Про історію Коростенської міліції з перших джерел

Вітали ювіляра не лише рідні та близькі, але й молодше покоління правоохоронців. - повідомляє  Коростенський МВ УМВС України в Житомирській області.

Несподівана зустріч стала приємним сюрпризом для ветерана. Адже серед бажаних гостей були й нинішні працівники Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області на чолі з його керівником Віктором Каліткою, який висловив щирі побажання міцного здоров’я і подальшого довголіття, а також зазначив:

- Для молодого покоління правоохоронців міськвідділу такі зустрічі не лише можливість висловити шану ветеранові, а й дізнатись про історію Коростенської міліції, так би мовити, із перших джерел.

Того дня було ще багато теплих слів та побажань на адресу іменинника, а ще спогадів про його сповнене тривог та випробувань життя. Адже на долю Миколи Максимовича прийшлися і тяжкі роки голодомору, і лихоліття Великої Вітчизняної війни, і непрості міліцейські будні. До речі, цій роботі він віддав понад 32 років свого життя.

Нинішні правоохоронці, затамувавши подих, слухали спогади ветерана про війну, який потрапив узимку 1942-го року 19-річним парубком у стрілецький 1051-й полк Південно-Західного фронту. А вже за місяць хлопець отримав своє перше поранення та опинився у госпіталі. Після тривалого лікування медики виносять категоричний вердикт щодо неможливості повернення на фронт. Таким чином 20-річного юнака направляють до Сталінграда, де він бере участь у зведенні укріплень. На той час ворог уже виношував плани захвату твердині на Волзі, а її захисникам доводилось працювати і під час бомбардувань. В один з таких нальотів ворожої авіації Микола Максимович отримав чергове поранення. Однак після лікування парубок знову знайшов сили і можливості бути корисним своїй країні, яка перебувала у руїнах. Він йде працювати в дорожньо-будівельний батальйон, а згодом активно підключається до відбудови народного господарства і трудиться на торфорозробках.

У 27 років для Миколи Максимовича розпочинається нова сторінка його біографії. Він починає проходити службу в органах внутрішніх справ на посаді помічника чергового Коростенського міськвідділу. Сам ветеран згадує:

- За 30 років було все, у тому числі і надзвичайні події, і тяжкі злочини, і страшні вбивства. Але кожного разу я керувався принципом: головне - допомогти людині та чесно виконати свій службовий обов’язок.

Тож, певно саме за ці людські якості Микола Максимович мав повагу серед колег та користувався авторитетом, за що і був нагороджений двадцятьма урядовими нагородами, серед яких орден Великої Вітчизняної війни та медаль «За бойові заслуги».

Сьогодні уже можна впевнено стверджувати, що міліцейська робота для Миколи Максимовича стала його покликанням, адже прапорщик міліції незмінно працював у черговій частині, навчаючи та допомагаючи молодшим колегам.

Тож, вони нині й вітають шановного ювіляра зі славним 90-річчям та бажають йому міцного здоров’я ще на довгі роки!