Чи готові українці повірити владі й виставити на продаж землю?

Фото: Дзеркало тижня

Однак днями стало відомо, що земельна реформа, яка, як і раніше, є важливою умовою програми, відкладена. Щоб досягти консенсусу з ключових питань, необхідно відтермінувати її до кінця року.

«Четвертий перегляд програми радою директорів можливий після того, як необхідні в рамках цього перегляду реформи будуть імплементовані. Основними з них є пенсійна реформа, заходи щодо прискорення приватизації і конкретні результати в боротьбі з корупцією», – цитує агентство Інтерфакс-Україна слова представника МВФ Вільяма Мюррея з традиційного брифінгу у Вашингтоні.

«Ринок землі треба створювати на піку довір до влади»

Політолог Володимир Піньковський стверджує, що ця реформа конче необхідна й Україна з нею запізнилися на 15-20 років, адже земля — це товар в усьому світі.

«Але є й великі недоліки цієї реформи, – зазначає політолог. – З урахуванням того, що немає довіри до всіх гілок сьогоднішньої влади, суспільство та опоненти уряду переконані, що влада не спроможна провести цю реформу чесно, прозоро і з вигодою для держави. Українці попри всі лозунги та обіцянки впевнені, що земля буде так чи інакше вкрадена, а її ресурс буде використаний на користь персон та олігархічних груп, латифундистів. Це основний недолік цієї реформи», – зазначає Володимир Піньковський.

За словами експерта, сьогодні землі експлуатуються тими видами рослин, які дають найбільший експорт, але виснажують землю. Коли ж прийде власник – він буде відноситися до цього раціонально, використовуючи землю на роки, десятиріччя й сторіччя, передаватиме її в спадок.

«До землі відноситимуться не з експлуатаційною метою, а раціонально. Це мало б давати колосальні суми до бюджету і значно пожвавити економіку, – пояснює Володимир Піньковський. – Рано чи пізно, як би цього хотіли чи не хотіли, Україна стане аграрною державою з великою доданою вартістю на виробництво всіх сільськогосподарських рослин і тваринництва, оскільки стати індустріальною державою у нас шанси значно менші або ж немає».

Це може бути і певний примус, або, принаймні, без підтримки населення, адже обіцяна для Міжнародного валютного фонду вимога – зробити ринок землі. Принаймні, немає в тому широкому, прозорому понятті, в якому є в цивілізованому європейському та західному світі. Його потрібно вводити, але потрібно робити це «на піку» довіри до влади й при зміні влади.

Усі на ринок: чи готові українці продавати свою землю

Олег Нів’євський, старший економіст проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки:

«Земельна реформа, яка передбачає запуск ринку сільськогосподарських земель, переноситься на пізніший термін. До першого липня Уряд мав внести до парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не зробив цього. Така кінцева дата розробки закону була визначена змінами до Земельного кодексу України ще в листопаді 2016 року.

За даними Всеукраїнської аграрної Ради, усього під мораторієм знаходиться 41 млн га сільськогосподарських земель, з яких 10,5 млн га – сільськогосподарські угіддя державної та комунальної власності, 27,7 млн га – земельні частки (паї), близько 1 млн га – інші землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Запуск ринку землі – одне з найбільш дискусійних питань, як на рівні парламенту, так на рівнях великого бізнесу і власників паїв/малих фермерів.».

Як свідчать результати опитування «Актуальні питання земельної реформи в Україні», проведеного в рамках проекту USAID АгроІнвест, далеко не всі українці готові продавати свою землю”.

Опитування власників земельних паїв проводилося Київським міжнародним інститутом соціології. В ході дослідження методом особистого опитування у сільській місцевості та методом телефонного інтерв’ю у містах із населенням до 20 тисяч мешканців було опитано 3823 респондентів. Нульовий показник по області означає, що серед опитаних не було бажаючих продавати.

Матеріал підготовано у рамках співпраці з проектом «VoxConnector».

Анастасія Кузьмич

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.