Що буде з ВВП та доларом?

Згідно з текстом законопроекту, у новому році передбачається ріст ВВП на 3% та зниження інфляції з 8,1% до 7%. На думку експертів, наведені показники є досить реалістичними, втім, є сумніви, що інфляція втримається на такому низькому рівні.

«Україна має сировинну економіку, тому рівень інфляції залежить від стрибків цін. НБУ може прорахувати її рівень, але якщо ціни мінятимуться, то й інфляція теж», – зазначає Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

За словами міністра фінансів Олександр Данилюка, вперше доходи зведеного бюджету можуть сягнути більше трильйона гривень, а саме, 1 трлн 118 млрд грн. Також простежується тенденція до зменшення дефіциту бюджету: з 3,7% ВВП у 2016 році та 2,7% ВВП у поточному році до 2,4% ВВП – у наступному.

«Це бюджет розвитку і майбутнього зростання країни, що закладає основу для проведення системних глибоких реформ. Вперше бюджет побудований на основі трирічної резолюції – впроваджуємо більш передбачувану бюджетну політику», – говорить пан Данилюк.

А от курс долара може зрости. Бюджет побудований із розрахунку, що наприкінці 2018 року він може сягнути 30,1 грн за долар.  

Якими будуть зарплати і пенсії?

Згідно з текстом документу, найбільше коштів з усіх міністерств має отримати Міністерство соціальної політики – 151,7 млрд грн. Щоправда, це на 14,9 млрд менше, ніж поточного року. Скорочення видатків відбулося за рахунок Пенсійного фонду. Передбачається, що після пенсійної реформи установа потребуватиме менше грошей. Втім, запевняють урядовці, це не позначиться на пенсіях. Навпаки, мінімальну пенсію збираються підняти:  з 1 січня 2018 року вона складатиме 1 373 грн, а вже з 1 грудня – 1 497 грн. Також передбачається зростання мінімальної заробітної плати з 3200 грн до 3723 грн і прожиткового мінімуму з 1700 грн до 1853 грн.

А от фінансування субсидій у 2018 році збираються скоротити щонайменше на 6,2 млрд грн. Чиновники заспокоюють, що це відбудеться завдяки впровадженню енергоефективних технологій і росту доходів українців.

«Зараз ми очікуємо, що за рахунок зростання заробітних плат протягом року кількість одержувачів субсидій буде зменшуватися», – пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева.

Суттєве фінансування отримає міністерство охорони здоров’я: з 14,5 млрд воно виросло до 31,5 млрд грн. Посадовці сподіваються, що це дасть змогу провести ефективні реформи у галузі та модернізувати вітчизняну систему медицини.

Армія як в НАТО

Основним напрямком бюджетної політики залишається захист та безпека. Сумарно Міноборони, МВС та інші силові структури отримають 164,9 млрд грн, що, за даними Кабміну, на 21,3 млрд більше, ніж сьогодні. За словами Петра Порошенка, видатки України на оборону вже перевищили 5% ВВП. У відсотковому відношенні це навіть більше, ніж в деяких країнах Північно-атлантичного альянсу.  

«Ми здатні стримувати найсильнішу армію на континенті, яка в п’ять разів більша за нашу, а її військовий бюджет у окремі роки перевищував наш у 16 разів! Ми навчилися раціонально використовувати кожну копійку бюджетних коштів», – додав Глава держави.

Левову частку грошей збираються передати Міністерству оборони. Йдеться про 83,3 млрд грн, що на 19,3 млрд більше, ніж у 2017 році. Понад 60 млрд грн із них має піти на забезпечення та оснащення збройних сил, а також підготовку та навчання військ. На 16,4 млрд грн планується закупити та модернізувати техніку та зброю. Ще частину коштів, а саме 2,38 млрд, пропонується перерахувати на лікування та реабілітацію військовиків.

Згідно з проектом бюджету, має зрости фінансування й інших силових відомств, зокрема, Національної гвардії – з 9,86 млрд до 10,6 млрд грн, прикордонної служби – з 6,98 млрд до 9,04 млрд грн, Державної служби з надзвичайних ситуацій – з 6,38 млрд до 10,7 млрд грн. Українських копів також збираються профінансувати на 36% краще: на Національну поліцію у бюджеті передбачено 24,3 млрд грн замість 15,5 млрд цього року. Основний мотив такої урядової ініціативи – подальше реформування правоохоронної системи і, як наслідок, ефективніша боротьба зі злочинністю.

Від планування – до реалізації

За інформацією Кабміну, у новому бюджеті буде впроваджений принцип «гроші ходять за людиною», тобто влада переходить від утримання порожніх кабінетів та стін – до фінансування послуг. Це насамперед стосується сфери освіти та охорони здоров’я.

Також влада вперше відійшла від розподілу грошей «згори вниз» і розробила бюджет на основі бюджетної резолюції на 2018-2020 роки, яка передбачає середньострокове планування. Це означає, що спершу оцінюються потреби галузі, а потім на основі цих даних закладається фінансування. Наприклад, у проекті бюджету на 2017 рік на лікування громадян України за кордоном було прописано 203,9 млн грн. Втім, цього виявилося замало, тож уряд перерахував у серпні додатково ще 186 млн грн. Розробники проекту врахували це, і на програму лікування наступного року вже заклали 389,9 млн грн. І так у багатьох сферах. Наскільки результативнішим виявиться новий підхід – покаже наступний рік. Адже розгляд проекту бюджету – ще попереду.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю