Інновації в освіті чи стара інтерпретація на новий лад

Перш за все, хочеться чекати таких змін в освіті, яка є необхідною фундаментальною складовою культурної сфери. Наразі українські навчальні заклади лише намагаються наздогнати європейські чи американські, для яких використання штучного інтелекту є звичайним явищем. Для нас, на жаль, достатньо встановити проєктори, які не функціонують нормально.

Сьогодні студенти очікують зручного, безкоштовного та швидкого доступу до інформації. Забезпечення її необхідної кількості є головним завданням навчальних закладів, що тепер легше за допомогою штучного інтелекту, Наприклад, використання чат-ботів, які відповідають на запитання про зарахування, фінансову допомогу, житло та інше. Університет Аделаїди запровадив послугу чат-ботів для підтримки персоналу, який керує студентськими дзвінками за балами вступу до коледжів, що скоротило час очікування дзвінків у 13 разів та забезпечило студентам необхідну їм своєчасну інформацію. У Технологічному інституті Джорджії використовують систему, оснащену IBM-алгоритмом, що потрібна для обробки даних. Це бот «Джил Уотсон», який уміє відповідати на різні запитання студентів. В Україні є схожі чат-боти, такі як KomenDA-bot або ж боти з розкладом занять. Ними користуються не так часто, як ботами певних компаній (novaposhta_bot, RailwayBot) через меншу проінформованість та певну корисність, тому ми ще на етапі розвитку такого впровадження.

Зараз також активно впроваджують STEAM-лабораторій замість звичайних комп’ютерів. Така освіта дає змогу випускати фахівців технічних напрямків, що відповідає тенденціям розвитку суспільства. В Україні цим займається МАН, а багато шкіл приєднуються до таких олімпіад і конкурсів, як Кенгуру, Соняшник, Бобер. Проблемою розвитку впровадження такої системи є лише наявність цих конкурсів, а не підготовка до них, тому що спеціальні приватні школи дозволити можуть не всі, а багато людей навіть не знають про таку систему навчання. Також не є вирішене матеріально-технічне питання щодо  впровадження STEAM.

Варто сказати і про використання e-learning, електронне навчання, що дає змогу ефективніше організувати навчальний процес. Викладачі зможуть краще повідомляти студентам необхідні зміни в організаційних питаннях, оцінки, літературу. Це дає змогу дізнатися розклад, рейтинг, більш поглиблено ознайомитися з лекційним матеріалом і додатковою інформацією. Наприклад, у Нью-Йоркському коледжі Леман розроблена така онлайн-платформа Lehman 360. У Львівському національному університеті імені Івана Франка існує схожа платформа - LMS Moodle, яку переважно використовують лише для контролю замірів знань.

Україна дійсно розвивається у сфері освіти, багато викладачів виходять за рамки «традиційного» навчання, а студенти сьогодні мають набагато більше можливостей і доступу до інформації ніж раніше. Незважаючи на це, нам є куди вдосконалюватися, оскільки маємо цілу купу помилок і недосконалостей, говоримо про свої інновації гучно, а, насправді, не вміємо їх використовувати.

Вероніка Нановська