Кабмін вніс зміни щодо призову до Збройних Сил України!

Офіційного акту поки що немає, тож чекаємо.

Про це повідомляє Телеграм-канал «Адвокат Права».

Підлягають призову в Збройні Сили – 7,5 тис. осіб, Національну гвардію – 4,97 тис., Державну спеціальну службу транспорту – 600 осіб, Державну прикордонну службу – 500 осіб.

У розпорядженні зазначається, що призов громадян у віці 18-19 років проводиться за їх бажанням за письмовою заявою.

Та сьогодні хотілося б поговорити про інше.

Поговоримо про збереження місця роботи, посади і середнього заробітку, оскільки досить часто особу звільняють за п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України чи не виплачують зарплату. 

Як бути в такій ситуації?

З підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, трудовий договір може бути припинений у разі призову або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігається місце роботи, посада відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 119 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених приписів за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у ФОП, у яких вони працювали на час призову.

Для вирішення питання про наявність права на гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків правове значення мають:

види військової служби, її підстави;

терміни початку та завершення мобілізації, демобілізації;

час дії особливого періоду.

Перший Указ Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію» затверджено Законом від 17 березня 2014 року й з того часу в Україні діє особливий період.

Законодавством не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Відповідне рішення уповноваженою особою про його скасування, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймалося.

Тому законних підстав для звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, обмеження у гарантіях, передбачених ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпП не має, оскільки в Україні досі діє особливий режим.