«Побєдобєсіє» по-житомирськи, або Як Житомирська політехніка відзначила 100-річчя, хоча минулого року університету було лише 59 років

Житомирська політехніка минулого року святкувала 59-річчя, а цьогоріч одразу – 100-річчя. І жодна машина часу тут ні до чого. Просто в когось бажання надати якомога більшу значущість власному становищу набагато перебільшує кількість здорового глузду в голові.

Це дійсно можна назвати тільки «побєдобєсієм» по-житомирськи, інакше важко пояснити подібні метаморфози.

Так, 22 грудня 2020 року пресслужба облради повідомила про те, що голова Житомирської обласної ради Володимир Федоренко привітав викладачів, студентів і випускників зі 100-річчям заснування Державного університету «Житомирська політехніка». 

«За ціле століття у Житомирській політехніці здобули освіту кілька поколінь висококласних інженерів, менеджерів, економістів, фінансистів та науковців. Це інноваційний заклад, де можна отримати сучасні знання і перспективну професію», – зазначив Володимир Федоренко.

У місцевих ЗМІ повідомлялося, що на пленарному засіданні 2 вересня 2020 року Верховна Рада внесла зміни до додатка постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році, доповнивши перелік відомих подій, які відзначаються на державному рівні, пунктом «100 років з часу заснування Державного університету "Житомирська політехніка" (1920)». У квітні 2019 року Житомирський державний технологічний університет отримав нову назву і став Державним університетом «Житомирська політехніка». Також у червні 2019 року університет відзначав 59-й день народження.

На сайті університету є історична довідка, де вказано, що офіційною датою створення Державного університету «Житомирська політехніка» є 1920 рік. Але зміст історичної частини із зазначенням дати заснування дуже відрізняється в українській і російській версії вільної енциклопедії Вікіпедія. Так, у російському сегменті продовжує вказуватися 1960-й рік заснування. Саме тоді у Житомирі було створено загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту – легендарного КПІ. Також зазначається, що постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 року на базі Житомирського філіалу Київського політехнічного інституту було створено Житомирський інженерно-технологічний інститут.

У лютому 2020 року ректор Державного університету «Житомирська політехніка» Віктор Євдокимов очолив обласну організацію партії «Наш край». 31 серпня 2020 року політична партія «Слуга народу» офіційно визначилася з кандидатами на посади міських голів, зокрема на посаду мера Житомира балотувався ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов, який в результаті виборів посів друге місце, став депутатом Житомирської міської ради і очолив фракцію партії «Слуга народу». Після цього нагороди та звання на співробітників університету посипалися, як манна небесна. Але цього виявилося замало, і було вирішено «зістарити» університет одразу на сорок років.

Так, протягом другої половини 2019 року український сегмент Вікіпедії зі статтею про Житомирську політехніку почав активно редагуватися. В історії редагування можна подивитися, наскільки цікавою була робота з виправлення історії університету в бік її збільшення.

Так, одна з версій історичної статті в сегменті української Вікіпедії, яку в подальшому також було відредаговано, взагалі доводила рік заснування аж до 1912 року. Тут, напевно, спрацювала радянська школа, яка взагалі все порівнювала з 1912 роком: «Офіційною датою створення Державного університету «Житомирська політехніка» донедавна вважався 1960 рік, коли у Житомирі було створено загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту – легендарного КПІ. Насправді ж витоки історії технічної освіти у Волинській губернії набагато глибші і сягають далекого 1912 року. Перед тим у місті вже діяли Комерційне училище, Вчительська семінарія, два духовних училища».

Чому зупинилися саме на 1912 році, а не згадали курси, які було організовано у Житомирі для обслуговування електричного трамваю, коли дійсно з 1889 року були потрібні робочі кадри з поглибленим знанням у технічних галузях, невідомо. Але можна стверджувати, що саме поява у Житомирі електричного транспорту, електричної станції та інших прогресивних речей спричинила наприкінці ХІХ століття гостру потребу у кваліфікованій робочій силі та інженерних кадрах. 

Але потім, приблизно у жовтні – грудні 2019 року, текст у Вікіпедії було змінено на менш радикальний: «Так, у березні 1920 року, коли в Україні ще тривала громадянська війна, створено Волинський політехнікум з трьома відділеннями: електротехнічним, сільськогосподарської технології, гідротехнічним. У грудні 1920 року технікум вилучено з підпорядкування Губземвідділу і передано Губернському відділу професійної освіти (Губпрофобр). Тоді ж його реорганізовано у Волинський індустріальний технікум з трьома відділами: механічним, хімічним і будівельним. Народний комісаріат освіти УРСР офіційно підтвердив правонаступництво та визнав початок історії розвитку та становлення Волинського індустріального технікуму як єдиного вищого індустріально-технічного закладу губернії, з березня 1920 року».

Якщо піднімати історичні архіви, то можна переконатися, що не все, що написано на сайті, правда, а інколи правда, але трохи зманіпульована. Одразу після Жовтневої революції у Петербурзі, у грудні 1917 року, загострилися відносини Української Народної Республіки з Радою народних комісарів Росії на чолі з Леніним. Більшовики розпочали збройний наступ на Україну. УНР вимушена була воювати на два фронти – внутрішньому і зовнішньому. 25 січня 1918 року більшовицькі війська підійшли до Києва. Центральна Рада прийняла рішення про свою евакуацію у Житомир.

Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським прибула до Житомира в ніч з 27 на 28 січня і була тут до 9 березня 1918 року. Тобто у цей час Житомир був столицею Української Народної Республіки. У Житомирі було прийнято ряд важливих законів, у тому числі й закони про грошову одиницю, про громадянство, про адміністративно-територіальний поділ України.

Протягом 20-30-х років Житомир також неодноразово змінював свій статус. У 1923 році Житомир став центром Житомирського округу, що входив до Волинської губернії. Потім округ перейшов у 1925 році у безпосереднє підпорядкування республіканському центру у Харкові. З 1932 року Житомир став містом обласного підпорядкування Київської області, у 1936 році знову центром округу і, нарешті, у вересні 1937 року набув статусу обласного центру. 

Кожна реформа майже повністю руйнувала управлінську систему та вносила безлад до навчального процесу у різних навчальних закладах самого Житомира.

Отже, говорити про будь-який ВНЗ у Житомирі у 1920 році трохи некоректно. До того ж тоді були організовані навчальні заклади більш професійно-робочого напряму, а не інженерного, як стверджується на сайті. Тому, з одного боку, нібито те, що написано на сайті, правда, але маніпуляційна складова в тому, що це була освіта, яку зараз забезпечують професійні ліцеї, тобто заклади середньо-спеціального рівня або неповної вищої освіти.  

Саме тому, незважаючи на різні інститути та будь-які інші виші, студенти намагалися поїхати на навчання до Одеси, а не залишатися у Житомирі.

З іншого боку, у 20-30-і роки спостерігалося відновлення промисловості, що дійсно потребувало робочих з певної кваліфікацією. І саме для них були створені передові та прогресивні для того часу навчальні заклади. Але стверджувати, що саме вони пов'язані з сучасним університетом, є певною мірою перебільшення. За аналогією можна стверджувати, що нашому драмтеатру не близько 80 років, а всі 250, адже саме тоді з’явилися перші напівпрофесійні акторські трупи у Житомирі. А історію обласної лікарні можна відлічувати задовго до грудня 1895 року, коли у м. Житомирі, завдяки діяльності Волинської організації Російського товариства Червоного Хреста, а також на його кошти, у невеличкому двоповерховому будиночку по вул. Дівочій, 3 було відкрито стаціонар на 15 ліжок та амбулаторію з приватною лікарською практикою.

Зрозуміло, що збільшення віку надає академічності будь-якому закладу, але це не означає, що так є насправді. Але забаганки надати собі додаткового статусу для власного задоволення – це одне, а за законами офіційної статистики початок історії будь-якого закладу починається з моменту оголошення офіційного відкриття. І саме на підставі Наказу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР від 11.03.1960 року № 84 та Наказу Київського політехнічного інституту від 24.11.1960 року № 194 було відкрито загальнотехнічний факультет КПІ. 1 вересня 1960 році до занять на загальнотехнічному факультеті приступили перші 175 студентів. 

Руслан Мороз