«Коли я дарую свої вироби людям – мені подобається, що вони посміхаються»: як у Житомирі працює благодійна майстерня по в’язанню

Настільки щирої, позитивної та світлої атмосфери журналісти редакції «20 хвилин» не бачили давно. Невеличка кімната, в якій своїми силами зробили ремонт, облаштували комфортні умови, служить приміщенням, де проводять різноманітні майстер-класи, заняття з дітками та їх сім’ями. 

«Майстерня направлена на осіб з вразливими вадами, у нас займаються різні дітки: дітки-сонечки, дітки з багатодітних родин. Вони отримують тут масу позитивних емоцій, спілкуються, дружать. Взагалі майстерня з’явилася для того, щоб дітки й їх батьки навчилися виконувати власноруч такі вироби, які в подальшому можна реалізувати та отримувати прибуток. Олена Гончаренко утримує майстерню за власні кошти. Майстерня і фонд не підтримуються жодним депутатом, жодним політиком», - пояснює помічниця засновниці фонду, волонтерка Людмила Стасюк.

У невеликій кімнаті продумано все до дрібниць: великий робочий простір, невеликий куточок для малюків, якщо мама хоче попрацювати, і щоб дитинка не сумувала, вона може пограти в спеціальній зоні. Також є виставкова шафа для готових виробів та вішак, де розміщують авоськи.

«Я запропонувала Олені проводити заняття з в’язання, щоб поділитися і навчити діточок і їх батьків в'язати, для того, щоб вони це втілювали в життя, і навчилися заробляти кошти на цьому. Тому що в’язання не потребує ходіння на роботу. У нас є приміщення, яке надала фундація, і я прийшла як волонтер. Ми почали роботу з авосьок – це базовий набір елементів, з якого починається в’язання гачком. Усі пройшли у нас ряд авосьок. Ми почали так само займатися трикотажною пряжею, щоб можна було в'язати з того, що є вдома – футболки, резинки від шкарпеток», - розповідає майстриня Світлана Іванова-Голан.

Майстер-класи з в’язання відвідують Ігор та Влад – сонячні хлопці? і до того ж, справжні джентльмени. Дівчата з багатодітних сімей Настя та Віка вже продали свої перші авоськи і продовжують реалізувати товари далі.

Валентина і Наталя – мами красунчиків, вони також займаються створенням авосьок. Наталя зв’язала 6 авосьок, 3 з яких продали. Валентина в процесі виготовлення нової авоськи. Братик і сестричка Ліза і Денис (9 та 6 років) – з багатодітної сім’ї, також освоїли базову техніку в’язання і дуже успішно. Саші 8 років, вона вже зв’язала 2 авоськи, одну з яких подарувала і продала. Олександра, донечка Людмили – також має прогрес у в’язанні, вона дуже прискіпливо ставиться до цього процесу.

Як пояснює майстриня Світлана, волонтери та засновниця принесли нитки для в’язання та інструменти, проте ще потрібно випрацювати логотип та навчитися продавати: 

«Праця – важлива, тому потрібно підтримувати таку діяльність. Ми почали робити авоськи на літо, бо це універсальна сумка для продуктів, вона збільшується від ваги товарів, зручна в використанні. Авоська в’яжеться з бавовни, можна ще акрилом (мікрофіброю). Ми за те, щоб вироби були екологічні. Оскільки наближається осінь, то авоська вже втрачає свою актуальність. Тому почали розширяти свою сферу діяльності і дівчата почали в'язати бактуси – це шаль, яка зігріє в холодну пору».

Своїми враженнями про майстерню поділилися учасники:

«Перші мої авоськи допомагала продати Олена Гончаренко. Потім я купувала нитки на базарі, і мене попросила продавчиня, щоб я їй зв’язала також. Нам дуже подобається. У нас приїхала подружка з Польщі, ми їй на подарунок зв’язала еко-сумку, але іншою вже технікою», - розповідає мама Ігоря, Наталія.

«У мене ще невеликий досвід, тільки друга авоська. Ми сюди йдемо з великим задоволенням, тому що перед нами двері всюди закриті. Ми не можемо реалізуватися в спорті, в творчості. Владислав ходив до школи-інтернату, і ми звикли до спілкування. І коли Олена нас запросила на майстер-класи, то ми сюди йдемо, як на свято. Ми живемо за містом, це недешево, щоб приїхати, але ми сюди йдемо з неймовірним задоволенням – бо нам тут раді», - ділиться мама Владислава, Валентина. 

«Мені дуже подобається в'язати, це дуже цікаво. Мені подобається це ще тим, що я почала більше розвиватися, не сиджу постійно в телефоні, а я кудись їзджу, розвиваюся, бо коли працюєш руками, ти вже розвиваєшся. Я вже продала дві авоськи, і мені це дуже подобається», - розповідає Анастасія, дитина з багатодітної сім’ї.

«Раніше я ніколи не в’язала, але я вирішила приєднатися, спробувати. Спочатку я переживала, що в мене нічого не вийде, але Світлана Олександрівна навчила, і мені почало це дуже подобатися. І це допомагає підзаробити», - ділиться Вікторія, дитина з багатодітної сім’ї.

«Коли мама сказала, що ми будемо займатися в’язанням, я теж подумала, що в мене нічого не вийде. Але мене навчили, мені це подобається. Я плела браслети, і коли дарувала їх людям, мені дуже подобалося, що на їхніх обличчях з’являлася посмішка, і мені так радісно, коли інші люди щасливі», - розповідає Ліза, вона займається в’язанням в майстерні разом із братиком.

Джентльмени-сонечка Ігор та Владислав також у захваті від занять з в’язання, їм дуже подобається щира та позитивна атмосфера, а також спілкування з друзями.

Засновниця фонду Олена Гончаренко займається допомогою дітям з районів, сел, там, де потреба в культурному та творчому розвитку – найбільша. Даний фонд надає допомогу різного виду – майстер-класи, допомога одягом, меблями та продуктами харчування.

Наразі в наявності є різноманітні авоськи, їх вартість – 300 гривень, це близька ціна до вартості авосьок на ринку, проте вироби від майстерні зроблені власноруч, із душею та з якісних матеріалів, й до цього ж, ви допоможете діткам та їх сім’ям. 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.