Аеропорт по-житомирськи: як провести приватну реконструкцію за державний кошт?
Тендер «Реконструкція аеродромного комплексу за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вулиця Авіаторів, 9» за кілька місяців зріс майже вдвічі і складає зараз 800 550 206,40 грн. Але, як повідомили в управлінні капітального будівництва Житомирської міської ради, після завершення тендерних процедур може статися корегування в сторону збільшення – вже подорожчали деякі будматеріали.
Українські ЗМІ повідомили про те, що 30 червня 2021 року міжнародний аеропорт ім. С. П. Корольова у Житомирі було повторно відкрито розпорядженням уряду, а 13 серпня 2021 року він прийняв перший міжнародний рейс із США.
З 2014 року аеропорт перейшов авіакомпанії Yanair і мав поновити роботу, прийнявши 29 січня 2016 року перший технічний рейс літака Saab 340. Попри публічні обіцянки про десятки мільйонів доларів США, вкладених у реконструкцію аеропорту, інвестор не спромігся привести злітно-посадкову смугу до належного стану. І приватну посадкову смугу вирішили ремонтувати за державні кошти, передавши її в комунальну власність Житомира.
У приватній власності, але реконструкція за державний кошт?
Ми поспілкувались із начальником управління капітального будівництва Житомирської міської ради В’ячеславом Глазуновим з приводу подовження злітної смуги на території аеропорту «Житомир».
Глазунов підтвердив, що дійсно частина землі, на якій розташований аеропорт, перебуває у комунальній власності міста, частина – у державній власності та належить Глибочицькій ОТГ, зараз роботи з реконструкції проводяться на території, що у власності міста.
«Ми проводимо реконструкцію саме на комунальній власності. В облраді вже є рішення про передачу частини землі, що належить Глибочицькій сільській територіальній громаді, місту, проте ми зараз реконструюємо на іншій частині», – зазначив чиновник.
Глазунов також зазначив, що будівля аеропорту ім. С. П. Корольова нині перебуває у приватній власності, подальшу долю вирішить міська рада після будівництва злітної смуги.
«Наскільки мені відомо, будівля аеропорту зараз перебуває у приватній власності. Коли ми збудуємо злітну смугу, міська рада буде приймати рішення про те, як воно буде все це», – сказав начальник управління капітального будівництва.
3 квітня 2007 року між Житомирською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Акорд» був укладений нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, державну реєстрацію якого проведено у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 30.07.2007 року.
Незрозумілі обставини з приналежністю землі, на якій буде проводитися реконструкція, можуть у подальшому сильно ускладнити відносини між містом і власником аеропорту.
Справа в тому, що у січні 2021 року на сайті «Крила – Все про українську авіацію» з’явилася стаття «Регіональні аеропорти модернізують і передадуть в концесію – як це буде працювати», в якій розкривався механізм реконструкції колишніх державних та комунальних аеропортів з метою в подальшому їхньої передачі у приватну власність. Так, за словами експерта, в уряді придумали новий механізм для розвитку регіональних аеропортів.
Незрозумілі питання щодо реконструкції
13 серпня 2021 року на «Прозорро» оприлюднено тендер «Реконструкція аеродромного комплексу за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вулиця Авіаторів, 9» на суму 800 550 206,40 грн.
Свідоцтво про державну реєстрацію аеродрому видано 09.01.2019 року за № АР 05-01.
Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням реконструкції аеродромного комплексу за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9, яке, до речі, виконало ТОВ «Інжинірингова компанія «Автомагістраль», нині аеродром у м. Житомирі може приймати літаки типу А320 та нижче – не більше однієї злітно-посадкової операції на добу, а також Saab 340 і нижче без обмежень. Аеродром відкритий протягом року тільки у світлу пору доби за цивільними процедурами. Злітно-посадкова смуга має 1650 метрів довжини та 35 метрів ширини. Довжина льотної смуги за кінцем злітно-посадкової смуги простирається на відстань 200 метрів з обох кінців.
Варто зазначити, що, наприклад, у Херсоні підрядником, який буде виконувати реконструкцію смуги аеропорту у дві черги для того, щоб вона змогла приймати важкі далекомагістральні літаки Boeing 767-300 не менше двох разів на день, виявився черговий клон різноманітних «Автомагістралей», така собі фірма «Автомагістраль-Південь». Тож якщо ви почуєте наступного разу про якусь фірму «Автомагістраль», то не факт, що це саме та, про яку ви чули раніше. Цікаво, що вся тендерна та проєктна документація для обласних аеродромів розробляється виключно для літаків типу А321-200 або його аналога та конкурента Boeing 767-300.
У Житомирі після обстеження зафіксовано, що у результаті візуального обстеження смуга має вибоїни і раковини глибиною більше 25 мм з найменшим розміром у плані більш ніж 50 мм, які залиті мастикою. За гідрогеологічними умовами підземні води розкриті повсюдно на глибинах від 1,3 до 2,3 метра.
Після проведення будівельно-монтажних робіт з реконструкції злітно-посадкової смуги аеродрому остання буде здатна приймати літаки, що відповідають 4С без обмежень по масі та з інтенсивністю 5 злітно-посадкових операції на добу. Генеральним планом передбачено єдність технологічних та планувальних елементів льотного поля та існуючої зони службово-технічної території. Також передбачено доведення довжини та ширини ЗПС до параметрів 2500 м та 45 м відповідно, будівництво знепилюючих майданчиків розміром 45х50 м з торців ЗПС. Крім реконструкції власне злітно-посадкової смуги, також передбачено суттєве розширення перону, збільшення місць стоянки літаків.
Крім того, реконструкцією передбачено систему інструментального заходу на посадку (ILS), а саме курсовий радіомаяк, глісадний радіомаяк, дальномір. Зараз посадка в аеропорту Житомира можлива тільки при ручному керуванні. Курсовий маяк повинен бути розташований у 200-500 м від кінця злітно-посадкової смуги з системою направлених антен. Глісадний радіомаяк розміщується на стороні ЗПС навколо зони приземлення.
Відповідно до п. 15 техніко-економічного обґрунтування реконструкції аеродромного комплексу, усі види робіт при реконструкції аеропорту та в період експлуатації повинні здійснюватися із дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Також зазначено, що реконструкція аеропорту належить до першої категорії видів планованої діяльності, тому замовником буде проведена процедура оцінки впливу на довкілля, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Загальна тривалість будівництва оцінюється приблизно у 5 місяців.
Клас наслідків (відповідальності) об'єкта встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків та відповідно відносять до класу СС3. А ось тут вже знову виникають певні проблеми.
Навіщо нам аеропорт?
У коментарі, який було надано виданню MINTRANS керівником держпідприємства «Фінінпро» – замовником будівництва нових аеродромів у Дніпрі і Закарпатті, Олегом Тарасюком, стверджується, що потім реконструйовані аеропорти планують виставити на концесійні конкурси. Інвестори, які в них переможуть, будуть платити державі відрахування, з яких будуть модернізуватися інші аеропорти.
До держбюджету на 2021 рік після наполегливого втручання було внесено коригування та закладено фінансування реконструкції аеропорту у Житомирі. Так, відповідно до даних з сайту Держзакупівель prozorro.gov.ua, 18 червня 2021 року було розміщено тендер «Реконструкція аеродромного комплексу за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вулиця Авіаторів, 9» на суму 476 298 382,80 грн. Але вже 13 серпня 2021 року з'явився новий тендер з аналогічною назвою на суму 800 550 206,40 грн.
Зрозуміло, що для муніципальних властей суми, необхідні на модернізацію аеропортів, просто непідйомні. Але те ж саме видання MINTRANS наводить думку експертів щодо концепції «аеропорт у кожному обласному центрі».
В авіакомпаніях до оцінок перспектив регіональних аеропортів ставляться більш стримано.
«Держава вирішила інвестувати в місцеві аеропорти. Чи є на це попит з боку авіакомпаній? Чи є там трафік? – задається питанням президент МАУ Євгеній Дихне. – Адже ми повинні працювати над поліпшенням економічної ситуації, а не закопувати гроші в регіональний аеропорт, з якого будуть робити два чартерні рейси до Туреччини».
Колишній гендиректор компанії «Майстер-Авіа» (керував терміналами в міжнародному аеропорту «Київ») Олексій Яковець вважає в нинішніх умовах малоперспективним бізнес з експлуатації аеродромів. «У найближчі роки пасажиропотік з українських аеропортів навряд чи перевищить 14-17 млн осіб на рік. Тому немає особливого сенсу вкладати величезні державні кошти в модернізацію аеропортів. Надалі їх складно буде повернути, в тому числі за допомогою нового механізму платежів від експлуатантів», – упевнений експерт.
Оцінка впливу без оцінки та громадських обговорень
На сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України зараз відсутня інформація щодо наявності звіту з оцінки впливу на довкілля при реконструкції аеродромного комплексу за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вулиця Авіаторів, 9.
А це майже основний документ, тільки після отримання якого повинні проводитися проєктні роботи. Саме про це говорить Закон України «Про оцінку впливу на довкілля». У п. 1 ст. 4 «Гласність оцінки впливу на довкілля» зазначено: «У процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості». Статті 7 і 8 цього Закону також визначають порядок проведення громадського обговорення:
«На офіційному веб-сайті уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, – уповноваженого центрального органу в мережі "Інтернет" та на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується проводити плановану діяльність, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього часу з дня офіційного оприлюднення до завершення строку обговорення».
Звісно, що всього цього в інтернеті знайти не вдалося. Також відсутня будь-яка інформація щодо зазначеного на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, де вся подібна інформація зберігається виключно у відкритому доступі.
Цікаво, що подібна інформація за темою: «Будівництво інженерних та транспортних мереж індустріального парку у м. Житомирі. Будівництво під’їзної дороги» є.
Індустріальний парк на межі злітно-посадкової смуги та приватна власність на території аеродрому
Питання про те, яким чином буде реалізовано реконструкцію аеродромного комплексу, якщо частина землі перебуває у комунальній власності міста, частина – у державній власності та належить Глибочицькій сільській територіальній громаді з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, а ще одна частина території, на якій чітко буде проводитися реконструкція аеродромного комплексу, перебуває у приватній власності також з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства і також належить до земель Глибочицької сільської територіальної громади, залишається відкритим.
Нині до території аеропорту прилягають приватні ділянки, які, за деякими даними, належать одній особі через інших підставних осіб. Це певним чином може вплинути не тільки на подальшу долю самого аеродрому, а й взагалі постає питання щодо відносин між державою та приватними власниками. Адже більшість судових рішень приймаються судами України останнім часом саме на користь приватних осіб. Отже, кому буде належати аеродром через кілька років?
Якщо подивитися на карту Держгеокадастру, то можна побачити, що приватна територія клубу «Авіатік» не тільки перебуває поряд із територією аеродрому, а й перетинає її у кількох місцях.
Міжнародний аеропорт без міжнародного сертифікату?
Ми поспілкувалися зі співробітником одного з військових аеродромів, який діє на території Житомирської області, звісно, на засадах повної анонімності, стосовно статусу «міжнародний аеропорт».
Нагадуємо, що Кабінет Міністрів на засіданні 30 червня 2021 року розпорядився відкрити пункт пропуску через державний кордон в аеропорту «Житомир». Раніше спеціальна комісія, яку створили за дорученням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, обстежила аеропорт для того, щоб перевірити наявність умов для відкриття пункту пропуску та можливості здійснення міжнародних рейсів, як вантажних, так і пасажирських. Висновком комісії від 7 жовтня 2020 року було визнано, що аеропорт «Житомир» є підготовленим для того, щоб відкрити міжнародний пункт пропуску через кордон України. Комісія вважає доцільним подати клопотання уряду про те, щоб відкрити міжнародний пункт пропуску через кордон для створення повітряного сполучення «Житомир», яке буде мати постійний режим функціонування.
Але відповідно до сертифікату Державної авіаційної служби України, ДП «Міжнародний аеропорт Житомир ім. С. П. Корольова» ТОВ «Акорд» має діючий сертифікат до 30.07.2024 року без права пасажирських перевезень (тільки вдень).
Зі слів нашого анонімного консультанта, Кабінет Міністрів надав дозвіл тільки на встановлення міжнародного пункту пропуску через кордон. Але це не є у повному сенсі міжнародна сертифікація. Термін «міжнародний» – також досить умовна назва. Це йде від бажання власника зробити гучну назву і не пов'язане безпосередньо з цією функцією. Так, багато аеропортів в Україні та світі не мають подібного терміну в назві, але є такими де-факто. Сертифікація аеродромів також не залежить від того, чи приймає він міжнародні рейси, а залежить в основному від обладнання та типів літаків, які можуть здійснювати зліт та посадку на злітно-посадкову смугу.
Отже, тут доречно згадати приказку: «Хоч пирогом клич, тільки в піч не саджай».
Зона злету та посадки над приватними будинками?
Згідно з картою Держгеокадастру, біля основної ділянки аеропорту розташовано купу приватних ділянок, які майже впритул упираються у ЗПС.
Але відповідно до вимог сертифікації аеродромів, повинна існувати певна межа між злітно-посадковою смугою та іншими об'єктами, що розташовані поряд. Саме про це також згадується у техніко-економічному обґрунтуванні реконструкції аеродромного комплексу за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9. Там чітко зазначено про необхідність будівництва знепилюючих майданчиків розміром 45х50 м з торців ЗПС. Яким чином це можна зробити на приватній ділянці, також невідомо.
Чи вистачить грошей в аеропорту, щоб працювати далі?
Аеропорт «Житомир» є базовим для авіакомпанії YanAir. Але нині на сайті YanAir у переліку аеропортів вильоту є тільки один аеропорт прильоту – Батумі (Грузія).
Раніше компанія використовувала літаки Airbus A320, Airbus A321 та Saab 340. Станом на липень 2021 в експлуатації перебувають тільки один літак Boeing 737-300 і два Boeing 737-400.
Останнім часом відбулося кілька судів за позовами працівників ДП «Міжнародний аеропорт Житомир ім. С. П. Корольова» щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, та надано дозвіл Головному управлінню ДПС у Житомирській області на погашення суми податкового боргу дочірнього підприємства «Міжнародний аеропорт Житомир ім. С. П. Корольова» товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд» майном платника податків, що перебуває у податковій заставі. Отже, є певні сумніви в тому, що в подальшому вказана компанія буде здатна використовувати цей об'єкт та керувати ним.
Висновки наостанок
У цьому матеріалі ми змогли навести тільки основні, найбільш кричущі проблеми з реконструкції аеродрому у Житомирі. Якщо досліджувати це питання більш детально, то потрібно робити цілу серію статей.
При підготовці матеріалу ми ретельно дослідили та вивчили величезну кількість інформації, яку отримали не тільки з відкритих джерел, а й в результаті запитів до різних структур та організацій. Ми також зверталися із запитами до Кабінету Міністрів України, Державної авіаційної служби України, керівництва ДП «Міжнародний аеропорт Житомир ім. С. П. Корольова» ТОВ «Акорд», управління капітального будівництва Житомирської міської ради, фахівців у галузі авіаперевезень та авіасполучення України. Об'єм опрацьованої інформації дійсно вражає.
Як висновок зазначимо дві основні тези. Це наша суб'єктивна думка, але вона є. Перше: аеропорт в аналогічних умовах в інших регіонах України – економічно збиткова справа. Друге: здійснення реконструкції в подібний спосіб без будь-яких гарантій може в подальшому спричинити повторну передачу вже відремонтованого за державний кошт об'єкта до приватної структури.
На фото:
- Карта-схема Держгеокадастру, на якій зазначені:
1. Існуюча ділянка зі злітно-посадковою смугою.
2. Дві прилеглих приватних ділянки, на яких відповідно до проєкту повинно проводитися будівництво та подовження смуги.
3. Ділянка державної форми власності, яка належить до земель Глибочицької сільської територіальної громади.
4. Приватний клуб «Авіатік».
5. Територія, на якій планують збудувати індустріальний парк.
6. Межа між землями, які належать місту і Глибочицькій сільській територіальній громаді. Вона проходить через злітно-посадкову смугу аеродрому.
7. ДП «Міжнародний аеропорт Житомир імені С. П. Корольова» за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9.
Руслан Мороз, Марія Кравчук
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
