11 вересня — Всесвітній день боротьби з тероризмом — Житомирщина сьогодні знає, що це таке в реальності
Сьогодні світ згадує одну з найжахливіших сторінок новітньої історії — трагічні теракти 11 вересня 2001 року у США, коли цивільні літаки перетворилися на зброю, що вразила Вежі-близнюки та Пентагон.
Майже три тисячі загиблих із понад 90 країн, нескінченний сум, а також урок: навіть найміцніші системи можуть бути вразливими. З 2008 року ця дата офіційно відзначається як Всесвітній день боротьби з тероризмом.
Тероризм — це не лише минуле, він поруч і сьогодні Сьогодні тероризм — це не окремі акти відчаю злочинців, це цілісна система — політична, економічна, військова. І щодня ця реальність особливо гостро відчувається у нашій країні. Російська Федерація вже понад три роки донат сіяти смерть над мирними містами України, обираючи цивільні цілі як символ системного терору.
Вчорашні обстріли на Житомирщині — це не просто новини, а реальність війни - У Сонячному, що належить до Оліївської громади, в ніч з 9 на 10 вересня від ворожих ударів постраждали приватні будинки, зруйновано об’єкти соціальної сфери. Загинула одна людина, четверо — поранені. Одна родина лишилася без даху над головою, вкритого уламками, інші — налякані, травмовані вибуховою хвилею.
У Бердичеві також не вщухли вибухи: ракета влучила між двома вулицями, було пошкоджено промислові об’єкти та житловий сектор, більше 40 родин звернулося з заявами про майнові збитки. Є постраждалі — одна людина травмована, але на щастя без людських жертв. Місцева влада вже організувала комісію і почала збір матеріалів для допомоги
У самому Житомирі пролунали потужні вибухи під час масованої ракетно-дронової атаки. Ракети вдарили по приватному сектору — пошкоджено будинки, одна людина з опіками померла в лікарні, як мінімум четверо поранених доправлені до медзакладів. Пожежі охопили кілька локацій, працюють рятувальники, сапери, волонтери, психологи.
Тероризм як системна стратегія агресора
Те, що росія не лише веде війну проти країни, а й використовує тероризм як інструмент для досягнення політичних цілей — очевидно: • Ударами по житлових кварталах, школам, лікарням, аграрним та соціальним об’єктам країна не лише руйнується фізично — вона травмується духовно. • Смерть, розруха, страх — це інструменти не лише війни, а психологічного тиску, знеособленої сили, яка вражає душі, знецінює життя.
• Ми вже не вигадуємо загроз — вони тут, у кожному вибуху, у кожному постраждалому домі, у кожній родині, що схиляється над руїнами.
Боротьба з тероризмом в Україні сьогодні — це:
1. Постійна мобілізація волонтерських та державних ресурсів, щоб швидко реагувати на атаки: гасити пожежі, лікувати поранених, підтримувати виживших.
2. Міжнародна солідарність, яка вимірюється не лише словами, а підтримкою систем ППО, гуманітарними програмами, санкціями.
3. Наша внутрішня стійкість: ми болісно знаємо, що таке жити у режимі щоденного страху, але відповідаємо не зневірою — ми боремося.
11 вересня 2025 року — це день не лише пам’яті. Це день дії. Сьогодні, коли в Україні лунають вибухи, коли горить житло і гинуть мирні люди — 11 вересня резонує особливим болем. Це не лише дата в календарі — це заклик: спільно боронити кожен будинок, кожне життя, кожну надію. Бо тероризм можна зупинити лише спільною мужністю і вірою в майбутнє. Україна сьогодні — живе свідчення того, що страх не перемагає, а підтримка і солідарність дають силу. І кожен вибух, зранковий або нічний, лише загартовує нас у боротьбі за свободу.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Google
