На території поліського заповідника розповсюдилася інвазійна рослина черемуха пізня

На території поліського заповідника розповсюдилася інвазійна рослина черемуха пізня

Черемуха пізня або чорна вишня (черешня чорна) є проблемним інвазійним видом села Селезівка останніми роками Поліського заповідника з поки що коротким періодом колонізації території Поліського заповідника і дуже невтішними прогнозами на майбутнє.

Спочатку цей вид з’явився на присадибних ділянках жителів с.Селезівка і у подальшому здичавів і почав розселятись на перелоги і околиці села. Нині цей вид має важливе значення для годівлі птахів і передусім дроздів під час осінньої міграції. Запаси ягід черемухи у наш час настільки великі, що вони повністю не споживаються. Інвазійні види для кожного заповідника специфічні і для прикладу навіть у двох поліських заповідників Чорнобильського і Поліського є суттєві відмінності. Так для Чорнобильського з дерев найбільш проблемні клен ясенелистий та робінія (акація біла), а для Поліського – черемуха пізня.

Черемуха пізня дерево північноамериканського походження була завезена у Європу у ХVІІ ст. як декоративна порода. У подальшому цей вид часто висаджували для озеленення населених пунктів, на присадибних ділянках, у лісах у бідних лісорослинних умовах, що сприяло подальшому неконтрольованому поширенню та інвазії. Цей вид створює щільний чагарниковий ярус і витісняє місцеві світлолюбні види рослин, покращує родючість ґрунту та сприяє вторгненню видів більш вимогливих до родючості ґрунту. В екологічному плані вид вкрай пластичний (толерантний), здатний дуже ефективно поновлюватись після вирубування. У нього справді суперздатність до генеративного і вегетативного відновлення. Продукує дуже велику кількість насіння, котре активно розноситься птахами, а опале на землю ще й ссавцями. Все це створює потужний і довготривалий банк насіння і сіянців (цит. за Baczek and Halarewicz, 2022). Вид проблемний у Європі і у т. ч. у Польщі, де активно розселяється у соснових лісах. Покинуті сільськогосподарські поля, перелоги у Європі активно заселяються різними інвазійними рослинами в ході природної сукцесії і у т. ч. черемухою пізньою. Це є проблемою як для відновлення природної рослинності, так і для повернення сільськогосподарського виробництва. Заселення черемухою відбувається з тенденцією до скупченого розміщення особин (Baczek, and Halarewicz, 2022).

Будь який процес розселення необхідно вивчати на всіх етапах інвазії – від початкового заселення і до масового розселення. Стосовно черемухи пізньої тут вже не потрібно визначатись з екологічними рисами цієї рослинки і її можливостями інвазії у Поліський заповідник, зважаючи на великий об’єм наукової інформації з Європи. Поліський заповідник у порівнянні з іншими територіями України і у т. ч. з Чорнобильським біосферним заповідником має набагато менше проблем. Але це тільки добавляє аргументів на користь того, що потрібні термінові заходи боротьби з черемухою у заповіднику і передусім заболочення проблемної заплави р.Болотниця. Окрім того необхідні обстеження, збір інформації та створення Плану управління з проблемних інвазійних видів рослин і тварин.

У регіоні Поліського заповідника і передусім на території Овруцько-Словечанського кряжу для закріплення ярів було використано велику кількість чужорідних видів дерев, котрі у наш час здичавіли і перетворились у справжніх загарбників. Лісове господарство і його науковий супровід ймовірно є одними з найбільших винуватців, що спричинила масову інтродукцію чужорідних інвазійних видів дерев в Україні і у т. ч. на Овруцько-Словечанському кряжі. Навіть у наш час в Україні продовжується вирощування, продаж, створення лісових культур чи використання для озеленення з агресивних інвазійних видів, таких як акація, клен ясенелистий, черемуха пізня. Бізнес-проекти на швидкоростучих і економічно вигідних породах є одночасно і найбільш шкідливим для довкілля. В Україні найбільш проблемні у лісах є мабуть комерційні соснові монокультури. Такі лісові плантації створюють уже і у південні півкулі, де сосна ніколи не росла. Той же дуб бореальний або червоний, котрий так рекламувався українськими лісівниками, не так давно визнаний у Європі, як інвазійний вид, котрий загрожує місцевому біорізноманіттю.

Розуміння інвазії черемухи пізньої у європейські ліси було непростим і саме генетика інвазії цього виду дає змогу більш ефективно проводити управління не тільки цього виду, але і іншими чужорідними видами. Як не дивно, але у цього виду незважаючи на рознесення насіння дроздами, щорічне поширення є обмеженим і тому є високий ефект дерева-засновника при колонізації якоїсь ділянки лісу (Dering et al., 2018).

В Україні до цього часу вторгненням-інвазіям рослин надається недостатньо уваги. Нагадаємо, що розселення рослин і тварин за участі людини має довгу історію і багато подібних експериментів було проведено саме в Україні. Особливо ці процеси інтенсифікувались у ХХ ст. з посиленням глобалізації і в наш час це справді проблема планетарного рівня. Вторгнення-інвазії чужоземних видів загрожують біорізноманіттю, впливають на екосистемні процеси, шкодять екосистемним послугам, які підтримують у т. ч. і людські громади. Все це може створити проблеми навіть для національних бюджетів та розпалити соціальні конфлікти, особливо у контексті потепління клімату (Dering et al., 2018).

Черемуха пізня входить до складу ста «найгірших» інвазивних видів Європи (DAISIE; www.europe-aliens.org). Історія розселення виду в Європі вказує, що було кілька інтродукцій, що зумовило зменшення генетичного різноманіття. Це дає змогу розуміти процеси розселення і клональність, як одну з важливих ознак інвазивності. Саме клональне розмноження визначає структуру і динаміку виду (Dering et al., 2018). Більшість насіння черемухи все таки падає поблизу від дерева десь до 5 м і у меншій мірі переноситься на відстань до 45 м(Dering et al., 2018).

Черемуха пізня має здатність негативно впливати на природне відновлення сосни. Так було лабораторними методами підтверджено негативний вплив екстракту листя на проростання насіння сосни. Черемуха пізня здатна активно боротись за ресурси і здатна запускати «алелопатію» для видів-сусідів.

Плоди дозрівають пізно у вересні. Основними споживачами плодів і переносниками насіння є дрібні горобині птахи і переважно дрозди T. philomelos T. merula. (Mirski, 2015). (Mirski, 2015). (Mirski, 2015).

Черемуха пізня станом на 2022 р. не становить загрози для лісів Поліського заповідника, але зважаючи на історичний досвід Європи, поступово здичавіння та розширення за межі населеного пункту вимагає мір стримування подальшого поширення. Алелопатія це вплив однієї рослини на іншу через утворення специфічних хімічних сполук (Rice E.L., 1984). Найбільш поширеним способом вивчення алелопатії є вивчення інгібуючої (фітотоксичної) дії екстрактів різних частин рослин (Baczek, and Halarewicz, 2022).

Плоди черемухи пізньої споживають свіжими, сушать або готують варення. Рослини такі, як черемуха пізня, багаті на поліфеноли ефективні для зниження ризику серцево-судинних захворювань. Черемуха пізня потужний антиоксидант, а ще має антигіпертензивну та судинорелаксуючу дію (Luna-Vazquez et al., 2013). В Україні серцево-судинні захворювання дуже поширені. Є надійні клінічні дослідження, коли у щурів екстракт черемухи викликав розслаблення кілець аорти та зниження тиску після чотирьох тижнів лікування. Плоди цієї рослинки корисні для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань (Luna-Vazquez et al., 2013).

Джерело: Поліський природний заповідник - Polissya Reserve

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі

keyboard_arrow_up