Педагог Врублівського ліцею стала вчителем року: почесно, приємно і дуже непросто
Вчителька Врублівського ліцею Анна Балинь стала переможницею у щорічному конкурсі «Вчитель року».
Про деякі деталі усіх подій, які передували конкурсу і які відбувалися у ході його проведення, хотілося б розповісти трохи розлогіше. По-перше, Анна Володимирівна Балинь виявилася наймолодшою із усього великого загалу із 21-го учасника обласного етапу конкурсу «Вчитель року». Слід зауважити, що у номінації «вчитель української мови та літератури» традиційно і зазвичай збираються дуже сильні конкурсанти. Воно й не дивно, бо ж у кожній школі, гімназії чи ліцеї з усіх усюд Житомирщини таких вчителів-предметників чи не найбільше. Тому здобуте А. В. Балинь третє місце обласного етапу конкурсу «Вчитель року» є дуже потужною відзнакою і знаковою подією для усіх освітян Романівщини.
Зауважимо лише, що Анна Володимирівна почергово пройшла усі етапи конкурсу, які передбачали детальне та різнопланове тестування стосовно вміння та володіння практичними навичками дистанційного навчання учнів. Потім Анна Балинь аналізувала поетичний твір, змагалася у написанні есею на тему методичних зауважень щодо покращення викладання та вивчення української літератури у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі України. Ну і, звісно ж, головне випробовування для учасників конкурсу – так званий відкритий урок, Анна Володимирівна також із честю витримала. Щоправда, якраз Анні Балинь випало чи не найбільше випробувань, і якраз їй довелося проводити урок ледь не в екстремальних умовах. Річ у тім, що той конкурсний відкритий урок Анна Володимирівна мала провести із учнями Житомирського ліцею № 28 ім. гетьмана Івана Виговського. Урок таки відбувся, хоча за три – чотири хвилини до його початку у приміщенні ліцею пролунав сигнал «Повітряна тривога», і ліцеїсти разом із вчителькою-конкурсанткою змушені були перейти в укриття. Якраз там, у підвалі, Анна Балинь проводила свій справді відкритий урок. За оцінками кількох авторитетних членів журі, урок виявився цікавим, і мало хто відчував, що із дітьми працює абсолютно нова для них вчителька, яка змушена була у терміновому порядку евакуювати усі свої приготування, так звану наочність та відеоматеріали. Ну а сама конкурсантка розповідає про той урок в укритті 28-го житомирського ліцею як про легендарну подію. Зрештою, все минулося, ліцеїсти під орудою нової вчительки працювали дружно і навіть завзято, а найбільше Анна Володимирівна вдячна за той урок у підземеллі вчителю інформатики ліцею № 28, який згодився почергувати під час уроку, аби прилади та начиння, яке знадобилося на уроці літератури в укритті, працювало без збоїв.
Сьогодні Анна Володимирівна Балинь вже у ранзі лауреата обласного етапу конкурсу «Вчитель року» згадує кожен крок у процесі підготовки, коли потрібно було виготовляти відеопрезентацію власного творчого портрету вчителя, який вирішив змагатися на конкурсі. Зрозуміло, що пройти усі етапи і різноманітні випробування, передбачені (і, як виявилося, й непередбачувані) умовами конкурсу, було справді важко. Але тим почесніша перемога, і тим приємніше почуватися у когорті справді найкращих вчителів Житомирщини.
У тому, що Анна Володимирівна Балинь – гарна, високопрофесійна і вже досвідчена майстриня педагогічного цеху, немає жодних сумнівів. Вона справді достойна не лише звання переможця конкурсу «Вчитель року», але й підвищення свого кваліфікаційного статусу як вчителя справді вищої категорії. Звісно ж, в умовах воєнного часу про подарунки для вчителів, які віддають не лише знання, але точно душу і серце дітям, нині чомусь не згадують. У стрічці найпопулярніших новин сьогодні не лише гнітюче-трагічні зведення із прифронтової зони прильотів, але й захмарно високі, часто навіть стотисячні зарплати і премії чиновників, які навіть не підозрюють про існування людей зі статусом «вчитель року». Іноді варто хоча б подумати про те, що вчитель думає не лише про земні та побутові речі, але все ще мріє купити нове видання Стефаника, Барки чи Багряного. Щоб бути завжди і всюди «вчителем року».
Віктор Радчук
