Менше черг, більше зручності: як держава реформує систему адмінпослуг?

Вклеїти фотокартку в паспорт, зареєструвати бізнес, прописатися в квартирі чи оформити право власності на майно – на все це людині потрібно витратити не один день і обійти низку державних установ. Втім, наразі вирішити всі справи в одному місці дозволяють центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи). Чи вдалося подолати бюрократію і викоренити хабарництво та черги з їхньою появою?

 

Менше черг, більше зручності: як держава реформує систему адмінпослуг?

Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував здобутки та прогалини реформи в сфері адмінпослуг.

Фокус на споживача

За даними Мінекономрозвитку, на сьогодні в Україні налічується 713 ЦНАПів, і їхня кількість зростає далі. Основна мета так званих «прозорих» офісів – це доступний та зручний сервіс, який надається за принципом «єдиного вікна». Це означає, що громадяни можуть отримати в одному приміщенні весь спектр державних послуг: створити або ліквідувати ФОП, оформити земельну ділянку, отримати різні довідки, подати документи на субсидію чи державну допомогу тощо. З 2014 року у ЦНАПах можна навіть зареєструвати громадське об’єднання чи місцеву газету. Щоправда, не всюди, кожен центр має свій перелік послуг.

«Прийшов вклеїти фото в паспорт. Сестра розповіла про ЦНАП. Мінусів поки що не помітив. Серед плюсів – електронна черга. Ніяких сварок і штовханини з бабусями. Ніхто тобі не скаже, що ви місце не займали і вас тут не було, якщо відійти», – розповів Центру відвідувач ЦНАПу Солом’янської райдержадміністрації в м. Києві Антон Марков-Глєбов.

Також громадянам подобається некабінетна система, за якою людей приймають у відкритому просторі, а не за зачиненими дверима, як було раніше. Підхід «усе на очах у клієнтів» унеможливлює хабарництво і сприяє прозорості процесу.

На думку відвідувачів, ще одна беззаперечна перевага такого офісу – значна економія часу та зусиль.

«Я часто тут буваю, оскільки займаюся реєстрацією фізичних осіб-підприємців. Завдяки ЦНАПу це можна зробити за один візит. А витяг взагалі можна одержати в електронному вигляді в Інтернеті, не обов’язково повертатися до ЦНАПу, щоб забрати один папірець, – поділилася враженнями бухгалтер Інна Водолазка. – Це дуже зручно. Було б чудово, якби ще податкова почала працювати в такому режимі».

Вразливі точки «прозорих» офісів

За словами експерта Офісу реформи адміністративних послуг Павла Остапенка, сьогодні в Україні щоквартально з’являється близько 10-15 ЦНАПів, однак їхнє утворення до цього часу залишається хаотичним. Тож їм поки що не вдалося повністю вирішити проблему з чергами та швидким обслуговуванням. Навіть у столиці люди скаржаться, що іноді в ЦНАПі доводиться проводити набагато більше часу, ніж розрекламовані 15 хвилин.

«Затишно, гарно, можна посидіти почекати з комфортом, але хотілося б, щоби це було все-таки швидше. Було б непогано збільшити кількість спеціалістів, які ведуть прийом, особливо за популярними напрямками», – зазначає клієнтка ЦНАПу Солом’янської райдержадміністрації в м. Києві Оксана Басенко.

На думку експертів, розвиток ЦНАПів гальмують деякі державні інстанції, які борються за монополію у наданні низки послуг. Наприклад, 2015 року урядовці законодавчо закріпили зміни, за якими «прозорі» офіси також отримали право приймати документи на виготовлення біометричних закордонних паспортів. Наразі це роблять лише 29 центрів, більшість із яких містяться в Києві. Одна з причин такої малої кількості – жорсткі технічні вимоги, які висуває Державна міграційна служба (ДМС) до ЦНАПів.

«Вартість обладнання, яке виставляє ДМС, – це триста тисяч гривень: комп’ютер, фотоапарати, плюс захищений канал зв’язку – винятково оптоволоконна лінія. А це означає, що треба багато часу, щоб провести всі ці канали до органів місцевого самоврядування», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Пришвидшити та оптимізувати роботу інтегрованих офісів можна за допомогою сучасної техніки й електронного документообігу, якого так не вистачає в райцентрах. За словами заступника голови Державного агентства з питань електронного урядування Олексія Вискуба, чимало ЦНАПів досі не мають необхідного програмного забезпечення. Тож багато документів заповнюються письмово й передаються з рук у руки, що забирає додатковий час на обробку документів.

Що чекає на ЦНАПи в майбутньому?

Загалом експерти схвально оцінюють реформу адміністративних послуг. Взаємодія деяких державних структур із ЦНАПами стала яскравим прикладом успішного співробітництва. Йдеться, зокрема, про співпрацю з Держземагентством (з 2015 року – Держгеокадастром). На думку Віктора Тимощука, до реорганізації ця установа вважалася однією з найкорумпованіших, громадяни не могли без хабаря ані оформити земельну ділянку, ані отримати звичайну довідку. Утім, після інтеграції служби до системи ЦНАПів ситуація кардинально змінилася. І тепер, за даними Кабміну, Держгеокадастр є одним із найбільших джерел надходжень до місцевих бюджетів. Наприклад, за перше півріччя 2017 року землевпорядники Миколаївщини за надані адміністративні послуги спрямували до казни понад 1,35 млн грн, а на Житомирщині ця сума сягає 1,8 млн грн.

Враховуючи такий позитивний досвід, урядовці планують і надалі розширювати перелік послуг.  За словами посадовців, їх можна збільшити до 300, додавши, зокрема, і реєстрацію актів цивільного стану, а також автотранспортних засобів та оформлення посвідчень водія. Також у планах підвищувати стандарти сервісу.

«Наша мета – не лише географічна доступність, а й ефективна організаційна структура і робочі процеси. Ми хочемо обмежити час очікування людини у центрі до 15 хвилин, і ще 15 хвилин для надання послуги», –  зауважив керівник Офісу реформи адміністративних послуг Володимир Семеніхін.

На переконання Президента України, така форма взаємодії громадян із владними структурами наближає Україну до Європи.

«Центри надання адміністративних послуг – це ще один наш рубіж у боротьбі з корупцією, ще один крок до того, щоб зробити життя людей кращим, щоб дати людям нагоду  переконатися, що ситуація із владою змінюється на краще», – зазначив Петро Порошенко.

Мешканці багатьох міст України вже змогли переконатись у перевагах ЦНАПів, і на сьогодні процес їхньої розбудови триває. А це означає подальший прогрес у взаємовідносинах громадян та влади.

 

Новини за темою
Коментарі
17:56 Відбувся конкурс на зайняття вакантної посади головного лікаря першої міської лікарні 17:20 Держава розпочинає платити поліклінікам та амбулаторіям за кожного пацієнта 17:01 Податківці Житомирщини викрили майже 42 млн грн "відмитих доходів" 16:46 Житомиряни вже подали понад 120 ззапитів через портал "Відкрите місто" 16:33 «Карпатсмоли» можуть зупинитися 16:20 В ОДА визначаються із населеними пунктами, в яких реалізують проект «Засвітимо Житомирщину» 16:01 У Житомирі відбудеться турнір з кікбоксингу WAKO «Перший Кошовий» 15:46 В області активізувалися гадюки: двоє покусаних за один день 15:18 Уряд запропонував програму «Україна без контрабанди» 15:04 Прокуратура відібрала у житомирянки незаконно придбану нею земельну ділянку площею 0,8 га 14:40 У Житомирі розшуківці затримали на ринку іноземця з краденим телевізором 14:19 Вже до 2020 року Україна має досягти енергозбереження на рівні 9%, — Зубко 14:00 Вилкул пришел к руководству Рады за документами на снятие неприкосновенности, а их там не оказалось

З 1 травня 2018 року почав діяти новий порядок надання житлових субсидій. Зміни призведуть до того, що близько 20-30% домогосподарств...

У Житомирі, на Михайлівському майдані 24 червня відбудеться турнір з кікбоксингу WAKO «Перший Кошовий», присвячений пам’яті...

Проект реконструкції очисних споруд води за кредитні кошти Світового банку презентували, 19 червня, у прес-центрі Житомирської...

Співробітники Управління СБ України в Житомирській області затримали на хабарі старшого інспектора сектору реагування патрульної...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up