Діалог, громадська участь та рішення: як у Житомирі працює громадська асамблея

25–26 жовтня в Житомирі відбулася Громадська асамблея — інноваційний формат участі мешканців у прийнятті рішень.

Житомир став першим серед великих міст України, де реалізували подібний інструмент діалогу між громадою, експертами та владою.

Участь в асамблеї взяли 64 житомирянина, відібраних випадковим чином — жеребкуванням зі списку адрес міста. Протягом двох вихідних поспіль вони навчалися, слухали фахові доповіді, дискутували та напрацьовували рекомендації для міської влади.

Тема цієї асамблеї — транспортна інфраструктура та стала міська мобільність . Серед учасників були представники різних груп користувачів різних видів транспорту – як водії, так і пішоходи, велосипедисти та користувачі громадського транспорту. Учасники також дуже відрізнялися за віком – наймолодшому 15 років, а найстаршому – 91 рік. Серед учасників були також люди з інвалідністю. Це дозволило врахувати максимум різних точок зору.

«Громадська асамблея — це не просто новий формат діалогу, а поглиблення демократії в місті. Ми хочемо, щоб житомиряни не лише висловлювали свої думки, а реально вплинули на рішення, які формують майбутнє міста», - Галина Шиманська, секретар Житомирської міської ради

«Громадська асамблея має три особливості. Перша – учасники відбираються жеребкуванням. Завдяки цьому багато учасників вперше долучилися до громадського життя. Друга особливість громадської асамблеї в тому, що її учасники не просто висловлюють побажання до влади, а формують реалістичні, втілювані рекомендації. Вони враховують бюджет, технологічні обмеження, особливості міста. Це — співпраця громади та влади, побудована на взаєморозумінні. І третя особливість – це консенсус. Завдяки багатьом дискусіям протягом дня, розроблені рекомендації поділяє зазвичай більшість учасників», — зазначила Олександра Койдель (PhD) , доцентка та заступниця декана з наукової роботи Факультету соціальних наук, головна дослідницька проєкту BRIDGE та директорка Центру демократичної стійкості у Київській школі економіки.

Формат громадських асамблей вже довів свою ефективність у Канаді, Ізраїлі, країнах Південної Америки. Він разом мешканцям краще розуміти виклики міста та шукати рішення спільно з владою. «Головне — люди вчаться чути одне одного, шукати спільні рішення, а не просто вимагати. Це і є справжня демократія участі», — додала Олександра Койдель.

«Житомиряни на Асамблеї працюють з експертами — від фахівців управління транспортом і зв’язком, громадських організацій, до представників велоспільноти та науковців у сфері мобільності», — розповідає Ілля Ткаченко , проектний менеджер програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» Київської школи економіки, координатор досліджень у проекті BRIDGE .

Учасники обговорювали питання безпеки дорожнього руху, розвитку велосипедної інфраструктури та тактичного урбанізму. «Місто має бути зручним для всіх — від велосипедистів до людей з інвалідністю. Асамблея дає можливість почути кожного і знайти рішення, які справді працюють», — підкреслив Володимир Вахітов (PhD) , доктор філософії з економіки (Університет Кентукі), директор Інституту поведінкових досліджень в American University Kyiv.

«Я їжджу велосипедом і часто користуюся тролейбусом. Хочу, щоб у місті було більше велодоріжок — зараз по тротуарах їздити важко», — поділився учасник асамблеї, 15-річний Данило , студент автодорожнього коледжу. Після завершення роботи команда BRIDGE готує публічний звіт із рекомендаціями, які будуть офіційно передані владі на сесії міської ради. Житомирська міська рада зі свого боку зобов’язана розглядати всі пропозиції учасників та сприяти їх реалізації.

Довідково

Громадська асамблея в Житомирі відбулася в партнерстві між Житомирською міською радою та проектом BRIDGE . Проект BRIDGE об'єднує зусилля Київської школи економіки , Еразмуського університету Роттердама (Нідерланди) , Університету Тарту (Естонія) , Технічного університету Берліна (Німеччина) та Центру розвитку інновацій (Україна) . Його мета — посилити демократичну стійкість України, розвивати науково-дослідницький потенціал Київської школи економіки та налагодити зв’язок між дослідженнями, державними політиками та практикою, зокрема через дорадчі формати участі громадян. Проект фінансується Європейським Союзом у рамках програми «Горизонт Європи».

Джерело: Житомирська міська рада

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.