Освіта для дорослих – не мода і не вибрик, а шлях до порятунку

Освіта для дорослих – інструмент модернізації пострадянського суспільства.

Те, про що в Україні нещодавно говорилося як про один із етапів освітньої реформи, тепер втілено у практику. У реальне життя. Йдеться про освіту для дорослих. Але є потреба спочатку запропонувати нашим читачам кілька зауважень стратегічного порядку. Щонайперше у такій стратегії важливо розуміти, що освіта для дорослих – далеко не винахід чи витвір теперішнього дня. Як правило, проєкти освітньої підготовки (перепідготовки) дорослого населення виникають у ті часи і у тих країнах, де на порядку денному суспільно-економічного життя з’являються завдання дуже складного характеру чи змісту. Іншими словами, освіта для дорослих набирає обертів у суспільстві вже на старті модернізаційних процесів. Те, що Україна потребувала модернізації у момент проголошення державної незалежності у 1991 році, тепер бачать і розуміють багато наших співгромадян. Докорінна модернізація суспільства на основі запровадження ринкових умов в економіці, а демократії у політичному житті, одразу і назавжди відірвала б колишню УРСР від тіла колишньої імперії – СРСР. На жаль, цього не сталося. Незалежна Україна на модернізацію у 1992-му чи у наступні роки так і не спромоглася. Пострадянська економіка, постколгоспна аграрна галузь і залишки (шматки) посткомуністичної ідеології ще довго гальмували розвиток і становлення України як незалежної держави. Про модернізацію, звісно ж, не йшлося. Ні перша (помаранчева), ні друга (євромайданівська) революції, які сталися в Україні у 2004 і 2014 роках, модернізаційних процесів у житті України так і не спричинили.

Сьогодні, коли Україна поневіряється, стогне від болю і горя, волає про допомогу, завдання докорінної модернізації українського суспільства постали на повен зріст. І той, хто цього не розуміє чи не зрозуміє, буде зметений. Можливо, вже завтра чи трохи пізніше, але перемогу у нинішній ситуації може здобути модернова Україна. І одним із завдань такої модернізації є освіта для дорослих. Це завдання, що не потребує багатомільярдних інвестиційних вливань. Але це завдання дасть можливість громадянам країни зрозуміти, яким чином можна подолати економічні негаразди, яким чином взятися за відбудову економіки України, причому – виключно на модерновій і надсучасній інформаційно-цифровій базі. Освіта для дорослих – це масштабний проєкт, який стосується тих, хто не вчився у сучасному вузі, кого вчили і виховували за старими, ще радянського зразка програмами, планами і підручниками. Таких людей, до речі, в Україні дуже багато. Лише пенсіонерів, які нікуди не поїхали, які не змогли нікуди емігрувати, в Україні сьогодні понад 11 мільйонів. Усі вони навчалися в часи СРСР. А якщо взяти покоління «страшних 90-х» кінця минулого століття, коли в Україні взагалі НІХТО не вчився, то й це покоління вимагає доучування чи вдосконалення.

Найперше джерело для навчання дорослих – програми міжнародної допомоги (гранти)

Отже, сьогодні є розуміння, що освіту для дорослих пора розвивати так само наполегливо, як і Нову українську школу (НУШ). Щоправда, поки держава, зайнята і заклопотана проблемами військового часу, роздумувала і зволікала, освітянські проєкти для дорослих почали прокачувати громадські організації, всілякі центри, фонди, ініціативи, портали та ін. Ще одна деталь виявилася дуже важливою і навіть визначальною для започаткування у житті певних громад навчальних проєктів освіти для дорослих. Виявилося, що у тих громадах, де громадський актив разом із місцевою владою вдумливо писав стратегію розвитку громад, освіта для дорослих (її іноді називали неформальною освітою для дорослих) була визначена як один із найважливіших важелів вдосконалення життя та розвитку громад. Так, наприклад, сталося у Миропільській селищній раді.

Стратегія Миропільської громади, ухвалена у січні 2024 року, одним із своїх актуальних завдань якраз і передбачала започаткування освітніх курсів для дорослих. Причому піонером та зачинателем старту освітніх проєктів для дорослого населення стала не стільки Миропільска селищна рада, скільки активісти громадської організації «Портал змін». Як виявилося – недарма! Вже весною 2024 року «Портал змін» подав на конкурс грантових проєктів низку освітніх курсів для дорослого населення громади. І напрям дій активістів виявився чудодійно вдалим: вже влітку 2024 року «Портал змін» виграв грант на започаткування проєкту «Цикл очних курсів з неформальної освіти для дорослих», а 23 вересня у Мирополі відбулася презентація майбутніх навчальних предметів (курсів), які мали стартувати вже за два тижні. І справді так сталося, що вже 3 жовтня 2024 року у Мирополі розпочали навчання курси «Антисуржик» (вдосконалення літературної і особливо розмовної української мови), «Комп’ютерна грамотність для дорослих: в розрізі програм Word, Excel, Power Point», «Основи проєктного менеджменту», «Історія України: на пальцях – про головне» та «Можливості і таємниці смартфону». Можемо лише зауважити і уточнити, що навчання кожного курсу (окрім «Основи проєктного менеджменту») триватиме півтора місяця. Слухачі, які виявлять бажання навчатися в основному у вечірній час, щотижня мають відвідати по два заняття, тривалість кожного із яких становить 90 хвилин. Ті люди, які виявлять бажання навчатися проєктному менеджменту, вчитимуться трохи довше – три місяці.

Хочеш «Антисуржик» чи «Таємниці смартфону»? Визначайся і обирай!

Зауважимо, що вже перша реакція на оголошення щодо реєстрації на курси для дорослих, принесла вражаючі результати. Велика кількість жителів Миропільської громади виявила бажання навчатися і самоудосконалюватися. На перші три курси, які запрацювали із 3 жовтня 2024 року, зареєструвалася 91 особа, з них 6 – чоловіки. 37% зареєстрованих належать до вікової категорії 46 – 60 років, 31% – люди 36 – 45 років, 24% – 18 – 35 років і 8% (7 осіб) – мають вік 60+. На навчання зареєструвалися не лише миропільчани – 12 людей із сіл громади. Серед учасників та учасниць курсів 5 осіб з інвалідністю, 7 – внутрішньо переміщених осіб, 5 безробітних та 8 пенсіонерів.

62 учасників та учасниць курсу прагнуть підвищити свої знання та практичні навички для особистісного розвитку, а 29 – для професійного вдосконалення ( в основному слухачі курсу «Основи проєктного менеджменту», куди записалися на навчання працівники комунальних установ та організацій Миропільської селищної ради, які прагнуть оволодіти навичками написання і підготовки до захисту певних (грантових) проєктів). У Мирополі досі триває запис на освітні курси для дорослих «Історія України: на пальцях – про головне» та «Можливості і таємниці смартфону», які стартують 18 листопада.

Дещо про уроки та висновки

Безумовно, про підсумки та висновки щодо роботи освітніх курсів для дорослих можна буде говорити вже після завершення їхньої роботи. Але вже сьогодні зрозуміло, що популярність і актуальність освітньої кампанії для дорослих лише зростатиме. Звісно ж, головну роль у процесі активізації та започаткування такої КАМПАНІЇ мала б відіграти держава, але й місцева влада дрімати не повинна. Адже саме на місцях найкраще видно, які курси для дорослих найбільш популярні та потрібні. Знову ж таки місцева влада, спираючись на знання своїх працівників у галузі проєктного менеджменту, могла б залучати для освітніх програм для дорослих кошти грантових проєктів чи структур. Але навіть якщо таких коштів немає, освіту для дорослих можна започаткувати на кошти місцевих благодійників, спонсорів та меценатів. До речі, благодійником може стати кожен курсант, який на момент реєстрації для навчання повинен внести 500 чи 700 гривень благодійних внесків. Адже йдеться не про мільйони, а про 15–18, максимум про 25 тисяч гривень, аби розпочати навчання за програмою певного проєкту. Місцева влада має можливість співучасті у процесі такого навчання, надаючи в безоплатну оренду дорослим курсантам комунальні приміщення. При цьому досягається не лише освітня мета, коли люди вже зрілого віку вдосконалюють свої знання на освітніх курсах наприклад із пасічникарства, городництва чи садівництва, але відбувається процес активної комунікації між людьми всередині громади, а також комунікація між владою і громадою. Це архіважливий процес для того, аби громада і конкретні громадяни краще уявляли, розуміли чи навіть достеменно знали про ті чи інші проблеми, які для їхньої громади найбільш актуальні і вимагають негайного вирішення.

Зауважимо, що у низці зарубіжних країн освіта для дорослих вже багато десятиліть служить важливим інструментом і рушієм для модернізаційного розвитку країни. У Японії, наприклад, для працівників, які навчаються і вдосконалюють свої знання у післяробочий час, існують реальні пільги та преференції. Майже всі країни Південно-Східної Азії, які ставали на шлях модернізаційних ривків у розвитку своїх економік (а це Малайзія, Сінгапур та ін.), найважливішу роль відводили якраз активізації процесу освіти для дорослих. Вечірні, недільні курси та школи стали такими собі цехами для підготовки населення до модернізації країни.

Україна якраз сьогодні має включати на повну потугу процес освіти для дорослих. Курси можуть визначатися державою і мати централізований статус від складання навчальних програм і оплати тренерів (коучів), які працюють у системі такого навчання. Але і на місцях можуть бути створені відповідні курси (залежно від потреб жителів певної громади чи регіону), якими має опікуватися вже місцева влада. Шукаючи грантові кошти або ж залучаючи кошти благодійників чи й навіть кошти місцевого бюджету. На кону – питання модернізації, корінної перебудови країни, яка потрапила у горнило справді цивілізаційних і геополітичних викликів. А це дуже серйозно!

Віктор Радчук