ЧИТАВ, ЧУВ ЧИ БАЧИВ, АЛЕ ГОЛОСУВАТИ – МУСИШ? (замітки та враження після чергової сесії Житомирської міської ради)

І, взагалі, найперше враження від роботи депутатського корпусу Житомирської міськради доволі невибагливе: депутати зібралися затвердити рішення, які вони не те щоб вивчити, але навіть прочитати не встигли! До речі, десь «під обід» 28 вересня, коли депутати розглянули перші тридцять питань порядку денного, слово взяв депутат О.Величко, який запропонував оголосити дводенний «тайм-аут» для детальнішого ознайомлення зі змістом питань так званого «земельного блоку». Насправді далеко не всі депутати мали можливість з’ясувати суть запропонованих проектів по «земельній» тематиці, але це не стало причиною для перерви сесійного засідання. Сесію усе ж таки завершили вже після сьомої години вечора, і питання «по землі» депутати все ж таки ухвалили. Звісно, були питання, виникали дискусії, хоча вочевидь непринципового характеру. Знову спрацював фактор, який допомагає Сергію Івановичу Сухомлину вже два роки «правити» містом – у нього серед депутатів є більшість. Її називають «причесаною» чи «ручною», але це справи не міняє – сесія відбулася, рішення прийняті, а що буде далі? А щось же таки буде?

Кого найбільше охороняє поліція: Сухомлина чи Розенблата?

Одначе, про враження і про факти. Найпершим чином вже на початку сесійного засідання голова фракції ВО «Батьківщина» Любов Цимбалюк зробила чи то заяву, чи просто запитала у міського голови: що роблять у приміщенні Житомирської міської ради майже три десятки працівників поліції? Запитання точно виявилося незручним, бо вже за годину поліцаї неквапливо залишили спочатку сесійну залу, а далі їх поменшало і в фойє міської ради. Хоча, можливо, поліція полишила сесію через те, що у залі відчутно поменшало активістів, які прибувають на сесію взагалі із незрозумілою метою. Якщо лише послухати нардепа Борислава Розенблата, то він на те сьогодні точно не заслуговує. Хіба лише поглянути, чи носить сьогодні Борислав Соломонович славнозвісний електронний браслет, яким його оснастили слідчі НАБУ. Інших проявів активності з боку громадських діячів 28 вересня 2017 року було небагато: лише під час обговорення так званого «рибного» питання, коли громадський актив наполягав на тому, що кошти для зариблення річки Тетерів треба виділяти негайно, щоб риба встигла акліматизуватися до настання морозів. Можна також згадати (а краще було б запам’ятати) виступ представниці «Демальянсу жінок» Наталії Слободенюк, яка знову нагадала депутатам, житомирській владі і, головним чином, житомирській громаді про те, що у наших освітянських установах існує безліч порушень зі збиранням та витратою так званих «благодійних» коштів. Звісно, депутати про «благодійні внески» у садочках та школах Житомира чують не вперше, але, схоже, питання, що стосується мільйонів гривень, які щороку батьки збирають на «потреби» класу, школи тощо, доведеться таки детально розглядати під час найближчого сесійного засідання. На цьому, власне, й наполягала Наталія Слободенюк, бо загалом про життя житомирської освіти депутати на своїх сесіях говорити не бажають. До речі, освітянську тему у своїй роботі чомусь обминали і депутати попередніх скликань міської ради. Так, про гроші для ремонтів дахів і утеплення шкільних приміщень, їдалень, спортзалів на сесіях говорили. Грамоти та подяки вчителям міська влада також вручає доволі регулярно. Але про те, як і чим живе сучасний житомирський школяр чи, тим паче, вчитель – про це, як кажуть «історія воліє мовчати». Але так довго не може бути, щоб депутати не обговорили усіх деталей шкільного життя. Бо ж ніхто й досі достеменно не знає, яким саме чином врегульовані питання із охороною шкільних приміщень, або ж про те, наскільки поширеним у Житомирі є так зване «репетиторство» у середовищі вчителів. А недавній приклад із відкриттям дороговартісних медіатек (коштом майже 2 млн. грн.) у школах Житомира взагалі стало сюрпризом, бо у більшості навчальних освітянських установ міста досі немає конче потрібних інтерактивних дощок та мультимедійних комплексів. І таких питань та «моментів» у шкільному житті не менше, ніж у роботі ЖТТУ, міськводоканалу та «Житомиртеплоенерго» разом узятих. А тому питання про життя житомирського шкільництва треба вивчати, обговорювати і вирішувати на рівні сесії Житомирської міської ради.

Проте, якщо депутати розуміють справжню вагу та значимість шкільної освіти, то цілком можливо, що вже найближчі сесії міської ради можуть розглядати, вирішувати та пропонувати варіанти покращення ситуації в освіті міста Житомира. Ну, а 28 вересня 2017 року на сесії постало питання про готовність дошкільних навчальних закладів до початку опалювального сезону. Адже сьогодні очевидно, що потреба постачання тепла до садочків може стати нагальним завданням міської влади. Однак у чотирьох дитсадках міста опалення (станом на 28 вересня) виявилося не готовим до роботи. Як завжди, винуватими виявилися недобросовісні підрядники,які порушили усі «мислимі» графіки та терміни підготовки обладнання до опалення. Під час сесії навіть пролунали заяви щодо можливості переведення діток у ті садочки, де опалення налагоджене і може «стартувати» хоча б завтра. Однак, якою може виявитися ціна такого «переселення» дітвори і які хвилі невдоволення житомирян воно спроможне викликати, прогнозувати ніхто не береться.

Рішення депутати приймали, але чи вистачить грошей – впевненості немає!

Житомиряни добре запам’ятали недавнє перекриття вулиці Великої Бердичівської, яке влаштували медичні працівники житомирських лікарень та поліклінік. Про причини такого протесту депутати добре знають, а тому під час сесії багато пропозицій щодо спрямування чергових сотень тисяч, або ж навіть мільйонів гривень на комунальні витрати для потреб міста зустрічалися ледь не однаковим запитанням: «А можливо, ці кошти важливо зарезервувати на випадок потреби виплати зарплати працівникам закладів охорони здоров’я?». Саме тому депутати утрималися від закупівлі автобуса для потреб міськради, а також автомобіля для міського водоканалу. Саме тому депутати вирішили зачекати й з початком фінансування робіт із побудови тролейбусної лінії по вулиці Промисловій, якої конче потребує розташований тут промисловий мікрорайон. Але 45 тисяч гривень депутати Житомирської міської ради вирішили адресувати на виготовлення проектної документації із ремонту єдиного у Житомирі підземного переходу на Проспекті Миру, де часто трапляються  трагічні аварії за участі пішоходів.

Втім, сесію, яка тривала до пізнього вечора 28 вересня 2017 року, депутати спромоглися все ж таки завершити. Проте враження після її завершення не можна назвати оптимістичними. Швидше навпаки: вже сьогодні зрозуміло, що міський бюджет не зможе профінансувати вирішення всіх питань та проектів, за які голосували депутати міської ради. Мер Житомира декілька разів запевняв депутатів, що вже наступного вівторка (тобто, 2 жовтня 2017 року) у мерії пройде нарада за участі голів фракцій Житомирської міської ради, де конкретніше вирішуватиметься питання про наявність коштів та черговість вирішення найболючіших у Житомирі проблем. Чи вдалося Сергію Сухомлину провести таку важливу нараду, нам невідомо і, таким чином, питання про те, як Житомир проживе фініш 2017 року поки що залишається відкритим.

P.S. Обіцяної зустрічі – наради із головами депутатських фракцій та груп, яку міський голова обіцяв провести у вівторок, 2 жовтня 2017 року, так і не відбулося. Питання, яке мало бути поставлене на обговорення та узгодження, вкрай важливе для подальшого життя міста. Адже йдеться про реалістичність програм та завдань із витрачанням коштів міського бюджету. Йдеться про реалістичність тих рішень, які депутати приймали, ухвалювали, але впевненості у їх грошовому забезпеченості поки що немає. Втім, нічого дивного у тому, що мер Житомира не виконує своїх же обіцянок, немає, бо це не вперше, коли Сергій Сухомлин щось обіцяє, але не виконує, або ж виконує із значним запізненням. Як буде цього разу і коли міський голова збере депутатів на обіцяну зустріч, залишається лише здогадуватись.

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.