Конгрес вже відбувся, але висновки та уроки – ще попереду

Минулий тиждень був позначений важливою і масштабною подією, яка проходила у Житомирі, але привернула увагу представників фактично усіх територіальних громад Житомирщини.

Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України проводив своє засідання на Житомирщині, у ході якого мали бути обговорені важливі і вкрай актуальні питання нинішнього часу. 

Воєнний час змушує працювати у змішаному форматі

Насамперед про учасників засідання. Воно проходило у приміщенні Житомирської обласної військової адміністрації, а голови територіальних громад взяли участь у розмові за допомогою дистанційного онлайн-формату. До Житомира для участі у засіданні місцевих та регіональних влад прибуло декілька урядовців: Юлія Лапутіна та Віктор Ляшко (відповідно міністри у справах ветеранів та охорони здоров'я). Модератором у ході тривалого засідання був голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко. Зрозуміло, поряд із ним участь у роботі конгресу взяли заступник голови Житомирської облради Володимир Ширма, керівники департаментів та управлінь Житомирської військової адміністрації, а до роботи засідання у режимі онлайн долучилися представники фактично усіх територіальних громад Житомирщини.

Безумовно, Віталій Бунечко як керівник Житомирщини із серпня 2019-го року не міг не згадати, що Житомирщина була очевидним фаворитом серед регіонів України упродовж всього процесу реформи із децентралізації влади. Досі вважається (і В. І. Бунечко на цьому наголосив), що реформа із децентралізації влади в Україні стала одним із найуспішніших з-поміж усіх реформаторських кроків української влади за минулі дев’ять  років. Однак сьогодні усім очевидно, що ця реформа ще не завершена. Є низка завдань, які необхідно було вирішити упродовж року – півтора після жовтневих (2020-го року) виборів до місцевих рад, коли мозаїка громад і загалом картина місцевого самоврядування була сформована згідно із законодавчими установками реформаторів. Далі в Україні виникли так звані форс-мажорні обставини (пандемія COVID-19, а ще пізніше – вторгнення російського агресора), і питання щодо подальшого реформування та поліпшення ефективності місцевої влади відійшло на задній план. 

У ході засідання конгресу 4 жовтня 2023-го року голова Житомирської обласної військової адміністрації зауважив, що представники державної владної вертикалі мають чітко усвідомлювати і розуміти свою відповідальність як контролери, аудитори-консультанти у ставленні до територіальних громад у ході проведення реформи із децентралізації влади. Губернатор зауважив, що необхідність такої опіки з боку держави нікуди  не щезла. Навпаки – вона певним чином набула і далі набуває все більшої актуальності, оскільки новостворені територіальні громади мають чимало проблем, огріхів і відвертих недоліків у своїй щоденній роботі. Однозначно, що такі недоліки, які трапляються не лише через прогалини у вітчизняному законодавстві, а ще більшою мірою – через відсутність досвіду управлінської роботи у  громадах, треба виправляти і у подальшому  не повторювати.

На порядку денному – першочергова увага ветеранам

Щодо нових завдань, які українська держава разом із органами місцевої влади має вирішувати вже негайно, то це ціле мереживо вирішення проблемних питань, які виникають у житті ветеранів, учасників бойових дій в ході російсько-української війни. У кожній із областей України вже після завершення цієї війни ветеранське середовище буде обчислюватися десятками тисяч людей. Ледь не в кожній громаді Житомирщини очікується поява сотень ветеранів, які повернуться із війни, а в деяких громадах їхній лік буде обчислюватися тисячами осіб. У більшості із них буде чимало болючих питань, які держава, місцева влада і суспільство загалом має допомагати вирішувати. Звісно, ветерани війни мають отримати усі належні пільги, грошові надбавки, можливості для реабілітації та лікування, і для цього має бути чіткою і ефективною співпраця місцевої влади і влади урядово-державної. Для координації такої роботи на рівні області у структурі Житомирської обласної військової адміністрації (а після завершення війни – обласної державної адміністрації) очікується створення відділу у справах ветеранів, а в громадах щонайменше мають з’явитися посади «помічник ветерана», за допомогою яких буде втілюватися ветеранська політика. До переліку щонайперших завдань так званої ветеранської політики стане створення (подекуди – розширення) мережі відділень із реабілітації на базі лікарняних закладів Житомирщини. Важко сказати, наскільки коректними є розрахунки конкретної кількості ліжок у відділеннях реабілітації, але мова однозначно йтиме про кілька сотень місць у кожній області України.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час засідання конгресу у Житомирі зазначив: «На порядку денному – створення сучасної системи реабілітації, яка ґрунтується на найкращих світових практиках і доказових підходах, мультидисциплінарності та, головне, – пацієнтоцентричності. Важливо, аби якомога скоріше сучасні безбарʼєрні реабілітаційні відділення запрацювали у всіх надкластерних та кластерних медичних закладах спроможної мережі по всій країні. Доступ до реабілітаційної допомоги має бути повсюдним». Як бачимо, сказано категорично, хоча дещо розпливчасто і не зовсім конкретно як на загал представників громад Житомирщини.

Укриття та сховища для школярів – це ще проблема!

Ще одне питання, яке зайняло чимало місця і часу у процесі роботи засідання Конгресу місцевих та регіональних влад від Житомирщини, стосувалося забезпечення безпечними умовами навчального процесу у закладах освіти Житомирщини. Досі Житомирська область згадувалась, як така, що домоглася значних успіхів у напрямі створення та обладнання укриттів і сховищ для учнів та педагогів на випадок сигналів повітряної тривогти. Однак проблем у цьому напрямі роботи навчальних закладів Житомирщини ще вистачає. Адже ледь не в кожній громаді області (а мова йде про щонайменше пів сотні громад Житомирщини) є освітянська установа (гімназія чи ліцей), які потребують створення додаткових укриттів, аби навчальний процес можна було б проводити у належному офлайн-форматі. Якщо взяти до уваги, що будівництво одного такого сховища хоча б для 200 учнів потребує щонайменше 16-20 млн грн, то йдеться про потребу коштів розміром в один мільярд (!) гривень. Сума фантастично велика для бюджетів громад, але без державної допомоги громадам Житомирщини тут не обійтися.

Під час засідання Конгресу місцевих і регіональних влад у Житомирі 4 жовтня 2023-го року обговорювалося ще одне питання, що стосується розробки моделі інвестиційного розвитку у повоєнний період тих регіонів Житомирщини, що межують із республікою білорусь. Йшлося про оснащення та розбудову індустріальних парків як майданчиків для концентрації та втілення як існуючих, так і потенційно можливих інвестиційних проєктів. Мова йшла про індустріальні парки у Коростені (вже давно успішно діє), у Малині та Житомирі, хоча логіка нинішньої ситуації зумовлює появу хоча б одного індустріального парку на півдні, а ще краще – на південному заході Житомирщини. Якщо конкретніше – це регіони Чуднівської, Вільшанської, Романівської, Миропільської, Романівської та Любарської громад. Поки що про це не йшлося, але ж для того і проводяться засідання конгресу, аби будити ініціативу громад, так би мовити, знизу.

Що може влада на місцях? А чого – не може?

Дуже цікавим і глибоко повчальним для представників громад Житомирщини виявився розділ роботи засідання конгресу, де обговорювалися проблеми формування та реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у процесі управління територіями та забезпечення населення публічними послугами. Адже йшлося про спроможність громад виконувати засадничі функції з організації життєзабезпечення своїх територій найнеобхіднішими послугами. Звісно, якщо до 40% загального бюджету громади йде на забезпечення потреб управлінського апарату, то для фінансування усіх інших потреб громади коштів очевидно не вистачає. А таких громад в Житомирській області більшість (56%), хоча заради об’єктивності слід звернути увагу на ще більш сумний факт: 8% громад Житомирщини використовують на потреби свого управлінського апарату більше 40% (іноді йдеться про 60% ) свого загального бюджету. Чи можна взагалі говорити про економічну спроможність таких громад? Для  розуміння ситуації щодо можливостей громад Житомирщини щодо реалізації своїх повноважень варто звернути увагу на чітку тенденцію ОБМЕЖЕНОСТІ доступу до базових послуг населення ледь не половини  громад області. Наприклад, заклади мистецької освіти сьогодні відсутні у 55% громад області. Майже ідентично схожий показник відсутності комунальних ДЮСШ у 56% громад Житомирщини. Заклади позашкільної освіти відсутні у 55% громад Житомирщини. Соціальна робота із вразливими категоріями населення відсутня як така у 61% громад області, а заходи у молодіжній сфері відсутні у 86% громад Житомирщини. Картина, м’яко кажучи, справді невтішна. Але її варто знати і працювати над її виправленням і покращенням ситуації.

На думку більшості учасників Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України (від Романівської громади участь у роботі конгресу брав заступник Романівського селищного голови Василь Ходюк, а від Миропільської – Миропільський селищний голова Світлана Власюк), ситуацію варто вдосконалювати завдяки двом факторам. Перше і найголовніше завдання полягає у посиленні економічного потенціалу кожної громади Житомирщини. Ще одне завдання стосується координації зусиль центральної та місцевих влад, адже так звані законодавчі правила гри у взаємостосунках державно-владної вертикалі та місцевих громад поки що так і не сформовані на чітких і довгострокових засадах, які дозволяють хоча б уявляти перспективу найближчого майбутнього кожної із громад.

Віктор Першко

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.