І про ювілей, і про повчальний приклад

До уваги відвідувачів виставки були запропоновані архівні джерела з кінця ХVIII до завершення ХХ століття. На відкритті виставки були присутні працівники Державного архіву Житомирської області, науковці Житомирського державного університету імені Івана Франка, журналісти багатьох ЗМІ Житомирщини. Виставку відкрив директор головної архівної установи Житомирської області Ігор Слобожан, а потім увага аудиторії, що зібралася оглянути зібрання унікальних документів, була прикута до виступу коростенського міського голови Володимира Москаленка. Мер Коростеня, який ще до моменту офіційного відкриття виставки встиг побіжно оглянути архівні документи з історії найдревнішого міста нашої області, висловив задоволення і вдячність працівникам архівної установи за підготовку змістовного зібрання документів. До речі, деякі із документів, запропонованих для відвідувачів виставки, демонструвалися вперше, а тому викликали особливий інтерес у кожного, хто отримав змогу познайомитися із раритетними документами.

Загалом виставка документів із нагоди 1075-ї річниці першої згадки про місто Коростень, яка демонструвалася у приміщенні Держархіву Житомирської області, заслуговує на окрему і детальну розповідь. Хоча якраз тут доречно нагадати давно відоме правило про те, що краще один раз поглянути і побачити, аніж десять разів почути. І саме такий висновок чи не найпершим із відвідувачів виставки зробив мер Коростеня Володимир Москаленко. Найпершою реакцією коростенського міського голови після огляду виставки стала пропозиція, адресована директору архівної установи Ігореві Слобожану. Стосувалося вона можливості облаштувати подібну виставку у самому Коростені. Поки що конкретної відповіді керівник Державного архіву Житомирської області не дав, однак Володимир Москаленко зауважив, що виставка документів матиме найбільший ефект і так само – найбільшу користь для громади міста Коростеня лише у разі, коли її побачить максимальна кількість городян. Якщо врахувати, що у Коростені вже не одне десятиліття започатковані і системно впроваджуються у життя міської громади чудові традиції збереження історичної пам’яті про минуле. Причому місто Коростень у цьому стосунку може бути взірцем не лише для міст та селищ Житомирщини, але й стати гарним прикладом для усієї України. До речі, тут же, під час церемонії відкриття виставки у залі Державного архіву Житомирської області, Володимир Москаленко відповів на низку запитань журналістів житомирських і всеукраїнських видань. Він зокрема зауважив, що ще у 2001-му році у Коростені розпочала свою роботу Житомирська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Відомі українські археологи-дослідники А.В. Петраускас та Б.А. Звіздецький упродовж майже півтора десятка років керували у Коростені розкопками, які увінчалися багатьма науковими висновками щодо історії древлянських міст («градів»). Колекція древлянських старожитностей, виявлених на території міста Коростеня, сьогодні є однією із найкращих і найповніших в Україні збірок експонатів, які, без сумніву, допоможуть у вивченні етногенезу слов’янських народів упродовж кількох століть. У Коростені за час від 2003-го року відбулося декілька міжнародних наукових конференцій за участі вітчизняних вчених та їх колег із Польщі, Чехії, Росії, країн Балтії. Володимир Москаленко підкреслив, що роботу вчених-дослідників було доповнено потужним комплексом меморіальних зусиль, які увінчалися встановленням низки чудових витворів монументального мистецтва. У підсумку місто Коростень недаремно називають сьогодні містом-музеєм і форпостом туристичного маршруту «Древлянські гради». Цей маршрут, до речі, нині набуває значної популярності у туристів із багатьох країн Європи. Зрештою, нинішній Коростень гармонійно поєднав пам'ять кількох історичних епох, які залишили свої сліди та відгуки в експонатах музеїв, меморіальних знаках та пам’ятниках. Важко знайти епоху української історії, яка не мала б матеріального увічнення у Коростені як справжньої столиці древлянського краю. Проте найкращим мірилом пошани до своєї історичної спадщини є ставлення жителів міста Коростені до вивчення усіх без винятку сторінок минувшини. У ході спілкування із журналістами мер Коростеня Володимир Москаленко підкреслив, що «починаючи зі шкільної парти, кожен житель нашого міста може змістовно розповісти і аргументовано пояснити чимало фактів з історії Коростеня». 

«Громада так налаштована, аби пишатися своїм минулим, хоча, звісно, не обходиться без полеміки і дискусій. Але ми – максималісти, а тому живемо і працюємо, щоб пишатися  своєю історією, не цуратися жодної сторінки із того шляху, який довелося прожити багатьом поколінням наших славних предків», – додає В.В. Москаленко.

Для повноти інформації про  виставку, відкриття якої відбулося 10 лютого 2020-го року у стінах Державного архіву Житомирської області, варто зауважити, що вона заслуговує на широкий розголос і підвищену увагу з боку влади, громадських організацій, творчих спілок і особливо – молоді. Володимир Москаленко запросив керівництво архівної установи повторити презентацію і демонстрацію виставки, приуроченої до 1075-річчя першої згадки про місто Коростень, безпосередньо для жителів столиці древлянського краю. При цьому коростенський міський голова запропонував всіляке сприяння, допомогу у справі перевезення, розміщення та дбайливе і безпечне збереження експонатів виставки на час її перебування у Коростені. Тому наразі є всі передумови і сподівання, що вже традиційно щорічне свято – День Коростеня – у 2020-му році буде ознаменоване цікавою і, безумовно, очікуваною для городян подією – виставкою документів, фотографій, картографічного матеріалу, яка матиме неабиякий  ажіотаж у середовищі коростенської громади.

І на завершення нашої розповіді про подію, яка, на перший погляд, і більшою мірою стосується історії міста Коростеня. Звісно ж, 1075-річчя від часу першої згадки про Коростень неспроста увійшло до переліку найвидатніших пам’ятних дат і ювілеїв у 2020-му році, які позначені окремою постановою Верховної Ради України. Місто Коростень і його непроста, а подекуди – вкрай драматична історія довжиною більше тисячі років сьогодні найпершим чином можуть слугувати для багатьох громад Житомирщини прикладом дбайливого і цивілізованого ставлення до історичної спадщини з боку сучасної громади і нинішньої міської  влади. Загальновідомо, що історична пам'ять є складовою менталітету кожного народу. У нас, українців, з цим завжди були проблеми, незгоди, а подекуди й суперечності. Сьогодні на прикладі громади древнього і славного міста Коростеня можна переконатися у тому, що пам'ять про минуле дивовижним чином здатна консолідувати, здружити людей і стати тим спільним знаменником цивілізованого поступу, якого нашій державі і нашому народу поки що бракує. Так що на ювілеї таки варто звертати увагу!

Микола Корзун