Каналізація під вікнами: кому байдуже до здоров’я мешканців Зарічан

Зарічани — село за кілька кілометрів від Житомира. Мальовничі краєвиди, гарні новобудови, дитячі майданчики… і ріки нечистот, що течуть просто вулицями.

Тут, у серпні 2025 року, в самому серці цивілізованої, як ми любимо себе називати, держави, відбувається екологічна й санітарна катастрофа, яку влада, схоже, вирішила просто не помічати. Все почалося з того, що ліквідована філія «Зарічанський ДЕД» ДП «Житомирський облавтодор» 30 червня тихо зупинила роботу каналізаційно-насосної станції, яка десятиліттями перекачувала стоки від кількох багатоквартирних будинків. Без попередження, без плану, без координації з водоканалом. Мешканці отримали сухе повідомлення: «Ми припиняємо надавати послуги. Вирішуйте самі». Відтоді каналізація просто виривається назовні.

Після літніх злив вона фонтанує з люків, заливає подвір’я, городи, дитячі майданчики. Місцеві жителі зверталися до Станишівської сільради, Житомирводоканалу, екологічної інспекції. Результат — нуль. Відповіді — формальні відписки, зміст яких зводиться до «це не наша компетенція». Особливий жах викликає факт, що серед джерел стоків — будинок ОСББ «Зарічани-1», де, за словами мешканців, були випадки відкритої форми туберкульозу. Бактерія цієї хвороби може виживати у ґрунті роками, і тепер вона вільно розливається місцевими вулицями, де граються діти. Додайте сюди ризики гепатиту А та інших інфекцій — і картина стане повною.

Проблема торкнулася навіть тих, хто має автономні вигрібні ями, — каналізаційні ріки просто перетікають від сусідів. Люди готові скидатися на ремонт, подавати заяви, об’єднуватися, але без участі громади чи хоча б технічної підтримки жодна ініціатива не рухається. Дехто вже почув від влади: «Викачайте за власні кошти. Якщо тече — подавайте до суду». Тим часом екологічна інспекція взагалі не бачить проблеми у тому, що фекалії потрапляють у дощовий колектор, який за сотню метрів виходить на поверхню, а далі — у річку. Водоканал «домовився» про періодичне включення КНС, але вона чомусь залишається вимкненою.

Наслідки очевидні:

• Санітарна небезпека — загроза масштабного спалаху інфекцій.

• Екологічна шкода — забруднення ґрунту і потенційне зараження джерел питної води.

• Моральне виснаження — люди почуваються кинутими напризволяще.

Після серпневих злив ситуація перетворилася на апокаліпсис: нечистоти фонтанують просто з каналізаційних люків. Станішівська сільська рада, інші служби, які б могли втрутитися, просто відвернулися. Тим часом у теплу погоду ризики епідемії зростають щодня. Ілюстрацією «європейських стандартів» місцевого самоврядування стали фото, на яких видно, як у цих смердючих калюжах плавають качки. XXI століття, цивілізована країна, кажете? А гівно тим часом по каменицям плило…

Читайте також:

Каналізаційний колапс у Зарічанах: поки громада тоне, чиновники шукають «власника труб». ВІДЕО.

​​​​​​

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.