Історія Врублівки: драма чи трагедія, але досі – ненаписана

Історія Врублівки: драма чи трагедія, але досі – ненаписана

Історія села Врублівки вже навіть після початкового, бодай поверхового ознайомлення із основними її віхами чи розділами вражає кількома особливостями. 

По-перше, ця історія напрочуд драматична, і поки що важко сказати, чого у ній більше – героїчного чи все ж таки трагічного. Другий висновок ще більше очевидний: історія Врублівки потребує довивчення, систематизації і написання у популярному для читачів вигляді. Але що достовірно відомо і що є очевидним вже зараз – ця історія є дуже цікавою.

Гордість Врублівки - її футбольна команда

Те, що село Врублівка і найближчі села та хутори належали великим землевласникам в основному польського походження, – не є секретом і у часи середньовіччя, імовірніше, видається закономірністю для всієї території Правобережної України. Єдине, що можна досліджувати і встановлювати більш-менш точні історичні дати, або ж так звану періодизацію, стосується персоналій поміщиків-землевласників. Те, що врублівчани належали до числа селян із дуже неспокійною вдачею, також засвідчують кілька промовистих джерел. Наприклад, Вікіпедія зазвичай пропонує своїм відвідувачам-читачам уривок із донесення власника поміщицького фільварку (господарства), розташованого у Врублівці. Донесення має стосунок до подій революції 1905-1907 років у Російській імперії, коли до виступів робітників та солдат (матросів) долучилися селянські заворушення, бунти та повстання у багатьох регіонах імперії. Саме у цей час відзначились і врублівчани: «Селяни села Врублівка розігнали фільваркову прислугу, поставили вартових, працювати заборонили, худоба залишається без їжі, без догляду. Прошу захистити, час не жде, рух насильних дій розгортається. Власник Романівського маєтку Стецький».

Карта, яку знає увесь світ_ траєкторії руху учасників Другого Зимового походу на території Житомирщини

Як саме завершився врублівський протест у часи першої російської революції, невідомо, але вже за десять-п'ятнадцять років, коли над Україною завирували часи національно-визвольної революції  1917-1921 років, Врублівка знову нагадує про себе. На карті-схемі знаменитого Другого зимового походу, який трагічно завершився 21 листопада 1921 року (СКОРО 100-річні РОКОВИНИ!) розстрілом 359-и бійців армії Української Народної Республіки (УНР) на околиці селища Базар, є село Врублівка. Саме сюди наприкінці жовтня 1921-го року заходила кінна група бійців армії УНР під керівництвом генерала Олексія Нельговського та повстанця-отамана Гопанчука. Досі жодних джерел стосовно причин тодішньої появи кіннотників з групи Нельговського-Гопанчука у Врублівці немає. Можливо, генерал Нельговський мав певні вказівки щодо встановлення зв`язків (контактів) із активно діючою літом 1921-го року у районі Врублівки повстанською групою Прейзера. Знову ж таки сьогодні інформація про початок діяльності групи Прейзера існує або ж на рівні засекречених архівів ВЧК-ГПУ-МГБ-КДБ, які були свого часу (у 60-ті роки минулого століття) вивезені до Москви, або ж всі документи про «злочини» чи «подвиги» повстанців Прейзера були знищені одразу після знищення самого Прейзера із невеликим оточенням його прихильників у 1932 році. У Врублівці прізвища Прейзер також не існує, хоча люди памятають часи, коли деяких односельчан вперто дражнили «прейзерами». Отака ось темна (невивчена і недосліджена) історія. 

Відео дня
Місцевий Будинок культури йде у ногу із часом

Чимало загадкових подій та запитань щодо періоду врублівського життя напередодні та початку Другої світової війни. Аж тричі у зведеннях НКВС, у документах та зведеннях партизанських груп і загонів виникало прізвище партизана-повстанця Івана Роїка. Вперше про появу «банди» Роїка навколо Врублівки згадали наприкінці 1939-го року. У 1942-му році він фігурує у переказах людей (навіть у документах партизанів) як командир партизанської групи. А вже у 1945-му вбитого під час сутички із міліцією та «емгебістами» бандита Івана Роїка майже тиждень тримали непохованим біля автодороги. Поки що мало що відомо про Івана Роїка (є документальні  відомості про врублівчанина Степана Роїка, який мав зв’язки із підпіллям ОУН), але ще у 50-60-х і навіть 70-х роках старожили розповідали, що Роїк не стільки партизанив чи руйнував, скільки здійснював нальоти на радянські (під час 1942-43 років – на окупаційні) установи і велику частину продовольства та провіанту роздавав бідним людям, яким у 40-і роки було важко при всіх владах та режимах. Ще одна цікава деталь, про яку також зауважували свідки тих часів, стосувалася походів зв’язківців та «поводирів» від Роїка у район Сарн, Звягеля та Корця. З ким контактував на заході України повстанець чи партизан Іван Роїк у ті воєнні роки, досі невідомо.

Післявоєнний період історії села Врублівки пов'язаний із місцевим колгоспом «Зоря», який традиційно вважався міцним середнім господарством. У Врублівці пам`ятають голів когоспу Мовчана і Кирилюка, які відзначалися певним господарським хистом і залишили після себе добру пам'ять.

Звісно ж, у маленькому газетному матеріалі важко зробити грунтовний огляд історичного минулого села Врублівки. Тим паче, що історія цього цікавого, а завдяки людям – унікального села поки що чекає на свого автора. Але із нетерпінням!

Віктор Першко

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі

keyboard_arrow_up