Історія одного ОСББ, або Не «Хлібом Полісся» єдиним…

Одні з цих реалій є короткочасними, одноденками, інші настільки глибоко увійшли в нашу буденність, що стосуються абсолютно всіх без виключення. Саме одній з них і судилось стати головною дійовою особою нашого захоплюючого серіалу.

З раннього віку кожна дитина (навіть і та, що не знає назв багатьох речей, що її оточують) розуміє магічне слово – абревіатуру ЖЕК. Але якщо для дитини великого смислового навантаження вона не несе, то для кожного дорослого ЖЕК – це щось на кшталт «масонської» організації, дорогу до якої знають всі, гроші несуть вправно, однак достукатись до головних масонів не можуть, бо вони ніколи і ні перед ким не звітують. Ще за часів відсутності комп’ютерної техніки, спілкування між ЖЕКом та людьми проходило дистанційно: ми про все дізнавались з дошки оголошень, рішення приймались без нашої участі, права на отримання зворотньої інформації (окрім, звичайно, прописки або довідки про склад сім’ї) були максимально обмежені. Однак, відверто кажучи, щось все-таки робилось: латались дірки в асфальті, ліпилися хомути на прогнилих трубах, тижнями стояли розритими каналізаційні споруди тощо. Але це «щось» гарно відображалось у магічних цифрах комунальних квитанцій, перевірити чи відслідкувати правильність яких для пересічного жителя було практично неможливо. І до цього довелось пристосовуватись та звикати хоча б навіть тому, що змінити щось реально було неможливо.

Серед житлово-експлуатаційних організацій ЖЕК №1 був не гіршим і не кращим. Змінювались начальники, інженери, електрики, сантехніки, адреси розташування. Не змінювалось лише одне – ставлення до людей, які, між іншим, своєчасною оплатою «комуналки» утримували на плаву всю цю армію «народних слуг». Але люди жили у очікуванні змін на краще. Однак в 2016 році абсолютно не очікувано сталася одна цікава подія, про яку до останнього часу більшість мешканців навіть й гадки не мало: ЖЕК №1, як за рухом чарівної палички, з комунальної структури перетворився у приватне підприємство ПП «ЖЕП №1 міста Житомира». Помітно було лише одне: кудись зник колишній начальник ЖЕКу Волощук М.М. (який, між іншим, досить добре виконував свою роботу та знався на господарській роботі. Це був останній начальник ЖЕКу, якого знали в обличчя та який час від часу з’являвся на території будинків). Ну що тут поробиш: було комунальне, стало приватне, аби війни не було. 

А хто ж власники? Доля обрала найкращих, з величезним «господарським досвідом» заробляння грошей з повітря. До речі, статутним капіталом новоствореної структури стали 40 тисяч гривень (всього по 10 тисяч на кожного акціонера). Це, по суті, дрібниця, особливо якщо враховувати, що ЖЕК – невичерпне джерело доходу для будь-якого власника. Перш ніж купляти харчі, медикаменти, одяг, кожен власник квартири оплатить комуналку.

Отже, на розсуд читача команда ПП «ЖЕП №1 міста Житомира та її послужний список. 

1. Шепіль Леонід Іларіонович (фактичний керівник приватного ЖЕКа), а за сумісництвом:

• Засновник ПП «Хліб Полісся»;

• Засновник ПП «Хліб України – Полісся»;

• Засновник місцевого осередку ВГО «Асоціація ветеранів державної контрольної-ревізійної служби;

• Засновник ПП «Управляюча Компанія» ЖЕК №1;

• Засновник ПП «ЖЕП №1 міста Житомира».

2. Батюта Микола Миколайович (колишній футболіст місцевої футбольної команди), засновник та акціонер численних благодійних, господарських та спортивних товариств. Ну чим не фахівець комунального господарства?

3. Герасимчук Ірина Миколаївна, головний бухгалтер, за плечима якої багатющий досвід роботи і в медичних закладах, і на підприємствах харчової галузі, і навіть у сільськогосподарському виробництві.

А хто ж четвертий? Місце ще одного акціонера було милостиво віддано вже відомому нам колишньому начальнику ЖЕКа Волощуку М.М. в якості певної компенсації, оскільки його ледь не довели до інсульту його новоспечені колеги, розвалюючи на той час все ще комунальне підприємство «ВЖРЕП №1». Якщо не брати до уваги останнього акціонера, досвід ведення комунального господарства на рівні міста у всіх власників «беззаперечний». А хто ж перша особа? Наш читач має здогадатись, що це міг бути лише Шепіль Л.І., оскільки мав найбільший досвід не лише випікання хліба, а й створення «новоспечених» структур. Є ще одна вагома причина чому саме пан Шепіль Л.І. мав бути «центровим» в цій команді гравців. Ця людина має прямо-таки колосальний досвід у веденні судових баталій не лише як позивач, але й як відповідач. В судовій системі Житомирщини зареєстровано 14 судових позовів між Шепелем Л.І. та іншими юридичними структурами. Наведемо лише два з них, оскільки саме позови проти пана Шепіля змусили його змінювати назву своїх компаній, щоб уникнути сплати боргів. 

Зокрема, з 1 липня 2019 року в Господарському суді м. Житомира знаходиться справа №906/639/19 між Акціонерним товариством «Житомиробленерго» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Житлове експлуатаційне підприємство №1 міста Житомира» боргу в сумі 6 тис. 661 грн заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії №509 від 19.10.2018. І це в той час, коли серед мешканців будинків ЖЕКу №1 боржників по електроенергії практично не було! 

У січні 2020 року в житті будинків 92 та 94 по вул. Чуднівській сталась дійсно вагома подія: на загальних зборах мешканців було одностайно прийнято рішення про створення ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Однак, враховуючи гостроту моменту, автори цієї статті пропонують свою власну інтерпретацію ОСББ – Особливий Спецпідрозділ Боротьби з Бандитизмом. 

Зайвим буде говорити про те, що як самі збори, так і процедура реєстрації ОСББ були проведені з повним дотриманням законів України, про що і свідчить отриманий офіційний документ. 

А от згідно з Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001р. №2866-III протягом 3-х місяців після створення об’єднання ЖЕП зобов’язаний передати примірник технічної документації (техпаспорт, план інженерних мереж, тощо). У разі невиконання закону, колишній балансоутримувач (тобто ЖЕП) може бути притягнутий до відповідальності в судовому порядку.

Але ні звітувати, ні передавати документацію ЖЕК і не збирався. Реакція Шепіля Л.І. була більш ніж прогнозованою. 4 березня 2020 року утворилась нова структура – ПП «Управлінська компанія Житлово-експлуатаційне підприємство №1», яка існує наразі, як і ПП «ЖЕП №1 міста Житомира». А що ж власники? Троє з них (а саме Батюта М.М, Герасимчук І.М. та Волощук М.М.) пішли, мабуть, шукати іншої долі, а новими господарями стали Леонід Шепіль та його сини – Ігор Шепіль та Геннадій Шепіль. Не виконавши зобов’язань, передбачених «Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком» від 01.05.2018 (який між іншим закінчився ще 1 червня в 2019 році), не відзвітувавши перед жителями по кошторису витрат за 2018-2019 роки, засновники приватного ЖЕКУ встигли, тим не менш, розклеїти на будинках нові тарифи (4.81 коп. за квадратний метр замість 4.01 коп., як передбачено договором), звинувативши новостворене ОСББ у невиконанні якихось зобов’язань та почали неприховану агітацію мешканців не сплачувати кошти в ОСББ. «Новоспечений» ЖЕП і надалі продовжує імітувати господарську діяльність на території будинків, доводячи її до абсурду. Тепер же під гаслом боротьби з коронавірусом всі під’їзди будинків засмічені не чим-небудь, а звичайною хлоркою, від якої більше шкоди, ніж користі.

На цьому можна було б поставити крапку. Однак хочеться закінчити на оптимістичній ноті. Ініціативу створення ОСББ підтримали керівні органи на рівні міста. 

Ну і зовсім останнє. Хотілося б звернутися до панів Шепілів. У вас ще є трохи часу. Документацію на будинки все одно потрібно віддавати. Вам слід змиритися з тим, що ваша управлінська компанія доживає останні дні. Майбутнє не за вами.

Депутат Богунської районної ради Лариса Харчук