«Моє село Врублівка – краплиночка на карті України»
У тому, що найбільше храмових свят у селах та селищах України щороку проходить у жовтні, нічого дивного немає. У селах у цей час завершено сезон сільськогосподарських робіт і настає пора сільського перепочинку. Розпочинається сезон весіль, і якраз тоді люди залюбки збираються на щорічне свято – День села.
Минулого четверга, 14 жовтня, таке свято відбулося і у селі Врублівка. З-поміж інших подібних свят воно відрізнялося тим, що напередодні у Врублівці проходили масштабні приготування і сама святкова програма була напрочуд насиченою та змістовно різноманітною. Вже в обідню пору відчувалося, що у Врублівці цього дня настрій по-особливому святковий. Першою, як і личить, на свято приходить дітвора. Діти не звикли, як старші люди, збиратися на свято у пообідню пору, як зазвичай заведено у селах. Дітвора у Врублівці розпочала святкування ще до обіду. Слід зауважити, що організатори свята передбачили таку дитячу особливість, і вже опівдні на облаштованому біля сільського Будинку культури танцювальному майданчику вирувало святкове дійство за участі аніматорів студії «Креатив». Сумнівів у тому, що аніматори свою справу знають добре, ні у кого не було, оскільки жодна дитина, яка перебувала у цей час у центральній частині Врублівки, без уваги не залишилася. Варто обов’язково додати, що організатори свята подбали про організацію так званої фотозони – майданчика, обладнаного за допомогою соломи, квітів та овочевих дарунків із осінньої грядки врублівчан. Фотозону із любов’ю та особливим смаком обладнали під свято учні врублівської школи. Мабуть, саме тому під час святкового дійства тут найбільше було дітвори, яка гралася, фотографувалася і, звісно ж, запрошувала гостей.
Втім, на іншому фланзі від Будинку культури вже у пообідню пору розпочалися масштабні святкування. Танцювальний майданчик, який з’явився біля сільського Будинку культури із пів сотні років тому, напередодні свята було докорінно оновлено. Сьогодні тут створені чудові і відмінні умови не лише для відпочинку молоді під час традиційних у селі дискотек, але й для занять хореографії, проведення спортивних заходів для учнів місцевої школи. Ну а урочистості з нагоди відкриття танцювального майданчика проходили за участі відомих врублівчан. Звісно ж, усі присутні на святі люди добре знали і розуміли, що реконструкція дуже популярного серед молоді об’єкта стала можливою лише завдяки увазі Ігоря Ходака – їхнього земляка і генерального директора ТОВ «ВІВАД 09».
Далі Врублівка святкувала День села під час святкового ярмарку, який було облаштовано тут же, біля Будинку культури. Цікаво, що, окрім торговельних точок, які на кілька годин опинилися у центрі уваги громади села та гостей Врублівки, на майданчику біля Будинку культури можна було побачити багато цікавих речей. Наприклад, приваблювали кожного чудові мистецькі роботи місцевої майстрині з художнього розпису Світлани Паренюк.
Звісно ж, найбільшої уваги заслуговувала офіційно-урочиста програма, яка розпочалася вже надвечір у Будинку культури. На сцену того вечора піднімалося багато людей. Віктор Сікиринський – голова суду Миколаївської області, на правах старійшини із усіх почесних гостей свята розповів про когорту шанованих у Врублівці земляків, які змогли, і ще більше про тих, хто не зміг прибути на свято рідного села. Тому у залі зустріли оплесками вітальні слова, які надіслали своїм односельцям Микола Мазуркевич, Ігор Ліховий, Віктор Савіцький, Андрій Касянчук, Анатолій Власюк та інші знані в Україні люди, що народилися і пішли у світ із Врублівки. Микола Дейсан, якого у Врублівці також знають і пам’ятають більшість жителів села, у своєму вітальному слові згадав старше покоління земляків, які тяжкою працею будували колись могутню сільську економіку. Наприклад, М. Дейсан згадав і досі шанованого серед врублівчан голову колгоспу «Зоря» Г. Д. Кирилюка, а справжніми пропагандистами слави села Врублівки, на думку Миколи Дейсана, сьогодні називають Петра Рудя та Ігоря Ходака. Звісно ж, завдяки продукції тих підприємств, які вони створили, – компанії «РУДЬ» та товариства «ВІВАД 09».
Із особливою увагою та трепетом жителі села та гості свята слухали виступ Ігоря Ходака. Ігор Євгенович того дня прибув на свято разом зі своєю сім’єю – дружиною Оксаною та донькою Оленою. Ну а його виступ менше був схожий на привітання, якими на той час гостей свята вже наситили досхочу, а сприймався аудиторією як щира сповідь і своєрідний життєвий звіт сина громади перед своїми земляками. Слова Ігоря Ходака «я не звик пам’ятати кривди, але завжди пам’ятатиму добро» зал зустрів хвилею оплесків. І нічого дивного чи особливого у тому не було, адже громада села Врублівки добре знає і чудово розуміє, хто був натхненником, головним спонсором і безвідмовним двигуном гарно облаштованого свята. Звісно ж, це Ігор Ходак, який доклав не лише коштів, але й чималих душевних сил, енергії та часу, аби свято у його рідній Врублівці видалося на славу. І воно таким і було. Завершувалася святкова програма пісенними привітаннями та виступом артистів команди майстрів гумору із Житомира «30 плюс». А загалом свято у Врублівці вийшло справді вдалим, цікавим і довершеним. На згадку до святкових вражень додалася купа подарунків, які того вечора вручалися і Будинку культури, і школі, і окремим жителям села. Але найголовнішим підсумком святкового дня у Врублівці стала впевненість у тому, що краплиночка на карті України важить дуже багато і досі об’єднує велику сім’ю земляків-врублівчан. Віриться, що це – надовго.
Віктор Першко
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
