Дівчина прийшла сюди 15 річною абітурієнткою, але тепер переконана, що її вік жодним чином не позначився на можливості здобувати знання на рівні з старшими одногрупниками і так само демонструвати їх на іспитах.
Запевняє, що сесія була для нею нескладною і зараз після канікул повертається до звичного ритму життя, де все розписано по хвилинах.
Власне, планувати все вона навчилася ще в школі. До першого класу пішла в 5 років і усі девять класів її вважали маленькою. До речі, дівчина справді тендітна, але тим не менше встигає усе.
- Я звикла жити у швидкому темпі. У девятому класі захотілося якогось більшого розвитку і чогось нового. Тому я вступила до музичного училища. Згодом дізналася про вечірню школу, про екстернатуру. В училищі заняття здавалися мені занадто легкими, тому вирішила вступити до вишу, - ділиться Христина.
Зізнається, що при вступі ніяких проблем через вік у неї не було. Швидше було більше запитань, але скрізь у приймальних комісіях вузів, куди подавала документи їй були раді і наголошували, що для них буде честь, коли вона обере саме їх. Втім, дівчина надала перевагу місцевому ЖДУ ім.І.Франка і наразі зовсім не шкодує.
Між іншим у Христини був досить великий бал із ЗНО. Так, сумарна кількість балів і з трьох предметів по тесту та атестату складає 745, 2 бала. Таким чином, дівчина була числі перших у всіх списках абітурієнтів відповідно до системи «Конкурс».
Незважаючи на те, що Христина серйозно займалася музикою і навіть стала переможницею Міжнародного конкурсу юних піаністів ім. С.Ріхтера, при виборі професії більше зважала на те, що вміє і любить писати.
Ще до вступу на журналістську спеціальність вона почала дописувати у житомирські видання, а зараз друкується в університетській газеті «Універсум». Але одним навчанням в університеті не обмежується, адже щоденно відвідує першу та другу зміну в музичному училищі, далі пари, а після 18.00 ще й заняття у танцювальній майстерні «Тур де Форс».
А ще Христина вивчає чеську мову, адже мрії продовжити навчання в Чехії.
- Два роки тому я почала досліджувати свій родовід і зясувала, що мій прадідусь був чехом. Також дізналася, що в Чехії безкоштовне навчання, але для тих, хто знає мову. Вирішила вступити до Житомирської спілки волинських чехів, де й вивчаю мову, - розповідає Хричстина Костинчак. – Планую закінчити у нас бакалаврат, а далі в Чехію.
Звичайно, попереду у дівчини ще як мінімум сім сесій, однак хочеться, щоб її ентузіазму вистачило якомога найдовше, старання не були марними, а іспити легкими.
№ 36 від 28 жовтня 2026
Читати номер