості дозволяють його широко використовувати для виготовлення штучного хутра, меблевої продукції, дитячих іграшок тощо. І ця універсальність матеріалу постійно збільшує попит на нього.

Питання про те, куди здавати сміття на переробку, вже з’являється рідше. Адже потрібно лише знайти спеціальні контейнери чи пункт прийому відходів поруч із вашим домом.

Перевізники сміття продають відсортовану сировину більшим компаніям-заготівельникам. Далі, наприклад, зі скла виготовляють склянки та посуд, з паперу – туалетний папір та лотки для курячих яєць, пластикові пакети перетоплюють на сміттєві пакети. Також пластик перероблюють на нитки та синтепон, з яких потім можна зробити куртки, а з використаних алюмінієвих банок роблять нові.

Марія Кравчук

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

Коментарі (2)
  • Елена Шкатула Ярошинская

    а коли улюбленець мера Грін Бін поставить окремі баки - от тоді й будемо! бо все звалюють в одна бак! раніше були окремі!
  • Юрий Кравченко

    В  приватному  секторі всі баки забрали тепер раз в неділю їде машина по вулиці
    і закидає мішки і кульки в кузов  Тепер їх уже ніяк не посортуєш

keyboard_arrow_up