Корисна інформація для родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

З 25 травня 2026 року в Україні діє Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб” (від 25 березня 2026 року № 4824-IX).

Суть змін — спростити оформлення майнових прав дітей і врахувати реалії війни, коли один із батьків через полон, зникнення безвісти або невідоме місце перебування не може надати згоду на вчинення правочину в інтересах дитини.

Саме тому ці зміни є важливими.

Ключова ідея закону

Головна логіка Закону № 4824-IX полягає у розмежуванні двох різних ситуацій.

Перша — коли дитина набуває майно, тобто її майновий стан покращується. У такому випадку держава спрощує процедуру і скасовує необхідність отримання дозволу органу опіки та піклування.

Друга — коли йдеться про майно, яке вже належить дитині або яким вона користується, і існує ризик його втрати, відчуження, поділу, передачі в заставу чи іпотеку. У таких випадках контроль органу опіки та піклування зберігається.

Що змінилося для дітей

Відтепер правочин, за яким малолітня або неповнолітня дитина безоплатно набуває у власність майно, може бути вчинений без отримання дозволу органу опіки та піклування.

Йдеться, зокрема, про:

•  нерухоме майно;
•  об’єкти незавершеного будівництва;
•  майбутні об’єкти нерухомості;
•  транспортні засоби;
•  інше цінне майно.

Наприклад, якщо родичі хочуть подарувати дитині квартиру, будинок, частку в нерухомості або автомобіль, то дозвіл органу опіки та піклування для самого факту безоплатного набуття майна дитиною більше не потрібен.

Чому це важливо для родин зниклих безвісти

На практиці родини осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, часто стикаються не лише з питаннями встановлення долі близької людини чи отримання соціальних гарантій. Виникають і побутові, майнові, нотаріальні питання, які безпосередньо стосуються дітей.

До ухвалення цих змін у багатьох випадках процедура могла ускладнюватися через неможливість отримати згоду одного з батьків.

Коли правочин можливий без згоди одного з батьків

У визначених законом випадках правочини в інтересах дитини можуть бути вчинені без згоди одного з батьків, якщо такий із батьків:

•  захоплений у полон або заручники;
•  інтернований у нейтральній державі;
•  зник безвісти за особливих обставин;
•  визнаний безвісно відсутнім;
•  проживає окремо від дитини не менше шести місяців поспіль та не бере участі у її вихованні й утриманні;
•  має невідоме місце проживання.

Які закони змінено

Закон № 4824-IX вніс зміни одразу до кількох законодавчих актів, зокрема, до:

Ключові зміни внесено до Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства»

Що змінилося

У Сімейному кодексі України уточнено порядок надання згоди на укладення договорів. Якщо договір потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації, згода на його укладення також має бути нотаріально посвідчена. Це стосується правочинів, які мають важливе майнове значення та потребують належного документального оформлення.

Найважливіша зміна стосується статті 177 Сімейного кодексу України, яка регулює управління майном дитини. Відтепер, якщо малолітня або неповнолітня дитина безоплатно набуває майно у власність, дозвіл органу опіки та піклування не потрібен.

Тобто якщо майно переходить до дитини і це не створює для неї майнових втрат або додаткових зобов’язань, процедура спрощується. Це може стосуватися, наприклад, дарування дитині квартири, будинку, частки у праві власності, автомобіля або іншого цінного майна.

Водночас дозвіл органу опіки та піклування залишається обов’язковим у випадках, коли правочин може вплинути на вже наявні майнові права дитини. Зокрема, якщо йдеться про продаж майна дитини, дарування майна дитини іншій особі, обмін, поділ або виділ майна, передачу в заставу чи іпотеку, відчуження нерухомості, а також дії щодо житла або земельної ділянки, власником чи користувачем яких є дитина.

Таким чином, держава спрощує процедуру там, де дитина набуває майно, але зберігає додатковий захист там, де існує ризик зменшення або втрати її майнових прав.

Цивільний кодекс України приведено у відповідність до цього підходу. Зміни стосуються порядку вчинення правочинів від імені малолітніх осіб, правочинів неповнолітніх осіб, а також управління майном підопічних. Тобто загальна логіка закону поширюється як на дітей до 14 років, так і на дітей віком від 14 до 18 років.

У Законі України «Про охорону дитинства» також закріплено правило: якщо дитина безоплатно набуває майно у власність, у тому числі нерухоме майно, дозвіл органу опіки та піклування не потрібен. Водночас збережено запобіжники щодо правочинів, які можуть призвести до втрати або обмеження майнових прав дитини.

У випадках, коли правочин вчиняється без згоди одного з батьків через його зникнення безвісти, перебування в полоні або невідоме місце перебування, відповідні обставини мають бути документально підтверджені.

У складних або спірних ситуаціях доцільно звертатися за консультацією до нотаріуса, органу опіки та піклування або системи безоплатної правничої допомоги.

Більш детально із Законом можна ознайомитися за посиланням

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.