Як освітня реформа змінить життя українського вчителя?

Збільшення зарплат: коли і на скільки?

У січні цього року Міністерство освіти видало наказ про підвищення зарплат вчителям на два розряди. Так, посадовий оклад педагога без категорії у грудні 2016 року складав 2149-2309 грн, з січня 2017 року сягнув 2912-3152 грн. Але навіть після перегляду вчительських зарплат заробіток українських педагогів залишається одним із найнижчих у Європі. Для порівняння, польські колеги в перерахунку на гривні отримують 12,5 тис. на місяць, а чеські – близько 23 тис. Саме тому одним із нагальних завдань реформи є підвищення заробітної плати та престижу професії.

Новий закон визначає посадовий оклад педагога найнижчої категорії в обсязі не менше чотирьох прожиткових мінімумів. Таким чином, мінімальна заробітна платня вчителя повинна дорівнювати 6496 грн (сьогодні прожитковий мінімум складає 1624 гривні). Закон також зараховує до заробітної плати надбавки за вислугу років в обсязі: понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30% посадового окладу. За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, підвищення мінімальної зарплати вчителя вартуватиме державі додатково близько 67,9 млрд грн. Враховуючи економічну ситуацію, підвищення зарплати вчителя буде проводитися поетапно з 2018 до 2023 року.

«Реформа може відбутись тільки тоді, коли ми інвестуємо в наших освітян. І я про це говорила на всіх щаблях влади – на найвищих, у Кабінеті Міністрів. Тому що не можна вимагати підвищення кваліфікації, нових методів викладання, реалізації академічної свободи, якщо ми не інвестуємо в нашого вчителя і нашого викладача», – зауважує міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Перший раз у перший клас

З вересня 2018 року всі першокласники навчатимуться за новим Держстандартом початкової освіти. Його сутність – визнання талантів кожної дитини, більше інтерактиву для учнів та свободи для вчителів. У стандарті неодноразово вказується, що дитина має ставити запитання, а не лише відповідати вчителю, аналізувати інформацію та сумніватися. Згідно з новими вимогами, вчителі не будуть замкнені у жорстких часових і тематичних рамках. Вчителі матимуть можливість як використовувати модельні навчальні програми, так і будувати власні. Педагог зможе сам регулювати кількість годин та структуру кожної теми залежно від потреб класу.

Окрім програм, зміни торкнуться і методики викладання. Наприклад, вчитель може взяти цікаву для дітей тему і виокремити з неї проблемні ситуації. Скажімо, «За скільки часу Супермен може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?» або «Напишіть листа Супермену». Таким чином, у дітей розвиватимуться навички з читання і письма, але через ігровий підхід це відбуватиметься набагато ефективніше.

Новий підхід до викладання означає, що понад 20 тисяч учителів молодших класів, які будуть навчати першокласників у 2018-2019 навчальному році, повинні пройти дистанційні та очні курси підготовки. Головним двигуном перепідготовки вчителів стануть інститути післядипломної педагогічної освіти.

«У 2018 році 520 мільйонів гривень у державному бюджеті будуть виділені на підвищення кваліфікації вчителів, які навчатимуть першокласників нової української школи по всій Україні», – запевнив Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки в Донецьку область.

Слідом за агентами змін

Звісно, підвищувати кваліфікацію доведеться не лише вчителям початкової школи. Оскільки реформа освіти буде впроваджуватись поступово, вчителі старшої школи мають більше часу, аби підготуватися та засвоїти нові програми та методики. Нові стандарти базової середньої освіти почнуть діяти з 1 вересня 2022 року, а для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.

Головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин впевнений, що якщо вчителі хочуть бути конкурентними в системі освіти, вони змушені вчитися і змінюватися. Надзвичайно важливо швидко реагувати на численні виклики, пов’язані з паралельними реформами в багатьох інших сферах, економічними проблемами, новими технологіями, глобалізацією освітнього простору.

У МОН зауважують, що системі потрібні так звані «агенти змін», якими є самі вчителі. Власне для тих, хто бажає вчитися, МОН пропонує нововведення у вигляді добровільної сертифікації. Це, фактично, зовнішнє оцінювання вчителів за різними параметрами: як знання предмету, так і вміння працювати з дітьми. Складатиметься сертифікація з двох частин: теоретичної, що містить питання, пов’язані з психологією, методикою викладання, зі знанням предмета, та  практичної, що базуватиметься на оцінці роботи вчителя за допомогою його колег, адміністрації школи та батьків.

Педагоги, які успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть додаткову надбавку до заробітної плати – 20% від посадового окладу протягом 3 років дії сертифікату. Натомість сертифіковані вчителі повинні будуть ділитися своїм досвідом із колегами. У своїх учительських колективах вони будуть проводити тренінги про нові технології навчання.

Шкільна реформа вимагає ретельного планування й усвідомлення того, чи вистачить сил і ресурсів, щоб все це втілити в життя. Але важливо пам’ятати, що основним важелем реалізації реформи є ставлення до неї самих вчителів.

Центр громадського моніторингу та контролю