Дубль номер два: як міська рада Житомира робила вигляд, що захищає людей

Вчора ввечері, 27 листопада 2019 року, відбулася п'ятдесят сьома (позачергова) сесія Житомирської міської ради, яка, незважаючи на повний зал мешканців району, відмовилася проголосувати за мораторій на будівництво даної АЗС. Скандал переріс в майже неконтрольовану акцію протесту. Депутати витягували картки, зникали з сесійної зали, тільки щоб не проголосувати за прийняття мораторію, як того вимагали мешканці прилеглих до будівництва АЗС будинків.

Після закриття міським головою Сергієм Сухомлиним сесії міськради розлючені містяни намагалися відшмагати мера плакатами, але поліція допомогла йому врятуватися у власному кабінеті. Після того, як протестувальники почали майже ламати двері, мер був змушений відчинити їх та провести з частиною депутатів маленьку нараду. Після чого, всім було об'явлено, що в четвер, 28 листопада, о 8:30 відбудеться повторне голосування з даного питання.

В законний чи незаконний спосіб це було зроблено, вже нікого не хвилювало. Після закриття сесії в середу незадоволені мешканці вимагали надати протокол голосування, щоб з'ясувати, хто з депутатів не проголосував. Технічні служби спочатку заявили, що це буде можливо тільки зранку, але після невеличкої «профілактичної» бесіди одразу принесли даний протокол.

Градус напруженості продовжував зростати, але все ж всі погодилися на повторне голосування зранку наступного дня. В той час люди скаржилися на знущання с боку охорони будівництва, яка погрожує мешканцям побоями, зґвалтуванням, постійно ріже кабелі Інтернету, розкидає фекалії по території будинків. У зв'язку з таким перебігом подій було вирішено заслухати начальника міського відділу поліції на наступній сесії міськради.

Але в четвер сесія почалася зі значним запізненням. Чекали на депутатів, яки ще могли б прийти на сесію. Але дочекалися не всіх. Частина депутатського корпусу повідомила, що вони вже за кордоном та не можуть взяти участь в роботі сесії. Присутні прокоментували це так: навіщо вони йшли в депутати, якщо від них немає толку, навіть на сесію не приходять.

Якщо говорити, про що йшлося на сесії сьогодні, то це прокоментував юрист Максим Мелешко, якого громада району молокозаводу в Житомирі попросила представляти свої інтереси в суді. До того ж,  сесія надала сьогодні також повноваження міському голові виписати доручення від міської ради на представлення інтересів. 

Коротка історія конфлікту та версія юристів щодо її вирішення

28.12.2015 року Житомирська міська рада рішенням № 48 затвердила Детальний план територій (ДПТ) по пр-ту Незалежності, 29, який був розроблений та затверджений з порушенням вимог ст. 21 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Наказу Мінрегіону № 555 від 25.05.2011 року «Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».
При цьому під час відведення земельної ділянки в натурі не був прийнятий ДПТ та не були враховані законні інтереси сусідніх землекористувачів, що передбачено ст. 5 ЗУ "Про основи містобудування". Земельній ділянці за вказаною адресою було присвоєно кадастровий номер: 1810136300:05:025:0017, цільове призначення відповідно до КВЙПЗ- "Будівництво будівель торгівлі", що відповідно до ст. 19 ЗК України є землями житлової та громадської забудови, а відповідно до КВЙПЗ відноситься до підкатегорії "Громадської забудови".

06.06.2017 року дана земельна ділянка була продана з аукціону представнику ТОВ "ЮпіДжі", разом з тим, учасники аукціону були ознайомлені з проектною документацією по відведенню земельної ділянки та Детальним планом території, в якому було вказані існуючі об'єкти будівництва та об'єкти майбутнього будівництва, серед яких був відсутній об'єкт будівництва АЗС,АЗК як можливий.
08.08.2017 року Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, діючи всупереч Земельному Законодавству України, абз. 2 ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" (Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства), Державно-будівельним та санітарним нормам, видає містобудівні умови та обмеження на "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" за адресою: м. Житомир, пр-т Незалежності, 29.

Відповідно до ст. 71 ЗК України Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства,
до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Отже, об'єкт будівництва АЗС чи АЗК відносяться до п. Ж ст. 19 ЗК України (Категорії земель) відносяться: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а тому не передбачено в законодавстві можливість їх розміщення на землях Житлової та громадської забудови.
Відповідно до статті 38 ЗК України До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. А також на землях громадської забудови відповідно до КВЦПЗ використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів) інших об’єктів загального користування.

Слід врахувати й те, що відповідно до абз. 3, п. 5.28 Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 року "Про затвердження санітарних правил планування та забудови населених пунктів": Станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів, автозаправочної станції (АЗС) слід розміщувати в промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району.
Відповідно до ДБН 360-92 (діючому на час виготовлення проектної документації) У населених пунктах АЗС, АЗК слід розміщувати на земельних ділянках, планувально відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови, з урахуванням загальної потреби в залежності від рівня автомобілізації населеного пункту, інтенсивності руху та споживчого попиту. Вибір типу АЗС для конкретного місця розташування слід проводити в залежності від потужності та технологічних рішень, згідно з класифікацією, наведеною у таблиці 7.8*, а також з урахуванням містобудівних обмежень і вимог природоохоронного законодавства.
Примітка 1. Відстані від споруд АЗС, які розміщують на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, автотранспортних підприємств, установ, організацій та підприємств з обслуговування автотранспорту для їх власних потреб, до зовнішніх стін виробничих, адміністративних, побутових будинків і складських будівель цих підприємств приймають згідно з пунктами 6 та 7 таблиці 7.9*, крім підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів, для яких відстані визначають за пунктом 1 таблиці 7.9* як для житлових та громадських будинків.
При цьому й було порушено Генеральний план міста Житомира, затверджений рішенням № 454 від 30.11.2016 року, в пояснювальній записці № 13 «Пропозиції щодо охорони навколишнього природного середовища» зазначається: екологічно зорієнтована трансформація промислово-комунального комплексу, винесення екологічно шкідливих об’єктів за межі житлової забудови (в промислові зони) з урахуванням їх зони впливу, виходячи із еколого-містобудівних потреб, забезпечення екологічної реабілітації їх територій шляхом планувального та санітарно-гігієнічного облаштування (в тому числі санітарно-захисних зон);.
Тому будівництво АЗС чи АЗК на земельній ділянці, яка відноситься до категорії житлової та громадської забудови, є порушенням вимог чинного законодавства та у відповідності до ч. 4 Постанови № 6 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)": При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.
Судова практика - Фабула судового акта: У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з позовною заявою до Миколаївської міської ради (відповідач) про визнання недійсним рішення відповідача «Про розірвання договору оренди землі від … і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від …» в частині пунктів 1, 2 частині , що стосуються саме розірвання договору оренди. Позовна заява була мотивована тим, що позивачу на підставі відповідного рішення відповідача та договору оренди землі передавалась в оренду земельна ділянку площею 2676 кв.м. у м. Миколаєві для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною. Однак, оскаржуваним рішенням відповідач, посилаючись на порушення позивачем екологічних умов та нецільове використання земельної ділянки, розірвав достроково в односторонньому порядку договір оренди землі та зобовязав позивача повернути йому земельну ділянку.
Південно-західний апеляційний господарський суд, залишаючи зазначене судове рішення без змін, дійшов висновків про те, що розміщення автозаправних станцій може здійснюватися лише на землях з цільовим призначення – «землі автомобільного транспорту».

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.